19.02.2026 Справа №607/3350/26 Провадження №1-кс/607/1400/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , представника скаржника адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Тернопільської обласної прокуратури щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024216040001025 та зобов'язання вчинити певні дії, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Тернопільської обласної прокуратури щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024216040001025 та зобов'язання вчинити певні дії.
У скарзі ОСОБА_3 просить слідчого суддю визнати протиправною бездіяльність керівника Тернопільської обласної прокуратури щодо розгляду її скарги від 09.02.2026 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024216040001025 та зобов'язати прокурора відповідного рівня, а саме керівника Тернопільської обласної прокуратури розглянути скаргу в порядку ст. 308 КПК України та встановити у порядку ч. 1 ст. 114 КПК України процесуальні строки для прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій.
Скаржник ОСОБА_3 та представник скаржника адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у ній.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення скарги, оскількискарга ОСОБА_3 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024216040001025 розглянута та прокурором прийнято відповідне процесуальне рішення, копію постанови від 12.02.2026 направлено на запит слідчого судді.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає наступне.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок звернення до слідчого судді у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Статтею 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на оскарження.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а також перелік осіб, які можуть бути суб'єктами такого оскарження.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_3 оскаржує бездіяльність керівника Тернопільської обласної прокуратури щодо розгляду її скарги від 09.02.2026 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024216040001025.
Як встановлено з доданої скарги ОСОБА_3 звернулася 09.02.2026 до керівника Тернопільської обласної прокуратури в межах кримінального провадження №12024216040001025 на недотримання розумних строків. ОСОБА_3 детально викладено обставини, які нею встановлено необхідним, а саме факти обмеження її прав та інтересів щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Просила на виконання необхідних процесуальних дій та прийняття належних процесуальних рішень надати конкретні обов'язкові вказівки із зазначенням їх чітких термінів виконання.
З метою підготовки справи до розгляду слідчий суддя звернувся до Тернопільської обласної прокуратури із запитом щодо розгляду керівником Тернопільської обласної прокуратури скарги ОСОБА_3 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024216040001025.
У відповідь отримано копію постанови першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури від 12.02.2026 прийнятої за результатами розгляду вказаної вище скарги ОСОБА_3 від 09.02.2026.
Поряд з цим слідчий суддя зазначає, що ч. 2 ст. 307 КПК України містить чіткий перелік рішень, які слідчий суддя може прийняти за наслідками розгляду скарги, передбаченої ст. 303 КПК України, а саме: 1) скасувати рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасувати повідомлення про підозру; 2) зобов'язати припинити дію; 3) зобов'язати вчинити певну дію; 4) відмовити у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що оскаржувана ОСОБА_3 бездіяльність не встановлена в судовому засіданні, оскільки керівникомТернопільської обласної прокуратури 12.02.2026 розглянуто скаргу від 09.02.2026 та прийнято процесуальне рішення, законні права та свободи ОСОБА_3 не порушено, слідчий суддя вважає, що скарга в цій частині до задоволення не підлягає.
При цьому слідчий суддя, вирішуючи скаргу ОСОБА_3 щодо встановлення у порядку ч. 1 ст. 114 КПК України процесуальний строків для прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій враховує і наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Відповідно до положень п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України розумність строків є однією з фундаментальних засад кримінального провадження.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).
Як встановлено в судовому засіданні, із скаржниця ОСОБА_3 просить встановити у порядку ч. 1 ст. 114 КПК України процесуальні строки для прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій в межах кримінального провадження №12024216040001025, що, як зазначає скржниця, відноситься до компетенції прокурора, як процесуального керівника.
Однак, звертаючись із даною вимогою у кримінальному провадженні скаржниця не конкретизувала щодо яких саме певних процесуальних дій та прийняття певних процесуальних рішень просить встановити розумні строки відповідно до вимог ч. 1 ст. 114 КПК України.
Окрім цього, частиною 1 ст.40 КПК України визначено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Отже, з врахуванням наведеного, оскільки передбачені цим Кодексом строки стосуються виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, які не були конкретизовані скаржницею, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга ОСОБА_3 в цій частині також до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Тернопільської обласної прокуратури щодо розгляду скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024216040001025 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1