м. Вінниця
23 лютого 2026 р. Справа № 120/16699/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Альчука М.П.,
за участі секретаря судового засідання: Дальниченко А.О.
представника позивача: Бляхарського Я.С.,
представників відповідача: Форостян О.М., Парпальос В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-33" до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання дій протиправними, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-33" звернулося до суду Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання дій протиправними.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо розрахунку пайового внеску замовника та вимоги сплатити розрахований розмір пайового внеску. Зокрема, представник позивача звертає увагу, що пред'явлення розрахунку про сплату пайового внеску не відповідає вимогам законодавства та суперечить принципу правової визначеності та належного урядування. Так, звертає увагу, що товариство звільнене від обов'язку укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, як замовник будівництва, зокрема закладів фізичної культури і спорту, об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Серед іншого, наголошує що відповідачем знівельовано свій обов'язок укласти договір пайової участі на розвиток інжерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Так, фактично акцентує увагу на тому, що позивач ухиляється від сплати пайового внеску шляхом затягування будівництва спортивно-культурного комплексу.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній зауважує на безпідставності доводів відповідача. Вказує, що відповідач позбавлений повноважень втручатися у реалізацію проєкту будівництва, що, у свою чергу, позбавляє його можливості для встановлення будь-яких подальших публічних обов'язків.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив такі обставини справи.
За результатами проведених земельних торгів між Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне управління - 33" (як орендарем) було укладено договір оренди землі № 84 від 22.12.2018 року.
Згідно підпунктів 15, 16 вказаного договору земельна ділянка з кадастровим номером 0520655900:02:010:0114, що знаходиться за адресою: вул. Київська, с-ще Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., передана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та будівництва культурно-спортивного комплексу за рахунок коштів орендаря.
Дію вказаного договору пролонговано на п'ять років рішенням 73 сесії Стрижавської селищної ради 8 скликання від 13.11.2023 року № 32 "Про поновлення договору оренди землі від 22.12.2018 року № 84".
Відділом містобудування та архітектури Вінницької районної державної адміністрації видано містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва № 9 від 27.02.2109 року "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та спортивно-культурного комплексу (з почерговою здачею)".
На підставі вказаних містобудівних умов та обмежень, позивачем було розроблено відповідну проєктну документацію. За результатами її розгляду Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНСТРАТЕГІЯ-БУДТЕХЕКСПЕРТИЗА" надало позитивний експертний звіт № 319-19-К від 04.06.2019 року.
Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ВН 112191760113 від 25.06.2019 року "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та спортивно-культурного комплексу по вул. Київська в смт Стрижавка Вінницького р-ну Вінницької обл."
У період 2021-2022 років позивачем здійснено поетапне будівництво та введено в експлуатацію об'єкти 1-4 черги, а саме, житлових будинків, що підтверджується сертифікатами, зареєстрованими у ЄДЕССБ.
16.10.2025 року відділом фінансів Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області було складено розрахунок розміру пайового внеску від вартості по чергам об'єктів будівництва у сумі 3539550,75 грн.
Вказаний розрахунок разом із вимогою про оплату було направлено на адресу позивача листом № 03-17/2631 від 17.10.2025 року.
Вважаючи дії відповідача щодо здійснення розрахунку пайової участі такими, що виходять за межі наданих повноважень та порушують положення містобудівного законодавства, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та позиціям сторін, суд керується таким.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 5 пункту "а" частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 71 БК України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Так, Законом України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з приписами частини 2 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвіл на виконання будівельних робіт є чинними до завершення будівництва.
На час отримання відповідачем містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт частина 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (редакція від 22.05.2019 року) передбачала, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Так, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності).
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Відповідно до змісту частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва, зокрема: будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
За приписами частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у аналізованій редакції договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
З 01.01.2020 року набули чинності норми Закону України від 20.09.2019 року № 132-IX року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими була скасована аналізована стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що законодавцем під час внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону) було чітко визначено підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об'єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:
- договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 року на підставі вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац перший пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX);
- якщо станом на 01.01.2020 року такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов'язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" . Зокрема абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва.
Водночас, суд звертає увагу, що як в період дії статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до 01.01.2020 року, так і після її виключення Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", у разі будівництва закладів культури, фізичної культури і спорту пайова участь, об'єктів будівництва за умов об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури - не сплачується.
Суд наголошує, що вказані ділянка отримана позивачем за результатами земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, де переможець земельних торгів зобов'язаний дотриматися умов визначених рішенням № 32, 34 сесії 7 скликання від 23.05.2018 року Стрижавської селищної ради Вінницького району, а саме, побудувати культурно-спортивний комплекс на зазначеній земельній ділянці.
Так, відповідно до підпунктів 15, 16 Договору оренди землі від 22.12.2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 0520655900:02:010:0114, яка розташована за адресою: 23210, територія Стрижавської селищної територіальної громади, вулиця Київська, 224, селище Стрижавка, Вінницького району Вінницької області, передана відповідачем в оренду позивачеві для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та будівництва культурно-спортивного комплексу за рахунок коштів орендаря.
Суд зауважує, що згідно проектної документації "Будівництва багатоквартних житлових будинків з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення та спортивно-культурного комплексу по вул. Київська в смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області (із позачерговою здачею)" передбачено п'ятої черг будівництва, у тому числі спортивно-культурний комплекс.
Таким чином, суд констатує, що вищенаведені обставини підтверджують відсутність обов'язкову участі позивача у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Натомість доводи відповідача фактично зводяться до ухилення позивача від сплати пайової участі шляхом затягування початку будівництва п'ятої черги, а саме, спортивно-культурного комплексу.
Так, представник відповідача зауважує, що будівництво останньої на теперішній час черги позивач завершив більше ніж чотири роки тому.
Суд зауважує, що у контексті цієї справи об'єктом будівництва є комплекс відповідних споруд, а не окремі будівлі зданої в експлуатацію. Тобто будівництво об'єкта вважатиметься завершеним після прийняття в експлуатацію останньої черги, що підтверджується реєстрацією декларації про готовність або видачею сертифіката.
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальність "Приват-БТІ ПЛЮС" № 232 від 18.11.2025 року, складеної за результатами обстеження та технічної інвентаризації об'єкта, об'єкт будівництва незавершено, стан готовності будівлі спортивно-культурного комплексу становить 3 %.
Суд звертає увагу, що у органів місцевого самоврядування відсутні законодавчо закріплені повноваження погоджувати або затверджувати з замовником будівництва внутрішні плани, етапність чи конкретні строки виконання будівельних робіт.
Чинне законодавство України, що регулює містобудівну діяльність, не встановлює прямої залежності між темпами будівництва та виникненням обов'язку щодо сплати пайової участі у спосіб, який би дозволяв органу місцевого самоврядування втручатися в господарську діяльність забудовника.
У зв'язку з цим, сам факт тривалого виконання будівельних робіт або зміна їх динаміки є реалізацією права забудовника на організацію власного виробничого процесу.
Суд зазначає, що за відсутності доведених фактів умисного приховування об'єкта від обліку, тривалість будівництва не може розцінюватися як ознака протиправної поведінки позивача або як форма ухиляння від виконання зобов'язань щодо сплати пайового внеску.
Оскільки правовідносини щодо пайової участі мають чітко визначену процедуру та підстави виникнення, будь-які припущення відповідача про недобросовісність позивача через темпи будівництва є суб'єктивними та не ґрунтуються на нормах закону.
Застосовуючи принцип належного урядування, суд зауважує, що державні органи мають діяти виключно у межах своїх повноважень та у належний спосіб.
Так, відповідач, раніше визнавши відсутність у позивача обов'язку сплати пайової участі, згодом вдався до одностороннього формування фінансових вимог, посилаючись на затягування робіт. Ці дії є владно-розпорядчими та створюють неправомірне навантаження на позивача, що свідчить про порушення відповідачем принципу правової визначеності.
Судом враховано, що Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області вийшла за межі своїх повноважень, розрахувавши позивачеві пайовий внесок без законних підстав, поклавши на позивача надмірний фінансовий тягар.
Розвиваючи вказане, суд зауважує, що засоби і порядок судового захисту прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності припускає, перш за все, з'ясування суті самого поняття "захист", зміст механізму його здійснення.
У контексті змісту законодавчих норм "захист" означає обов'язок держави, його органів захищати ті або інші права, гарантії та вживати заходи охорони тих або інших ще не порушених прав.
Правовий захист, як одна зі спеціальних юридичних гарантій здійснення суб'єктивних прав, їх відновлення у разі порушення, є складним та багатоплановим явищем, що передбачає, зокрема наявність відповідних правових висновків для захисту своїх прав у судовому чи досудовому порядку надалі.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо проведення розрахунку розміру пайового внеску замовника товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-33" у розмірі 3529550,75 грн та винесення вимоги сплати вказаного розміру пайового внеску.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється відповідно до частини 1 статті 139 КАС України.
Розподіл судових витрат понесених на професійну правову допомогу здійснюватиметься з урахуванням пункту 7 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-33" (вул. Сабарівське шосе, буд. 1, м. Вінниця, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 42460808) до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв України, буд. 7, с-ще Стрижавка, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 04330007) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо проведення розрахунку розміру пайового внеску замовника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-33" у розмірі 3529550,75 грн та винесення вимоги сплати вказаного розміру пайового внеску.
Стягнути на користь Еовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління-33" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3208 грн за рахунок бюджетних асигнувань Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович