Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 лютого 2026 року Справа№200/7947/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, юридична адреса: 65609, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 914380160282 від 06.10.2025 року щодо відмови у перерахунку пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру заробітної плати вказаної у довідці, наданої Локомотивним депо на ст. Волноваха ДП «Донецька залізниця» за № 315 від 14.06.2012 року;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату з 01.09.2025 року пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру всіх складових заробітної плати, вказаних у довідці про заробітну плату наданої Локомотивним депо на ст. Волноваха ДП «Донецька залізниця» за № 315 від 14.06.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У вересні 2025 року позивачу виплачена пенсія у зменшеному розмірі, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до пункту 9 Порядку №1210 у зв'язку з тим, що в електронній пенсійній справі відсутня довідка про заробітну плату.
27.09.2025 року позивач звернувся до органів ПФУ із заявою про перерахунок пенсії до якої додав завірені копії довідки про заробітну плату № 315 від 14.06.2012 р. та розрахунок заробітної плати на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 08 червня по 14 липня 1986 року, видані Локомотивним депо на ст. Волноваха ДП «Донецька залізниця» Укрзалізниці.
Рішенням відповідача в задоволенні заяви від 27.09.2025 року відмовлено через невідповідність довідки про заробітну плату № 315 від 14.06.2012 р. встановленому зразку; довідка про заробітну плату також прийнята не була так як не надана в оригіналі.
Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують його конституційне право на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
06.01.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відмова в проведенні перерахунку пенсії позивача обумовлена тим, що останнім не було надано оригіналу довідки про заробітну плату, що не відповідає вимогам р.2 п.2.1 п.п. 7 порядку №22-1 «Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій».
Також довідка №315 від 14.06.2012 не відповідає формі довідки затвердженого зразка ф-122 (довідка ф-122, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.
Враховуючи наведене відповідач вважає позовні вимоги безпідставними.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 прийнято до провадження судді Стойки В.В. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Донецькій області і отримує пенсію по інвалідності відповідно Закону України від 28.02.1991 № 796-XІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку розраховано відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не є спірним те, що позивач отримував пенсію, розмір якої визначено відповідно п. 1 Порядку № 1210.
Згідно змісту листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 16.09.2025 року, пенсія ОСОБА_1 була зменшена з тих підстав, що паперова пенсійна справа знаходиться на непідконтрольній державі території- тимчасово окупованій частині Донецької області, і в електронній пенсійній справі не зберіглася довідка про заробітну плату на час виконання ОСОБА_1 робіт по ЛНА на ЧАЕС, і тому , для того , щоб пенсіонер міг отримувати пенсію в раніше призначеному розмірі, без обмеження її максимального розміру, треба надати довідку про розмір заробітної плати при роботі в зоні відчуження ЧАЕС зі складовими її розміру.
27.09.2025 року позивач звернувся до органів ПФУ із заявою про перерахунок пенсії до якої додав копію довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №04/1029 від 10.05.2012, копію довідки №315 від 14.06.2012 за період з червня 1986 року по липень 1986 року, яка видана Локомотивне депо Волноваха «Державного підприємства «Донецька Залізниця», копію наказу №520 від 14.06.2012.
За результатами розгляду заяви та доданих документів Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 914380160282 від 06.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що не надано оригінал довідки про заробітну плату про роботу у зоні відчуження, довідка №315 від 14.06.2012 не відповідає формі довідки затвердженого зразка ф-122.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розд. VIII Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон від 28 лютого 1991 року № 796-XII; ст.ст. 48 - 622).
Згідно з ч. 1 ст. 49 вказаного Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Відповідно до ст. 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1.
Частиною 1 ст. 54 цього Закону визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (п. 1 Порядку).
Пунктом 9 цього Порядку визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (наведено формулу з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження).
Цим же пунктом Порядку визначено, що у разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою (наведено формулу).
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідно до п. 11 зазначеного Порядку розмір пенсії, призначеної відповідно до цього Порядку, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання за бажанням осіб признаються шляхом обчислення:
1) виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, або
2) виходячи із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачем за його бажанням була обчислена за правилом № 1 - виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Призначення пенсії відбулося за документами, що були у пенсійній справі позивача та відповідали вимогам законодавства, що діяло на час призначення цього виду пенсії.
Позиція відповідача щодо відсутності оригіналу довідки про заробітну плату як підстава для відсутності права на проведення перерахунку пенсії підлягає відхиленню через те, що оригінал зазначеної довідки знаходиться в матеріалах пенсійної справи позивача та був підставою для визначення розміру пенсії при її первинному призначенні.
Посилання відповідача на недоліки (на його думку) заповнення довідки про заробітну плату б/н за роботу в зоні відчуження є також неприйнятними, оскільки відповідачем не враховано те, що можливе порушення роботодавцем позивача (підприємством, де він працював) порядку заповнення такої довідки не може бути підставою для позбавлення особи права на належний розмір пенсії. Крім того, це не завадило органу Пенсійного фонду України призначити та протягом тривалого часу обчислювати на підставі такої довідки пенсію позивачу.
До того ж, орган Пенсійного фонду України не наділений повноваженнями перевіряти чи змінювати зміст довідки, що видана підприємством, або оцінювати правильність проведених у ній розрахунків. І жодна норма законодавства не передбачає можливості Пенсійного фонду відмовити у врахуванні довідки на тій підставі, що, на його думку, зміст довідки «не підтверджено положенням про преміювання» чи «завищено кратність».
Перевірка достовірності таких даних можлива лише за зверненням органу Пенсійного фонду України до підприємства, яке видало довідку, з проханням надати підтвердження або уточнення. Самовільне неврахування відомостей, зазначених у довідці, є перевищенням повноважень та порушенням вимог ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, позиція відповідача щодо довідки суперечить принципам правової визначеності та стабільності правовідносин, що закріплені у рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.
З огляду на наведене порушені права позивача в цій частині підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, суд дійшов висновку, що рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру заробітної плати вказаної у довідці, наданої Локомотивним депо на ст. Волноваха ДП «Донецька залізниця» за № 315 від 14.06.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок з 01.09.2025 року пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру всіх складових заробітної плати, вказаних у довідці про заробітну плату наданої Локомотивним депо на ст. Волноваха ДП «Донецька залізниця» за № 315 від 14.06.2012 року з урахуванням висновків, викладених судом у даному рішенні.
Щодо виплати перерахованої пенсії суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 44 Закону №1058 звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином суд наголошує, що виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
В межах даного спору це Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області, а відтак вимоги щодо виплати пенсії не можуть бути скеровані до відповідача.
При цьому суд також враховує і те, що вимога про виплату перерахованої пенсії скерована на майбутнє так як обов'язок здійснення такої виплати буде наявним внаслідок прийняття позитивного рішення про перерахунок пенсії, що охоплюється другою позовною вимогою, яка задоволена судом.
За частиною 1 статті 2 КАС України судовому захисту підлягають ті права чи інтереси особи, які є порушеними, а не ті, що можливо (ймовірно) будуть порушені у майбутньому.
Резолютивна частина рішення не може містити будь-яких приписів, які прогнозують можливі порушення з боку відповідача у майбутньому та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20.
Таким чином позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 914380160282 від 06.10.2025 року щодо відмови у перерахунку пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру заробітної плати вказаної у довідці, наданої Локомотивним депо на ст. Волноваха ДП «Донецька залізниця» за № 315 від 14.06.2012 року.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок з 01.09.2025 року пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру всіх складових заробітної плати, вказаних у довідці про заробітну плату наданої Локомотивним депо на ст. Волноваха ДП «Донецька залізниця» за № 315 від 14.06.2012 року з урахуванням висновків, викладених судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка