Справа №522/2014/26
Провадження №1-кс/522/1009/26
23 лютого 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12026164500000038 від 12.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Дізнавач СД ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12026164500000038 від 12.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, обґрунтованим наступним.
СД ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється дізнання у кримінальному провадженні №12026164500000038 від 12.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
12.02.2026 року до ЧЧ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора "102" від працівників поліції про те, що за адресою м. Одеса, вул. Пироговська, 27А, у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено речовину, схожу на наркотичну. (ЄО №2834 від 12.02.2026).
У подальшому на підставі ч. 3 ст. 233, 234 КПК України, з метою недопущення знищення, приховання речового доказу та його збереження у кримінальному провадженні, врятування вказаного майна, 12.02.2026 за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 27А, проведено огляд місця події за участю гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив про те, що зберігає при собі один зіп-пакет з приклеєною до нього синьою «ізолентою» з порошкоподібною речовиною білого кольору, після чого самостійно надав працівникам поліції дану речовину.
Вказаний зіп-пакет з приклеєною до нього синьою «ізолентою» з кристалічною речовиною білого кольору було вилучено та запаковано до полімерного сейф-пакету НПУ №CRI1213142.
Дізнавач надав до суду заяву, в якій просив розглянути зазначене клопотання за його відсутності.
Представник власника майна до суду не викликався згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ст.ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до ст. 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вищевказаного клопотання та накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173 КПК України,
Клопотання дізнавача СД ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12026164500000038 від 12.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, задовольнити.
Накласти в рамках кримінального провадження №12026164500000038 від 12.02.2026 року арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 12.02.2026 в період часу з 17-18 год. по 17-25 год. за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 27А, а саме: зіп-пакет з приклеєною до нього синьою «ізолентою» з кристалічною речовиною білого кольору, який було вилучено та запаковано до полімерного сейф-пакету НПУ №CRI1213142.
Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №5104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 5 (п'яти) днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1