м. Вінниця
17 лютого 2026 р. Справа № 120/15678/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,
представників позивача: Франчук І.О., Костінця І.С.,
представників відповідача: Драчишиної І.І., Присяжнюка В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви за позовом Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Відділу житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради про стягнення коштів,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Відділу житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради про стягнення коштів.
16.02.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду. Обгрунтовуючи заявлене клопотання зазначили, що позивачем подано адміністративний позов через підсистему ЄСІТС «електронний суд» 07.11.2025, тобто майже через 8,5 місяців від дати виявлення ним порушень (період ревізії з 01.01.2021 по 28.02.2025, акт ревізії від 25.06.2025 №260218-30/10), або через 4,5 місяці після складення акту ревізії, що значно перевищує встановлені законом строки звернення до адміністративного суду.
В судовому засіданні представники позивача заперечили щодо поданого стороною відповідача клопотання. Зокрема наголосили на невірному здійсненні відповідачем обчислення строку звернення позивача до суду з даним позовом. Вказали, що акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Відтак заява відповідача про залишення позову без розгляду є безпідставною та суперечить нормам законодавства.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В даному випадку, обґрунтовуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представник відповідача вказує, що такий слід обчислювати з дати виявлення позивачем порушень (період ревізії з 01.01.2021 по 28.02.2025), або через 4,5 місяці після складення акту ревізії від 25.06.2025 №260218-30/10, що значно перевищує встановлені законом строки звернення до адміністративного суду.
Втім, суд відповідні обґрунтування відповідача оцінює критично з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закону №2939).
Так, у пункті 7 статті 10 Закону №2939 передбачено право Позивача пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Статтею 10 Закону №2939 встановлено право Позивача звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).
Крім того, відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Підсумовуючи вищевикладене - орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відтак право вимоги, передбачене статтею 10 Закону №2939, може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.
З огляду на викладене, суд критично оцінює наведені у заяві про залишення позовної заяви аргументи представила відповідача з приводу того, що строк звернення до суду з даним позовом сліду обчислювати з дати виявлення контролюючим органом порушень, позаяк вищенаведені норми права передбачають встановлення суб'єкту перевірки строку для добровільного усунення виявлених порушень.
Також суд погоджується з твердженнями представника позивача, що акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
З огляду на викладене, суд констатує хибність наведених у поданій стороною відповідача розрахунків строку звернення позивача до суду з даним позовом, а відтак відповідне клопотання є необґрунтованим належним чином, в взв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -
Відмовити в задоволенні заяви представника Відділу житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна