Справа № 681/1732/25
Провадження 2/681/237/2026
23 лютого 2026 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У грудні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 101 707,38 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що 15.04.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №D44.00611.005150831, за умовами якого банк надав позичальниці кошти у сумі 38 802 грн зі сплатою відсотків та щомісячної плати за кредитне обслуговування.
Позичальниця своїх зобов'язань з повернення кредиту належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилась вищезазначена заборгованість.
17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №17112023, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором №D44.00611.005150831 від 15.04.2019, укладеним з ОСОБА_1 .
Відповідачка взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість, а саме: 37 567,22 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 24 038,41 грн - заборгованість за відсотками та 40 101,75 грн - заборгованість за комісіями.
Відповідно до ухвали судді від 30.12.2025 у справі відкрито провадження, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідачці копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з доданими документами надсилались судом за його зареєстрованим місцем проживання, конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з довідкою відділення АТ «Укрпошта» від 21.01.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак, відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відправлення вважається врученим адресату. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подала.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, викладеною в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 15.04.2019 між АТ «Ідея Банк» (кредитодавець), ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (страховий агент) та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №D44.00611.005150831, який підписано власноручними підписами представника банку, страхового агента та ОСОБА_1 , за умовами договору банк надає позичальниці кредит, а позичальниця отримує його на наступних умовах: тип кредиту СМАРТ/розумний, сума кредиту 38 802 грн, процентна ставка та тип, % річних - 20%, змінювана, строк кредиту 60 місяців.
Відповідно до п. 1.5 Договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФС), за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 додатку №1 як «інші послуги банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід'ємною частиною договору, та розміщені на веб-сайті банку
Дата повернення кредиту - 15.04.2024. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок №29095000733736, відкритий у банку відповідно до графіку, викладеного в додатку №1 до даного договору (п.1.6 Договору).
Банк надає кредит позичальниці для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 38 802 грн на рахунок № НОМЕР_1 позичальниці, який відкритий в АТ «Ідея Банк» та позичальниця доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 4 157,36 грн згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього договору (п.1.7 Договору).
Змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки в розмірі 9,5% збільшена на маржу банку в розмірі 10,5% (п. 1.8 Договору).
Нанесенням власноручного підпису під цим договором позичальниця, серед іншого, погоджується з тим, що ДКБОФО, тарифи та паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього договору та зобов'язується виконувати їх умови; підтверджує, що ознайомлений з ДКБОФО і тарифами, в тому числі з паперовими версіями розміщеними у відділенні банку або кредитного посередника, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; акцептує публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО АТ «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному веб-сайті банку www.ideabank.ua, підтверджує, що ознайомився з інформацією необхідною для отримання споживчого кредиту, з наявними та можливими видами кредитування у банку, для прийняття усвідомленого рішення, а також самостійно обрав страхову компанію з переліку трьох запропонованих банком (п. 3 договору).
Сторони дійшли згоди про те, що в додатку №1, що є невід'ємною частиною договору, зрозуміло та доступно викладено: - детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; - графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; - сум комісійної винагороди та інших платежів за договором (п. 4 договору).
У додатку №1 до договору міститься власноручно підписаний сторонами договору паспорт споживчого кредиту від 15.04.2019, у якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, додаткова інформація.
У п. 5 паспорту споживчого кредиту міститься порядок (графік) повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення.
Крім того, при укладенні договору ОСОБА_1 надала завірені копії свого паспорту та РНОКПП.
Відповідно до ордерів-розпоряджень №1 та №2 від 15.04.2019 для ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти та за їх рахунок сплачено страховий платіж від імені позичальниці.
Відповідно до складеної АТ «Ідея Банк» довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №D44.00611.005150831 від 15.04.2019 станом на 17.11.2023 загальна заборгованість становить 101 707,38 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 37 567,22 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 24 038,41 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 40 101,75 грн.
17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) був укладений договір факторингу №17112023.
Відповідно до п.2.1. зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 2.2. договору факторингу № 17112023 передбачено, що права вимоги, які клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників, що підписується сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді, що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді клієнтом фактору засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього Договору.
Клієнт і фактор 17.11.2023 підписали Реєстр боржників №2. Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням №20494 від 20.11.2023.
У зв'язку з чим, Товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №D44.00611.005150831 від 15.04.2019 на загальну суму 101 707,38 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як передбачено частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, договір кредиту та страхування №D44.00611.005150831 від 15.04.2019 є укладеним, у ньому сторони погодили суму кредиту 38 802 грн, строк кредиту 60 місяців, процентну ставку 20% (змінювана) та інші умови. Також договір підписано ОСОБА_1 особисто власноручним підписом, на підтвердження особи при укладенні договору відповідачкою надавались завірені копії паспорту та РНОКПП.
Встановлено, що кредитодавець свої зобов'язання виконав повністю та видав для відповідачки кредит у встановленій договором сумі.
Відповідачка відзив на позов не подала, викладені в позовній заяві обставини належними, достатніми та допустимими доказами не спростувала, доказів сплати заборгованості та власного розрахунку такої заборгованості суду не надала.
За будь-яке користування кредитними коштами передбачено сплату відсотків, які встановлені в договорі та які відповідачка при його підписанні добровільно погодилася сплатити. Отримавши кредитні кошти, відповідачка погодилася сплатити відсотки за користування ними у зазначеному розмірі, що обумовлено кредитним договором та відповідає вимогам ст. 1054, 1056-1 ЦК України. У даному випадку Банком нараховано відсотки за користування кредитом, що є звичайною платою за право користування наданими кредитними коштами на визначених законодавством умовах.
Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальниці перед первісним кредитором за кредитним договором №D44.00611.005150831 від 15.04.2019 за тілом кредиту в сумі 37 567,22 грн та за відсотками в розмірі 24 038,41 грн.
Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за комісією суд виходить з наступного.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 та у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21.
У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за додаткові послуги банку, пов'язанні з щомісячним обслуговуванням кредитної заборгованості, передбачені п. 1.5 договору та в Графіку платежів, який міститься у паспорті споживчого кредиту додаток №1 до договору кредиту та страхування №D44.00611.005150831 від 15.04.2019 (колонка 7.4 «інші послуги банку»).
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, не вказано, що передбачено під загальною назвою «інші послуги банку», що надаються відповідачці та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості (розрахунково-касове обслуговування).
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності та переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.5 договору кредиту та страхування №D44.00611.005150831 від 15.04.2019 та графіку платежів, що міститься у паспорті споживчого кредитування (колонка 7.4 «інші послуги банку»), який є додатком № 1 до договору, щодо обов'язку позичальниці щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Це узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21.
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Отже, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачці та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідачки 40 101,75 грн заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 61 605,63 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 37 567,22 грн та 24 038,41 грн - заборгованість за відсотками.
З огляду на вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 60,6%, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 835 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №D44.00611.005150831 від 15.04.2019 в загальному розмірі 61 605 грн (шістдесят одна тисяча шістсот п'ять) 63 коп., яка складається з: 37 567 грн 22 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 24 038 грн 41 коп. - заборгованість за відсотками.
У решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1835 (одна тисяча вісімсот тридцять п'ять) грн 00 коп.
Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, поштовий індекс 01032.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.Г. Горщар