Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 лютого 2026 року Справа №200/7060/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/7060/25,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.09.2025 №056650011343.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2025 про призначення пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням трудового стажу зазначеного у трудовій книжці НОМЕР_2 від 26.06.1983 та періоду навчання з 01.09.1981 по 31.05.1983 згідно свідоцтва №8828.
10.02.2026 суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, де останній просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №200/7060/25 шляхом подання протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали звіту про виконання вказаного рішення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, поданої на підставі статті 382 КАС України. Розгляд заяви вирішено проводити у порядку письмового провадження (без повідомлення сторін). Витребувано у відповідача інформацію із документальним підтвердженням щодо виконання/не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7060/25.
Відповідач у встановлений судом строк надав пояснення щодо виконання рішення суду, де зазначив наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 200/7060/25 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 27.08.2025 та зараховано до страхового стажу період роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 26.06.1983 та період навчання з 01.09.1981 по 31.05.1983. Загальний страховий стаж позивача склав 35 років 02 місяці 06 днів (копії розрахунку стажу та протоколу призначення пенсії додаються).
Згідно паспорту серії НОМЕР_3 , доданого до заяви, місцем реєстрації проживання ОСОБА_1 зазначено м. Ясинувата, Донецька область.
До заяви про призначення пенсії позивачем не долучено довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Головним управлінням прийнято рішення від 07.01.2026 №056650011343 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд виходить з такого.
За змістом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних засад/принципів адміністративного судочинства, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 ст. 370 КАС України визначено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 2 ст. 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Питання встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано ст. 382 КАС України, на яку і покликається представник позивача у поданій заяві.
Відповідно до частини першої згаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
Водночас, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19.
Відтак, передумовою до встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт є встановлення судом факту невиконання такого рішення.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 200/7060/25, яке набрало законної сили 18.12.2025, Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 27.08.2025 та зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 26.06.1983 та період навчання з 01.09.1981 по 31.05.1983.
Разом із тим, відповідачем за наслідком виконання рішення та повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, прийнято рішення від 07.01.2026 №056650011343 про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки до заяви про призначення пенсії позивачем не долучено довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З наведеного суд висновує, що позивач фактично не погоджується із рішенням, ухваленим відповідачем на виконання рішення суду від 30.09.2025 у справі № 200/7060/25.
Водночас, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду регламентовано положеннями статті 383 КАС України, частиною першої якої передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, у спірному випадку застосування судом положень статті 382 КАС України, якими регламентовано встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, є недоцільним, оскільки позивач стверджує не про невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили, а не погоджується із діями, вчиненими відповідачем на його виконання.
У зв'язку з наведеним, подана позивачем заява задоволенню не підлягає.
Водночас, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України та просити суд про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного суду України, суд
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/7060/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.В. Буряк