Справа № 486/2226/25
Провадження № 1-кс/486/64/2026
23 лютого 2026 року м. Південноукраїнськ
Слідчий суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 23 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025152120000381, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, громадянина України, із професійно технічною освітою, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 у режимі відеоконференції,
старшого слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
23 лютого 2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 23 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025152120000381, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Клопотання старший слідчий мотивує тим, що СВ відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУ НП у Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування за №12025152120000381 від 23 листопада 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22 листопада 2025 року близько 23:50 год., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, ОСОБА_5 , з метою помсти за образу його дружини ОСОБА_7 , прибіг до лавки для сидіння, що на пішохідній алеї неподалік приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , де на той час, окрім інших осіб, перебував ОСОБА_8 .
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 підійшов в притул до ОСОБА_8 та діючи умисно, маючи умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один різкий удар кулаком правої руки в область лобу ОСОБА_8 , внаслідок чого спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді набряку головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив, закрита внутрішньочерепна травма, від яких останній помер на місці події.
Нанесені ОСОБА_5 тілесні ушкодження ОСОБА_8 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із тими наслідками, що настали.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем по мобілізації та проходячи військову службу у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», підозрюється у тому, що 22 листопада 2025 року, близько 23:50 год., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, перебуваючи поруч з лавкою для сидіння, що на пішохідній алеї, неподалік приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, підійшов впритул до ОСОБА_8 , та діючи умисно, маючи умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один різкий удар кулаком правої руки в область лобу ОСОБА_8 , внаслідок чого спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді набряку головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив, закрита внутрішньочерепна травма, від яких останній помер на місці події.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
23 листопада 2025 року про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повідомлено ОСОБА_5 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема рапортом про вчинене кримінальне правопорушення, яке зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за № 7531 від 23 листопада 2025 року; протоколом огляду місця події від 23 листопада 2025 року за адресою: м. Південноукраїнськ, вул. Енергобудівників поруч з буд. 11; протоколом огляду місця події від 23 листопада 2025 року на території секційного відділення моргу КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня», що розташована за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. 228 Стрілецької дивізії, 26; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_8 від 23 листопада 2025 року; лікарським свідоцтвом про смерть №199 від 23 листопада 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23 листопада 2025 року, який пояснив, що 23 листопада 2025 року близько 01:00 год. знаходився поблизу буд. 37 по проспекту Незалежності в м. Південноукраїнську, але не має інформації щодо обставин справи; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23 листопада 2025 року, який охарактеризував ОСОБА_11 та пояснив, що став свідком вже після конфлікту і виявив потерпілого вже без свідомості, а згодом ОСОБА_5 з іншим його знайомим почали нести його до «Майстерні смаку», яка розташована поруч з магазином ТОВ «Сільпо-Фуд»; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23 листопада 2025 року, який повідомив про відомі йому обставини кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23 листопада 2025 року, який пояснив, що знаходився на лавці з колегами з ПрАТ «Юженергобуд», свідком події не був; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 23 листопада 2025 року, яка пояснила, що 22 листопада 2025 року приблизно о 22:00 год. відпочивала з підозрюваним та спільними знайомими, після чого була свідком того, як ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження, що мало місце по вул. Енергобудівників в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 23 листопада 2025 року, яка пояснила, що по дорозі до магазину «Артеміда» неї виник словесний конфлік з невідомими. Після чого була очевидцем як до місця події прибув підозрюваний та спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 23 листопада 2025 року, який пояснив, що по закінченню святкування 22 листопада 2025 року у кафе «Хуторок» пішли додому з батьком ОСОБА_16 22 листопада 2025 року о 22:00 год свідок з батьком зайшли додому, а через годину до свідка прийшов брат ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , щоб повідомити, що не можуть знайти дівчат з компанії, згодом підозрюваному зателефонувала ОСОБА_19 , але свідок читких слів з розмови не чув, окрім криків, після розмови вони з ОСОБА_17 та ОСОБА_20 побігли до закладу «Майстерня смаку», де свідок побачив масову бійку; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 23 листопада 2025 року, яка пояснила, що потерпілого не знає, надала характеристику опису зовнішності потерпілого. Після святкування вона з ОСОБА_19 та ОСОБА_22 пішла до магазину «Артеміда», але по дорозі зустрілі раніше невідомих чоловіка та жінку на ім'я ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які зробили їм зауваження, після чого у ОСОБА_25 та ОСОБА_26 виник конфлікт. Після врегулювання конфлікту біля магазину «Артеміда» потерпілий з двома чоловіками підійшов до свідка з її подругами через сварливу поведінку ОСОБА_25 . Згодом остання повернулася до місця сварки через втрату мобільного пристрою і знову почала конфліктувати з ОСОБА_27 , після чого зателефонувала ОСОБА_28 . ОСОБА_21 , спілкуючись з ОСОБА_24 , почула звук удару та виявила у лежачому положенні ОСОБА_29 ; протоколом пред'явлення для впізнання по фотознімках з ОСОБА_21 від 23 листопада 2025 року, під час якого остання впізнала особу на фотознімку №1; протоколом допиту свідка ОСОБА_30 від 23 листопада 2025 року, який пояснив, що сидів з ОСОБА_31 на лавці біля закладу «Майстерня смаку». ОСОБА_32 зробила зауваження одній із трьох дівчат, яка у відповідь агресивно відреагувала. Через приблизно 15 хвилин до свідка підбіг чоловік, який представився ОСОБА_33 та поводився неадекватно і потім побіг у напрямку професійного ліцею. Через 15 хвилин після цього компанія з дівчат та потерпілого підійшла до свідка, у якого з потерпілим відбулася спокійна розмова, без конфлікту. В ході спілкування до них підбіг ОСОБА_28 та одразу наніс удар кулаком правої руки в область лівої частини голови ОСОБА_34 у час, коли останній стояв лівим боком до ОСОБА_5 . Підозрюваний з невідомою особою почали підіймати потерпілого на лавку, а свідок з ОСОБА_35 пішли додому, але згодом повернулися до місця події і побачили машину швидкої допомоги й поліцію; протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімках з ОСОБА_36 від 23 листопада 2025 року, під час якого останній впізнав особу на фотознімку №2; протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімкам з ОСОБА_36 від 23 листопада 2025 ркоу, під час якого останній впізнав особу на фотознімку №4; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_30 від 23 листопада 2025 ркоу; протоколом допиту свідка ОСОБА_37 від 23 листопада 2025 року, який пояснив, що 22 листопада 2025 року o 21:22 год. ОСОБА_8 зателефонував йому та попросив зустрітися, що відбулось о 21:35 год. біля магазину «Артеміда». Потім свідок відійшов додому, коли повернувся до вказаного магазину, ОСОБА_8 був з компанією дівчат, одна з яких попросила останнього підійти разом з нею до лавочки біля «Майстерні смаку» на що вони разом погодились. В подальшому, свідок був очевидчем того як ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження, що мало місце неподалік лавки для сидіння по вул. Енергобудівників в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області; протоколом пред'явлення для впізнання по фотознімках зі свідком ОСОБА_37 від 23 листопада 2025 року, під час якого останній впізнав особу на фотознімку №2; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_37 від 23 листопада 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_38 від 23 листопада 2025 року, яка пояснила, що 22 листопада 2025 року знаходилася з ОСОБА_39 і приблизно в 22:42 год. пішли до магазину «Сільпо», неподалік від якого, ближче до закладу «Майстерня смаку» сіли на лавку. Близько 23:00 год. неподалік від них знаходилася компанія з трьох дівчат, одна з яких голосно кричала та виражалась лайкою, на що свідок зробила зауваження, через що в них виник конфлікт та виникла бійка, яку зупинив ОСОБА_40 . Через 15 хвилин до свідка підійшов невідомий чоловік, якому свідок надала характеристику зовнішності та додала, що останній поводився неадекватно, а згодом побіг у напрямку Південноукраїнського ліцею, а за ним ще один невідомий чоловік. Близько 23:35 год. до свідка підійшли вищевказані троє дівчат з незнайомим чоловіком на ім'я ОСОБА_29 . Майже одразу зі сторони Південноукраїнського ліцею підбіг підозрюваний та наніс ОСОБА_8 один удар в область голови кулаком правої руки; протоколом пред'явлення для впізнання по фотознімках з ОСОБА_38 від 23 листопада 2025 року, під час якого остання впізнала особу на фотознімку №1; протоколом пред'явлення для впізнання по фотознімках з ОСОБА_38 від 23 листопада 2025 року, під час якого остання впізнала особу на фотознімку №3; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_38 від 23 листопада 2025 року; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_41 від 23 листопада 2025 року, який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення, які йому відомі, протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_42 від 23 листопада 2025 ркоу яка повідомила про обставини вчинення кримінального правопорушення, які їй відомі; протоколом допиту свідка ОСОБА_43 від 23 листопада 2025 року, який пояснив, що є батьком потерпілого та отримав дзвінок 23 листопада 2025 року приблизько о 00:20 год., що йому потрібно прибути до магазину «Сільпо», адже його син загинув. Свідок прибув у час, коли на місці події вже знаходилися працівники поліції та швидкої допомоги і додав, що потерпілий був в положенні стоячи на колінах, спиною впершись на бетонний парапет, закинувши голову назад; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 23 листопада 2025 року, в ході якого було виявлено та вилучено: чоловічу куртку клетчасту фірми «BNH», яку покладено до експертного пакету №PSP3235938, мобільний телефон марки «Iphone», моделі «13», IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , мобільний номер НОМЕР_4 , який поміщено до експертного пакету №WAR0012451 та вилучено; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23 листопада 2025 ркоу, який пояснив про обставини вчинення ним кримінального правопорушення; протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 від 23 листопада 2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Таким чином, сукупність вищезазначених доказів, які зібрані на першочерговому етапі досудового розслідування, є достатньою, а відтак, підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України є обґрунтованою.
3 огляду на наведене, в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на від семи до десяти років.
Ухвалою слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25 листопада 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 січня 2026 року включно, з правом внесення застави.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року ухвалу слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області скасовано та обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 січня 2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 лютого 2026 року включно.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2026 року ухвалу слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області скасовано та обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 23 лютого 2026 року включно. Строк виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчується 23 лютого 2026 року, проте завершити досудове розслідування до вказаного строку об'єктивно не представилось можливим.
Так, 15 січня 2026 року постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, а саме до 23 лютого 2026 року.
18 лютого 2026 року до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області скеровано клопотання про продовження строку досудового розслідування до п'яти місяців, тобто до 23 квітня 2026 року. Продовження строків зумовлено необхідністю проведення наступних процесуальних дій, проведення або завершення яких потребує додаткового часу:
- провести в рамках кримінального провадження комісійну судово-медичну експертизу та отримати її висновок, постанову про призначення якої винесено 03 лютого 2026 року та проведення якої доручено судовим експертам ДСУ «Миколаївське обласне бюро СМЕ», де вона перебуває на виконанні (орієнований строк проведення експертизи 1 місяць);
- виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним, його захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом;
- скласти та направити до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відомості, які будуть отримані за результатами судових експертиз будуть мати значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки сприятимуть встановленню істини у даному кримінальному провадженні, підтвердження вини чи невинуватості, забезпечуватимуть повноту досудового розслідування, а тому матимуть важливе значення для закінчення досудового розслідування та подальшого судового розгляду. Перешкодою раніше провести зазначені судові експертизи є зокрема їх складність, тривалість проведення та навантаження судових експертів.
Виклад обставин, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду: є те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому під тяжбою отримання покарання у виді позбавлення волі у разі визнання його винуватим, останній крім переховування від органів досудового розслідування, в подальшому може переховуватись від суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вжити заходів до переховування від суду для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Доказами того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що досудове розслідування триває, заплановано проведення ряду слідчих (розшукових) дій, а ОСОБА_5 у випадку не застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту матиме безперешкодну можливість перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, в тому числі шляхом неявки до слідчого, прокурора, суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не навчається, на обліку як безробітний не перебуває, тож не має законних джерел існування, хоча в силу віку та стану здоров'я міг б влаштуватися на роботу в умовах дефіциту кадрів через мобілізацію населення. У майбутньому він може вчинити інший аналогічний злочин проти життя чи здоров'я. Відповідно до п. 8 листа Верховного суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» як відповідний ризик суди мають враховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Таким чином, виникли підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
Підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, вік, стан здоров'я ОСОБА_5 є тими факторами, які надають змогу безперешкодно продовжити щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки сутність особистого зобов'язання полягає у виконанні обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, проте, застосування особистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки його поведінка свідчить про неможливість ним особисто забезпечити виконання процесуальних обов'язків.
Для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів, що заслуховують на довіру, та які поручаються за виконання покладених на ОСОБА_5 , обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, але жодна особа не виявила намір бути поручителем підозрюваного.
Запобігти ризикам шляхом обрання щодо ОСОБА_5 , більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, у зв'язку з тим, що такі не є достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки.
Продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
На думку сторони обвинувачення продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, та зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України.
Прокурор підтримав клопотання.
Захисник погодилась з клопотанням частково, зауважила, що ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід тримання під вартою, потім він перебував під заставою, потім він взагалі був без запобіжного заходу, потім до нього знову був застосований запобіжний захід тримання під вартою, а вподальшому цілодобовий домашній арешт. З висновку судово-медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_5 вчинено необережний злочин. Вважає, що ризик переховування значно зменшився, інші ризики взагалі відсутні. У кримінальному провадженні виконані всі слідчі дії, проведено з обвинуваченим слідчий експеримент і орган досудового розслідування очікує лише висновок комісійної експертизи. На теперішній час ОСОБА_5 не працевлаштований, оскільки перебуває під цілодобовим домашнім арештом, але до затримання працював, має дитину та дружину, тому просить продовжити йому запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, але в нічний час доби.
Підозрюваний погодився з думкою захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152120000381, 23 листопада 2025 року внесені відомості за ч. 2 ст. 121 КК України. Короткий виклад обставин: 23 листопада 2025 року до відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про те, що 22 листопада 2025 року близько 23:50 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поруч з лавкою для сидіння, що на алеї поруч з буд. АДРЕСА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, завдав одного удару куланом обличчя ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці події.
23 листопада 2025 року о 04:21 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23 листопада 2025 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2026 року ухвалу слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16 січня 2026 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , за погодженням з начальником Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про продовження строку тримання під вартою, задоволено частково.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням на нього обов'язків:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії ухвали до 23 лютого 2026 року.
15 січня 2026 року керівником Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025152120000381 від 23 листопада 2025 року до трьох місяців, тобто до 23 лютого 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 лютого 2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025152120000381 внесеному 23 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до п'яти місяців, тобто до 23 квітня 2026 року.
Відповідно до ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
ОСОБА_5 дійсно підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
У судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Миколаївський апеляційний суд у своїй ухвалі від 29 січня 2026 року погодився з тим, що висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, та ризик можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є правильними.
Слідчий суддя приходить до висновку, що до теперішнього часу існує ризик переховування від органів досудового розслідування.
Водночас, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином зменшився, оскільки на теперішній час проведені всі слідчі дії, у тому числі проведено слідчий експеримент за участі підозрюваного, не проведено лише комісійну судово-медичну експертизу, вплив на проведення якої з боку підозрюваного є мінімальним.
На підставі викладеного вище, слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведеного ризика можливо продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу домашнього арешту на строк до 2 місяців.
При цьому слідчий суддя вважає, що достатнім часом перебування під домашнім арештом підозрюваним є час доби з 19:00 год. до 07:00 год. наступного дня з покладанням обов'язків визначених ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2026 року.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 206, 309 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання частково, продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, строк дії запобіжного заходу домашнього арешту до 23 квітня 2026 року, заборонивши останньому в нічний час доби з 19:00 години до 07:00 години наступного дня залишати житло - квартиру, за адресою: АДРЕСА_2
Зобов'язати ОСОБА_5 з 23 лютого 2026 року до 23 квітня 2026 року виконувати такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- залишити на час застосування запобіжного заходу, на зберігання у Відділенні поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області належний ОСОБА_5 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали до 23 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1