Справа № 522/27926/25-Е
Провадження № 2-о/522/181/26
20 лютого 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали за цивільною справою за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подана від їх імені представником - адвокатом Мироновою Людмилою Олександрівною, заінтересована особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подана від їх імені представником - адвокатом Мироновою Людмилою Олександрівною, заінтересована особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій завники просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме укладення (реєстрації) шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєтсрований 29.08.2015.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Чорнусі Ю.В.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову (ч. 9 ст. 185 ЦПК України).
До заяви заявник додав квитанцію ID 8689-1937-6190-6700 від 07.12.2025 про сплату судового збору у розмірі 484,48 гривень.
При перевірці інформації щодо підтвердження сплати судового збору за реквізитами, вказаними у квитанції ID 8689-1937-6190-6700 від 07.12.2025 та факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України виявлено, що судовий збір, сплачений за квитанцію ID 8689-1937-6190-6700 від 07.12.2025 у розмірі 484,48 гривень, прикріплений та обліковується в іншій цивільній справі № 522/24751/25-Е (провадження № 2-о/522/654/25), у якій заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення повернуто заявнику.
Тому факт надходження судового збору саме у справі № 522/27926/25-Е (провадження № 2-о/522/181/25) не підтверджується.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 609/538/19 (провадження № 61-14017св20) зазначено: «Частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18 та від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18».
У постанові Верховного Суду від 03.11.2020 (справа № 530/1630/18 провадження № 61-6940св19) зазначено, що надання суду квитанцій про сплату судового збору, які вже використані у інших справах, всупереч вимогам Закону України «Про судовий збір» заздалегідь розуміючи, що вони не будуть зараховані до Державного бюджету України, а також наступне не усунення недоліків щодо належної сплати судового збору, є свідченням недобросовісного використання наданих законом процесуальних прав.
Отже, надана заявниками квитанція про сплату судового збору, яка використана у іншій справі, не може бути доказом належного виконання заявниками обов'язку сплати судового збору у справі № 522/27926/25-Е.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Відповідно до пп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів: фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до суду заяви окремого провадження, зокрема, про встановлення фатку, що має юридичне значення, через підсистему «Електронний суд» заявники мали сплатити - 484,48 гривень (3028 х 0,2 х 0,8 = 484,48 гривень).
Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , заінтересована особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Недоліки мають бути усунуті шляхом сплати судового збору та надання суду квитанції про оплату судового збору за подання заяви саме у справі № 522/27926/25-Е у розмірі 484,48 гривень. У разі неусунення недоліків заяви суд позбавлений можливості встановити факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Сума судового збору має бути сплачена за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 175, 177,185, 293, 294,258, 259, 260, 261, 315-318, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА