Справа № 2/593/131/2026
(заочне)
"23" лютого 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Ольшанській Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
30 вересня 2025 року ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, право отримання якого відповідно до укладеного договору факторингу перейшло до позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 22 червня 2024 року ОСОБА_1 із ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» уклав кредитний договір № 29615-06/2024, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000грн. терміном на 120 днів, які мав повернути до 19 жовтня 2024 року. А так як відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належно не виконував у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у сумі 33 000грн.
21 жовтня 2024року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21102024 у відповідності до умов якого ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» передало за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до Боржників, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору № 29615-06/2024 від 22 червня 2024 року.
А так як борг відповідача по вищевказаному кредитному договору перед позивачем складає 33000грн., який у добровільному порядку не сплачений, тому ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду про стягнення вказаної суми боргу у примусовому порядку.
1 грудня 2025 року ухвалою Бережанського районного суду було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати вказані позовні вимоги в порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
В судове засідання представник позивача ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» не з'явився, у поданому суду позові просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд відповідно до ч.1 ст. 280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом були вжиті вичерпні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема, повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.
Згідно рішення від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги подані стороною позивача письмові докази, прийшов до висновку про необхідність задоволення заявлених ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» позовних вимог, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За змістом ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Судом встановлено, що 22 червня 2024 року між ОСОБА_1 із ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» було укладено кредитний договір № 29615-06/2024, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000грн.терміном на 120 днів, які мав повернути до 19 жовтня 2024 року, а так як відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка склала 33000грн. з яких: 10 000грн. заборгованість по тілу кредиту, - 18000грн.-несплачені відсотки та 5000 грн. - штафні санкції.
Вищевказаний факт підтверджується оглянутим в судовому засіданні кредитним договором (а.с. 7-14), паспортом споживчого кредиту (а.с. 15-16), заявою -анкетою на отримання фінансового кредиту (а.с. 17), та розрахунком боргу (а.с. 21) по вказаному кредитному договору.
Судом також встановлено, що 21 жовтня 2024року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21102024 у відповідності до умов якого ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» передало за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до Боржників, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору № 29615-06/2024 від 22 червня 2024 року. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором були передані позивачу від первісного кредитора.
Вищевказаний факт підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи та оглянутими в судовому засіданні документами, а саме: (а.с.22-26) Договором факторингу № 21102024, який був укладений 21 жовтня 2024року між ТзОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», актом прийому -передачі реєстру боржників (а.с.27), витягом реєстру боржників (а.с.29) та платіжкою (а.с.28), які свідчать, що борги відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору № 29615-06/2024 від 22 червня 2024 року у розмірі 33000 грн. перейшли до ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» і останній має право вимагати стягнення вказаних коштів у примусовому порядку.
Згідно ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані представником позивача докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку у термін, зазначений у нього, не погасив заборгованості, тому суд, враховуючи зазначене, дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як правонаступника попереднього кредитора, необхідно стягнути заборгованість по кредитному договору № 29615-06/2024 від 22 червня 2024 року у сумі 33000 грн..
Вирішуючи питання судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
А так як із матеріалів справи видно, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується (а.с.5) долученою до позову платіжною інструкцією № 107202 від 15 квітня 2025року, тому відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути кошти по сплаті ним судового збору у вказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 15, 16, 512, 514, 516, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 627, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», (ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») :
33000 ( тридцять три тисячі ) гривень - боргу за кредитним договором № 29615-06/2024 від 22 червня 2024 року;
3028 ( три тисячі двадцять вісім ) гривень - сплаченого позивачем судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення заочного рішення за відсутності учасників справи, протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення заочного рішення за відсутності учасників справи, протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 23 лютого 2026 року.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», (Код ЄДРПОУ 35625014), юридична адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30, адреса для листування: 07400, м.Бровари Київської області, вул. Лісова, буд.2, поверх 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.