Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 лютого 2026 року Справа№200/9941/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дмитрієв В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом адвоката Осипова Богдана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2026 вирішено:
«Адміністративний позов адвоката Осипова Богдана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.12.2025 П/С № 914550153857 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) оформити та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 за заявою від 24.11.2025 за №12614.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн».
17.02.2026 до суду, через систему «Електронний суд», надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/9941/25, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що 19.01.2026 до суду було подано відповідь на відзив до якої долучено докази понесення ОСОБА_1 витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 5 000 грн, а саме: договір про надання правової допомоги від 16.12.2025 р. № 1-169, платіжну інструкцію від 16.12.2025 р. № 275271201, акт приймання-передачі наданих правових послуг від 19.01.2026 р. № 1 та квитанцію від 19.01.2026 р. № 280176576.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, суд вирішив заяву про розподіл судових витрат розглянути у письмовому провадженні.
Так, відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями частини 2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст.134 КАС України).
Частинами 4, 5, 6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Так, між адвокатським об'єднанням «ЩИТ», в особі керуючого партнера Самодурової Н.В. та ОСОБА_1 16.12.2025 укладено договір про надання правової допомоги №1-169, згідно з яким за надання послуг клієнт зобов'язується сплатити гонорар у розмірі 2500 грн протягом пяти днів з моменту підписання договору та 2500 грн, у строк визначений в Акті приймання-передачі правових послуг (п. 4.2.1. договору).
Актом наданих послуг №1 від 19.01.2026 засвідчено надання адвокатських послуг за Договором №1-169 від 16.12.2025 щодо правової допомоги, а саме: проведення усної консультації, підготовка та подання позову, підготовка та подання відповіді на відзив. Вартість наданих послуг у сумі складає 5000 грн.
Згідно з квитанцією №280176576 від 19.01.2026 згідно акта №1 приймання-передачі наданих правових послуг від 19.01.2026 ОСОБА_1 сплачено 2500 грн.
Платіжною інструкцією №275271201 від 16.12.2025 підтверджується оплата юридичних послуг згідно договору №1-169 про надання правової допомоги від 16.12.2025 в розмірі 2500 грн.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових
витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката
погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Оцінивши умови договору про надання правової допомоги, враховуючи предмет спору, обсяг адвокатських послуг, сталу практику в цій категорії справ, суд зазначає про наявність підстав для зменшення суми витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу до 3000 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/9941/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 252, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву адвоката Осипова Богдана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №200/9941/25, - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Додаткове судове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Додаткове судове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв