Справа № 523/27711/25
Провадження №2/523/967/26
"23" лютого 2026 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув позовну заяву та додані до неї документи, що надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса зазначена позивачем: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, поділ майна шляхом залишення зазначеного майна за відповідачем, стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до Пересипського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 та просила суд:
1. Розірвати шлюб, укладений 14 липня 2018 року, актовий запис №130428.
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ознайомившись з позовною заявою суд дійшов висновку щодо залишення позову без руху виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, зазначений позов поданий до суду в електронному вигляді та сформований в системі «Електронний суд».
Разом з цим, в супереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження направлення позовної заяви з додатками відповідачу по справі та не зазначено та не надано доказів на підтвердження того, що відповідач зареєстрований в Електронному кабінеті, як користувач ЄСІТС.
На підставі викладеного та відповідно до вимог ч.2 ст.185 ЦПК України, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження направлення позову з додатками відповідачу у справі на виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Позивачем в тексті позовної заяви зазначено адресу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_2 .
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно відповіді на запит, що надійшла 29 грудня 2025р. №2190802 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - за вказаними параметрами особу не знайдено.
Згідно відповіді на запит, що надана 13 січня 2026 року відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місті Одесі та Одеській області зареєстрованим чи знятим з реєстрації не значиться.
Таким чином матеріали справи не містять жодних доказів, що підтверджують адресу реєстрації чи перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для визначення належності підсудності зазначеної цивільної справи.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 15 січня 2026 року позовна заява була залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків, який складає десять днів з дня отримання ухвали.
Стороні позивача була направлена копія ухвали на електронну пошту, котра отримана 20 січня 2026 року, до підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Позивачем за тривалий проміжок часу недоліки позовної заяви, що викладені в ухвалі суду 15 січня 2026 року не усунуто та позивач значний терміну час долею справи не цікавиться.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суддя вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву позовну заяву та додані до неї документи, що надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса зазначена позивачем: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, поділ майна шляхом залишення зазначеного майна за відповідачем, стягнення аліментів - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Ухвала складена та підписана 23 лютого 2026 року.
Суддя