м. Вінниця
23 лютого 2026 р. Справа № 120/15309/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васильчук Галини Василівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання рішення, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васильчук Галини Василівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 (1), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (2) про визнання рішення, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про скасування довідки військово-лікарської комісії №207/1197 про непридатність до військової служби та щодо бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачам строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач (1) просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки штатною Військово-лікарською комісією (ВЛК) Центральної ВЛК Збройних Сил України не погоджено постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непридатності позивача до військової служби, яка була підставою для виключення його з військового обліку.
Таким чином, на думку відповідача (1), відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Представником Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України також подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Ухвалою суду витребувано у Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України належним чином засвідчені копії документів, що слугували підставою для прийняття рішення про скасування довідки військово-лікарської комісії №207/1197 про непридатність позивача до військової служби, в тому числі запиту старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
На виконання вимог ухвали суду представником Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надано витребувані матеріали.
Представником позивача подано додаткові пояснення в яких зазначено, що оскаржуване рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України є формальним, немотивованим та необґрунтованим, а отже, не відповідає принципам законності, обґрунтованості та правової визначеності.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами проходження медичного огляду військовозобов'язаного, 30.06.2022 року Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову у формі довідки №207/1197 про непридатність до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку на підставі статті 13а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Згодом, у зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020000000713 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області 04.10.2023 року в адресу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України направлено лист №10866/24-2023 з вимогою переглянути постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність до військової служби.
За результатами розгляду наданих документів, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України 16.10.2023 згідно з протоколом № 303 прийнято рішення про скасування постанови військо-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 за довідкою військово-лікарської комісії №207/1197 щодо непридатності до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку.
Підставою для прийняття такого рішення відповідачем визначено, що захворювання військовозобов'язаного не підпадає під дію вимог пункту "а" статті 13 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно скасовано постанову військо-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 за довідкою військово-лікарської комісії №207/1197 щодо непридатності його до військової служби та зняття з військового обліку, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного протоколу).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно з частиною сьомої статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного протоколу).
Положенням № 402 врегульовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Так, відповідно до пунктів 1.1-1.3 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров'я (установам); визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1. Положення).
Згідно з пунктом 2.2 Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія та ВЛК регіону.
Підпунктами 2.3.1., 2.3.3. пункту 2.3. Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України та на неї, окрім іншого, покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти), розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
На виконання підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Положення № 420, ЦВЛК зокрема має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до підпункту 2.5.1. пункту 2.5. Положення № 420, ВЛК ТЦК та СП належать до позаштатних постійно діючих ВЛК.
До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону (підпункт 2.5.3. пункту 2.5.).
Підпунктом 2.8.4. пункту 2.8. Положення № 420 передбачено, що на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК врегульований главою 3 розділу І Положення № 420.
Так, за змістом пункту 3.1. Положення № 420, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Згідно з пунктом 3.3. Положення № 420, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Пунктом 3.4. Положення № 420 встановлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Як встановлено судом, за результатами проходження медичного огляду військовозобов'язаного, 30.06.2022 року Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову у формі довідки №207/1197 про непридатність до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку на підставі статті 13а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Суд звертає увагу, що 30.08.2023 Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення, яке введено в дію Указом Президента України № 576/2023 від 12.09.2023, згідно з яким, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити утворення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською міською державними адміністраціями, до сфери управління яких належать заклади охорони здоров'я, у складі яких функціонують медико-соціальні експертні комісії та військово-лікарські комісії, робочих груп із перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
На виконання цього рішення, у ЦВЛК Збройних Сил України було створено робочу групу, яка здійснює перевірку обґрунтованості постанов позаштатних військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану.
До робочої групи входять військовослужбовці медичної служби ЦВЛК ЗС України та військовослужбовці медичної служби ВЛК регіону. Такі військовослужбовці перебувають у робочій групі з певною черговістю (відбуваються ротації особового складу).
Із матеріалів справи вбачається, що за запитом старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ЦВЛК ЗС України, згідно протоколу засідання військово-лікарської комісії від 16.10.2023 № 303, розглянуто наступні документи:
1) довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №207/1197;
2) картку обстеження та медичного огляду від 30.06.2022 року;
3) висновок лікаря терапевта ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначено, що відповідно до вимог статті 13 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2 до Положення № 402), до пункту "а" належать стійкі, значно виражені розлади, зумовлені тяжкими формами цукрового діабету з високою гіперглікемією (більше 13,7 ммоль/л) і глюкозурією, ацетонурією, схильністю до частих гіпоглікемічних станів кетозом, універсальною ангіопатією (ретинопатія, гломерулосклероз тощо), як потребують для компенсації вуглеводного обміну 60 одиниць інсуліну на добу і більше.
Згідно висновку лікаря терапевта ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ОСОБА_1 , встановлено діагноз: "Цукровий діабет, ІІ тип, середньоважкий перебіг в ст. декомпенсації. Діабетичний стеатогепатоз. Діабетична сенсорна полінейропатія".
Відповідачем вказано, що враховуючи невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту "а" статті 13 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення № 402), ВЛК ЦВЛК ЗС України було встановлено наявність підстав для скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 за довідкою ВЛК №207/1197 щодо ОСОБА_1 .
Таким чином, за результатами розгляду запиту старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області щодо перегляду прийнятої стосовно позивача постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 за довідкою ВЛК №207/1197, ВЛК ЦВЛК ЗС України прийнято постанову у наступному формулюванні:
"Враховуючи, що захворювання військовозобов'язаного не підлягає під дію вимог пункту "а" статті 13 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800), (далі - Положення), постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 за довідкою військово-лікарської комісії №207/1197 (дата не вказана), на підставі статті 13а графи ІІ Розкладу хвороб, щодо солдата ОСОБА_1 , 1971 року народження, "непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку" - скасувати.
Підлягає медичному огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно вимог Положення."
Надаючи оцінку таким діям та прийнятому протоколу відповідача (2) суд зазначає, що рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.06.2022, оформлене у формі довідки №207/1197, було прийняте на підставі діючої на той момент редакції Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 (у редакції, чинній станом на червень 2022 року).
У позивача було зафіксовано захворювання, що підпадало під дію статті 13 графи ІІ Розкладу хвороб.
На підставі цього, військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 встановила непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.
За результатами розгляду запиту правоохоронного органу, військово-лікарською комісією Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України було прийнято постанову про скасування довідки №207/1197.
Суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи лист Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №10866/24-2023 з вимогою переглянути постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність до військової служби не містить інформації стосовно позивача. Інших матеріалів відповідачами не надано.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Оскільки таких доказів суду не надано, відтак відсутність у зазначеному документі конкретної інформації про позивача свідчить про необґрунтованість та недоведеність позиції відповідача (2) щодо належності підстав для перегляду рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.06.2022.
Крім того, суд зауважує, що пунктом 3.1 Положення №402 визначено, що звернення розглядаються відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" та Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735.
Разом з тим, пунктом 3.2 Положення №402 передбачено, що скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про звернення громадян" скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення підлягає розгляду у строк не більше одного місяця з дня його надходження.
Натомість, за обставинами цієї справи перегляд постанови про непридатність до військової служби позивача відбувся не протягом одного місяця, а більше ніж через 1 рік 03 місяці і оскаржуваний протокол не містить відповідних обґрунтувань можливості застосування відповідних термінів.
Відсутні відповідні мотиви і обґрунтування відповідачів також у поданих відзивах на позовну заяву.
При цьому, основною аргументацією було наведено те, що стан здоров'я позивача не відповідає критеріям статті 13а графи ІІ Розкладу хвороб в актуальній на час перевірки редакції, а саме з урахуванням змін, внесених до Положення №402 наказом Міністерства оборони України №490 від 18.08.2023.
Суд звертає увагу, що спірний протокол військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України ґрунтується виключно на новому трактуванні норм законодавства, які набули чинності вже після первинного висновку військово-лікарської комісії, тобто на підставі нової редакції Положення.
Водночас, жодного обґрунтування щодо неврахування Положення у попередній редакції чи помилковості, неповноти, медичної необ'єктивності попереднього висновку відповідачем (2) не наведено при вчиненні дій та прийнятті оскаржуваного протоколу.
Також, необґрунтовано та не наведено мотивів щодо обізнаності позивача про перегляд рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.06.2022, що позбавило останнього можливості відповідного правового реагування.
У протоколі військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України відсутній аналіз стану здоров'я позивача на час ухвалення первинного висновку, а сама оцінка зведена до формального посилання на нові критерії, що суперечить вимогам належної процедури прийняття адміністративних актів.
У такому вигляді рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України не містить мотивів щодо відсутності підстав для непридатності до військової служби у 2022 році, і не надає висновку, що довідка військово-лікарської комісії №207/1197 була прийнята без урахування медичних фактів чи у відсутність відповідного захворювання.
Суд вважає, що таке рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України є формальним, немотивованим та необґрунтованим, а отже, не відповідає принципам законності, обґрунтованості та правової визначеності.
Слід звернути увагу, що принцип законності передбачає, що рішення органів влади повинні прийматися виключно на підставі та в межах закону. Принцип обґрунтованості вимагає, щоб рішення містили логічні мотиви, посилалися на фактичні обставини та докази, а висновки були аргументованими. Принцип правової визначеності гарантує, що особа має чітко знати свої права, обов'язки та наслідки дій органів влади. Дотримання цих принципів забезпечує законність, об'єктивність і передбачуваність рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у постанові №280/1155/23 від 19 грудня 2024 року в якій суд касаційної інстанції вказав, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття рішень, що містять невмотивовані висновки або обґрунтовані загальними фразами, а не конкретними аргументами, що повинні містити відповідь на ключові питання, за яких виник спір. Тому негативне для особи рішення повинно бути належним чином вмотивоване.
Необґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень є самостійною підставою для його скасування, оскільки воно повинно містити конкретні мотиви та ґрунтуватися на фактичних і правових підставах.
Одночасно, суд враховує, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 58 Конституції України).
Таким чином, зміни до Положення, внесені наказом Міністерства оборони України №490 від 18.08.2023 року, не можуть бути правовою підставою для скасування рішення військово-лікарської комісії, прийнятого до їх набуття чинності.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що протокол військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 16.10.2023 року №303 в частині скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 за довідкою BЛК №207/1197 щодо ОСОБА_1 є протиправним, оскільки не містить належного обґрунтування перегляду через 1,3 років, а також причин скасування попереднього висновку та базується виключно на правовому регулюванні, яке з'явилось після прийняття первинного рішення, що прямо суперечить принципам незворотності дії нормативно-правових актів у часі, обґрунтованості, правової визначеності.
Таким чином, адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування протоколу військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 16.10.2023 року №303 в частині скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 за довідкою BЛК №207/1197 щодо ОСОБА_1 .
Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/1972/25 від 17 лютого 2026 року.
Надаючи оцінку вимогам позивача про зобов'язання відповідача (1) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку із непридатністю до військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487(далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з частиною 8 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.
Так, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За змістом пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Як встановлено судом, 30.06.2022 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 було проведено медичний огляд ОСОБА_1 .
За висновком військово-лікарської комісії, оформленим довідкою ВЛК №207/1197, позивача на підставі статті 13а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
У військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 зазначено, що 01.07.2022 року він знятий з обліку.
Зазначений запис засвідчений підписом уповноваженої посадової особи та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, позивач у встановленому законом порядку виключений з військового обліку, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №207/1197 та відповідними відомостями у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
За таких обставин, у зв'язку з визнанням військово-лікарською комісією позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач підлягав виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України №2232-XII.
Таким чином, з урахуванням наведених вище висновків суду про протиправність та скасування протоколу від 16.10.2023 №303, прийнятого Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України, а також встановлення факту чинності довідки ВЛК №207/1197 від 30.06.2022 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача (1) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із непридатністю до військової служби.
Разом з тим, вимога про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Реєстру відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 01.07.2022 року задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Суд зазначає, що після прийняття протоколу №303 від 16.10.2023 року у відповідача (1) були підстави вважати довідку ВЛК №207/1197 скасованою, а отже відсутніми правові підстави для внесення відповідних змін до Реєстру.
Саме наявність цього протоколу об'єктивно зумовила невнесення спірних відомостей.
Отже, до моменту визнання судом протиправним та скасування зазначеного протоколу дії відповідача не можуть кваліфікуватися як протиправна бездіяльність, оскільки відповідач діяв у межах наявного на той час адміністративного акта відповідного органу, зокрема Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Водночас, ефективний захист порушеного права позивача забезпечується шляхом зобов'язання відповідача (1) внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що повністю відновлює правовий статус позивача без додаткового визнання бездіяльності протиправною.
Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 01.07.2022 року слід відмовити.
Надаючи оцінку позовним вимогам про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку, а саме записи: "Порушення правил військового обліку", запис "Вас розшукує ТЦК", запис "ТЦК та СП 01.09.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу", суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, внесення зазначених відомостей до Реєстру було обумовлено перебуванням позивача на військовому обліку та наявністю в нього статусу військовозобов'язаного.
Водночас судом встановлено, що на момент виникнення відповідних правовідносин позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії, що виключало його статус військовозобов'язаного та, відповідно, наявність у нього обов'язків, передбачених для осіб, які перебувають на військовому обліку.
За таких обставин відомості про порушення позивачем правил військового обліку внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів без належних правових підстав.
З огляду на наведене, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.
На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини першої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 2422,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати протокол військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 16.10.2023 року №303 в частині скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 за довідкою BЛК №207/1197 щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із непридатністю до військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач (1): ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 );
Відповідач (2): Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 08356179).
Суддя Свентух Віталій Михайлович