Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 лютого 2026 року Справа №200/7326/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2024, яке набрало законної сили 22.04.2025, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020).
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, грошового розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо неврахування під час складання щодо ОСОБА_1 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, за період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) видати на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого станом на 01.01.2021 Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум., на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
07.05.2025 судом оформлено та видано виконавчі листи
24.11.2025 представник позивача - адвокат Приходька Андрій Анатолійович звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 200/7326/23.
Вищезазначена заява обгрунтована тим, що оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 y справі № 200/7326/23, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України видати довідку про розмір грошового забезпечення із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої її було звільнено з військової служби, а тому складання Відповідачем грошового атестату від 20.03.2024 №6 із зменшенням відсотків, а саме: премії зі 180% (первісний грошовий атестат № 97) до 50% (на виконання рішення суду), свідчить про невиконання судового рішення, яким чітко визначено спосіб захисту порушеного права «у відсотках, встановлених станом на день звільнення». У зв'язку із зазначеним просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України надати у місячний строк, з дня отримання ухвали, звіт про виконання рішення суду від 20.03.2024 у справі № 200/7326/23 із підтверджуючими доказами.
Ухвалою суду від 25.11.2025 прийнято та призначено заяву представника позивача - адвоката Приходька Андрія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/7326/23 до розгляду в порядку письмового провадження 03.12.2025. Зобов'язано відповідача надати докази виконання рішення суду від 20.03.2024, а саме довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої її було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року.
01.12.2025 представником відповідача подано до суду заперечення на заяву в якій просить відмовити в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування заперечення зазначає, що на виконання рішення Донецького оружного адміністративного суду по справі № 200/7326/23 від 20.03.2024 військовою частини НОМЕР_2 НГУ було здійснено нарахування всього грошового забезпечення належного ОСОБА_1 , та яке було зазначено в рішенні суду.
З метою виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_2 НГУ було направлено до Головного управління Національної гвардії України розрахунок потреби коштів по загальному фонду для виділення додаткового фінансування, оскільки відповідно до ст. 22 ЗУ «Про Національну гвардію України» фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.
Після отримання додаткових коштів на виконання рішень судів військовою частиною, за результатами проведених перерахунків військовою частиною НОМЕР_2 НГУ на рахунок ОСОБА_1 , згідно до платіжної інструкції № 4030 від 23.04.2025, сплачено суму усього нарахованого відповідно до рішення суду грошового забезпечення в розмірі 3 352 грн. 09 коп.
Отже, рішення Донецького оружного адміністративного суду по справі № 200/7326/23 від 20.03.2024 військовою частини НОМЕР_2 НГУ виконано в повному обсязі, тому відсутні підстави встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалою суду від 03.12.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної Гвардії України подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі № 200/7326/23 протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
04.02.2026 та 14.02.2026 представником відповідача надано до суду звіт про виконання рішення суду у справі №200/7326/23. На виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2025 № 200/7326/23 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, відповідач повідомляє повідомляємо, що Військова частина утримується та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. З метою виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_2 НГУ подано розрахунок потреби коштів по загальному фонду за КЕКВ 2800 для виділення фінансування, оскільки відповідно до ст. 22 ЗУ «Про Національну гвардію України» фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом. Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7326/23 буде виконано після надходження фінансування.
Також до звіту про виконання рішення суду надано грошовий атестат №18 від 28.01.2026 в якому зазначено, що премія позивача складає 180%.
В довідці військової частини НОМЕР_2 НГУ від 10.02.2026 №40/35/217 зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7326/23 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 перерахунку грошового забезпечення з 29.01.2020 по 23.02.2022, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за не використані дні щорічної оплачуваної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, грошового розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 року військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України 11.02.2025 року була підготовлена потреба у коштах за КЕКВ 2800. Повідомляємо, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7326/23 буде виконано після надходження фінансування.
Розглянувши матеріали заяви, звіт щодо виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 1 статті 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі) було передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі), за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд також враховує, що 19.12.2024 набув чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Зокрема, КАС України доповнено ст.ст. 382-1, 382-2, 382-3 щодо судового контролю за виконанням судових рішень.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-6 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
На виконання рішення суду по даній справі відповідачем, на підставі рішення суду було здійснено позивачу перерахунок грошового забезпечення за період 29.01.2020 по 23.02.2022 включно шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, та 01.01.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
За результатами проведених перерахунків військовою частиною НОМЕР_2 НГУ на рахунок ОСОБА_1 , згідно до платіжної інструкції № 4030 від 23.04.2025, сплачено суму усього нарахованого відповідно до рішення суду грошового забезпечення в розмірі 3 352 грн. 09 коп.
НА виконання ухвали суду від 03.12.2025 відповідачем сформовано грошовий атестат №18 в якому зазначено розмір премії 180% та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення №153 від 28.01.2026. І перераховано розмір грошового забезпечення позивача.
Розмір перерахованого грошового забезпечення склав - 87621,44 грн, що підтверджується «грошове забезпечення №152 від 28.01.2026 ОСОБА_1 - рішення суду у справі №200/7326/23 від 20.03.2024 за період з 29.01.2020 по 23.02.2022».
У звіті відповідач зазначає, що виплату даної суми позивачу не здійснено, у зв'язку із відсутністю відповідного фінансового забезпечення від уповноважених на те розпорядників коштів вищого рівня.
Тобто, у звіті відповідач, зазначає, що фактично, у повному обсязі виконати судове рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Таким чином відповідачем, рішення суду виконало лише частково, оскільки здійснено відповідний перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 23.02.2022 включно шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, оформлено довідку про грошове забезпечення від 28.01.2026 №153 за період з 29.01.2020 по 23.02.2022, але доказів того, що сума заборгованості повністю виплачена на даний час позивачу, матеріалами справи не містять.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення у даній справі станом на дату подання відповідачем даного звіту про виконання судового рішення, у повному обсязі не виконано, адже позивачеві не виплачено перераховане грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 23.02.2022.
При цьому, відповідач вище зазначене не заперечує, однак, наголошує на неможливості виконання судового рішення у зазначеній частині, зважаючи на те, що сума перерахованого грошового забезпечення, на виконання рішення суду, може бути виплачена лише в межах затверджених бюджетних призначень, а на даний час необхідні для цього бюджетні асигнування, відсутні.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним фактором є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Суд враховує постанову Верховного Суду від 10.02.2022 року у справі № 160/13013/19, у якій, з посиланням на постанову від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17, ВС вказано про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту, тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
Крім того, як наголошено судом вище, 19.12.2024 набрав чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності окреслених змін до КАСУ щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, водночас, на час вирішення питання щодо прийняття цього звіту або накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, наведені зміни до КАС України набрали чинності.
При цьому, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем - військовою частиною НОМЕР_2 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №200/7326/23 у повному обсязі не виконано та сума нарахованого грошового забезпечення позивачеві повністю не виплачена, посилаючись на відсутність наразі бюджетних асигнувань для здійснення таких виплат.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що дана справа стосується питання щодо обчислення та перерахунку грошового забезпечення, з огляду на наведені вимоги ст.ст. 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024, які набули чинності 19.12.2024, суд вважає за необхідне визнати поданий звіти військової частини НОМЕР_2 від 03.02.2026 та 12.02.2026 такими, що не підтверджує виконання рішення суду у частині виплати позивачу перерахованого грошового забезпечення та встановити новий строк для подання військовою частиною НОМЕР_2 звіту про виконання судового рішення у даній справі.
Стосовно накладення штрафу на командира військової частини НОМЕР_2 НГУ за не виконання рішення суду у даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно ч.5 ст.382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Так, представником відповідача у звіті про виконання рішення суду вказує, що з станом на дату подання звіту рішення суду не виконано в повному обсязі з причин, не залежних від посадових осіб військової частини НОМЕР_2 НГУ. Основною перешкодою є відсутність фінансування з державного бюджету, розпорядником якого є Міністерство оборони України. Відповідач не має повноважень щодо ініціювання або впливу на фінансування та лише вживає заходів для його отримання від розпорядника вищого рівня. Натомість вживалися заходи, спрямовані на отримання коштів на виконання рішення суду від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, що підтверджується матеріалами справи.
З копії наданого суду основною заявкою-розрахунком на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення, підтверджено, що відповідачем вживалися заходи, спрямовані на отримання коштів на виконання рішення суду від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.
З огляду на вищевикладене, суд на підставі ч.ч.3,5 ст.382-3 КАС України вбачає за необхідне звільнити командира військової частини НОМЕР_2 НГУ від сплати штрафу, встановивши відповідачеві новий строк для подання звіту про виконання рішення у цій справі - протягом 90 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати поданий військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України звіти від 03.02.2026 та 12.02.2026 такими, що не підтверджують виконання рішення суду від 20.03.2024 по справі №200/7326/23 у повному обсязі.
Звільнити командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від сплати штрафу за невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 20.03.2024 по справі №200/7326/23.
Встановити військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України новий строк для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі №200/7326/23 протягом 90 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Повний текст ухвали складено і підписано 23.02.2026.
Суддя І.Г. Аляб'єв