Справа № 344/17665/25
Провадження № 11-кп/4808/66/26
Категорія ст.84 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
18 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретарів с/з - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29.10.2025.
1. Зміст судового рішення суду першої інстанції.
1.1. Суд відмовив в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про звільнення його від подальшого відбування покарання у виді довічного позбавлення волі, у з в'язку з хворобою.
1.2. Рішення мотивовано тим, що діагностоване засудженому ОСОБА_8 захворювання не відноситься до переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.
2. Доводи доповненої апеляційної скарги засудженого.
2.1. Суд першої інстанції формально розглянув клопотання та відмовив у його задоволенні, не з'ясувавши детально обставини захворювання та анамнез.
2.2. В оскарженому рішенні не відображено та не спростовано доводи захисту щодо наявності захворювання у переліку, що дає право на звільнення, а також дані моніторингових візитів про неналежний стан медичної допомоги в установі.
2.3. Згідно висновку ЛКК у засудженого встановлено діагноз «Тривожно-фобічний розлад» (F40.8). Вважає, шо вказане захворювання підпадає під пункт 6 Переліку хвороб (розлади особистості та поведінки органічної етіології), які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.
2.4. Зазначає, що його стан здоров'я погіршився, він потребує стороннього догляду, що підтверджується свідченнями осіб, які перебувають з ним в одній камері. Лікування в умовах позбавлення волі є неможливим через постійні обстріли та тривоги. Крім того, умови в палатах є вкрай незадовільними.
2.5. Стверджує, що став на шлях виправлення, бере участь у програмах духовного відродження та підтримує позитивні соціальні зв'язки. Крім того, наявність дев'яти поручителів з бездоганною репутацією підтверджує можливість звільнення особи від подальшого відбування покарання.
Просить оскаржену ухвалу скасувати та задовольнити його клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою. Також просить залучити до участі в судовому засіданні голову ЛКК для роз'яснення встановленого діагнозу.
3. Доводи апеляційної скарги захисника.
3.1. Оскаржена ухвала постановлена всупереч вимог чинного законодавства, без повного з'ясування обставин справи та належного врахування даних медичної документації.
3.2. Суд не надав належної оцінки висновку ЛКК № 32 від 22.07.2025, яким ОСОБА_8 рекомендовано встановити діагноз «Тривожно-фобічний розлад» (F40.8). Крім того, поза увагою суду залишилися супутні діагнози, зокрема вертеброгенна цефалгія на фоні остеохондрозу шийного відділу хребта, а також наявність в анамнезі травм голови, що істотно погіршує загальний стан здоров'я засудженого.
3.3. Наявні у ОСОБА_8 захворювання підпадають під дію ст. 84 КК України та відповідають Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання
3.4. Суд першої інстанції не обґрунтував, чому діагностована хвороба не відноситься до переліку психічних хвороб (розлади особистості та поведінки органічної етіології), які є підставою для звільнення згідно з Наказом МОЗ України № 1348/5/572.
Просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою звільнити ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою. Також просить дослідити медичну документацію на засудженого ОСОБА_8 .
4. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.
4.1. Засуджений та його захисник підтримали доводи поданих апеляцій та просили їх задовольнити.
4.2. Прокурор вважає ухвалу суду законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін.
5. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з таких підстав.
5.1. Апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч. 1 ст. 404 КПК).
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Апеляційний суд вважає, що оскаржена ухвала суду відповідає цим вимогам.
Нормою ч. 2 ст. 84 КК України визначено, що особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Згідно ч. 5 ст. 154 КВК України подання про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби подається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду надсилаються висновок лікарської комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28.09.1973 № 8 судам роз'яснено, що звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
5.2. Cудом першої інстанції встановлено, що згідно висновку ЛКК №32 від 22.07.2025, ОСОБА_8 рекомендовано встановити діагноз: F40.8 Тривожно-фобічний розлад, у акцентуйованої особистості з установчою поведінкою (а.с.4).
5.3. Апеляційний суд вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що захворювання, на які страждає засуджений ОСОБА_8 , не входять до Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №1348/5/572 від 15.08.2014. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Наявність позитивних соціальних зв'язків та характеристик, на які посилається засуджений (зокрема, підтримка поручителів та капеланів), не є самостійною правовою підставою для застосування положень ст. 84 КК України за відсутності відповідного медичного висновку про наявність хвороби з затвердженого Переліку.
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для звільнення ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання у виді довічного позбавлення волі у зв'язку з хворобою.
6. Висновки.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали суду, апеляційним судом не встановлено.
Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29.10.2025 щодо засудженого ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4