Єдиний унікальний номер 722/2700/23
Номер провадження 2-р/722/1/26
20 лютого 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого - судді: Суського О.І.,
при секретарі Сімак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни в порядку окремого провадження цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 особисто подав до суду заяву про роз'яснення судового рішення у справі №722/2700/23 за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням суду від 15.02.2024р. по справі №722/2700/23 позов задоволено; шлюб між сторонами розірвано; дітей залишено проживати з батьком, який самостійно їх виховує.
Згідно із Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ від 21.11.1992 року, зокрема ст.18-1, одинокі матері мають право на державну допомогу на дитину в розмірі, встановленому ст.18-3 цього Закону. Крім того, відповідно до п. «а» підпункту 169.1.3 ст.169 Податкового кодексу України, одиноким матерям надається податкова соціальна пільга в розмірі 150% від звичайної суми податкової соціальної пільги на кожну дитину віком до 18 року.
Вказує, що формулювання резолютивної частини не є достатньо зрозумілим та конкретним для реалізації прав на соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством України, зокрема, щодо отримання державної допомоги чи соціальної пільги для одиноких батьків. Вважає, що хоч чинним законодавством України не конкретизовано перелік пільг, право на які надається одинокому батьку, однак останній користується такими ж правами, що й одинока матір. При цьому, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992р. одинокою матір'ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і виховує та утримує дитину сама. Отже, для отримання статусу одинокого батька також необхідне дотримання двох умов: не перебуває у шлюбі та самостійно виховує і утримує дитину без участі іншого з подружжя.
З метою з'ясування чи рішенням встановлено факт самостійного утримання та виховання дитини батьком без участі матері просить роз'яснити судове рішення, яке набрало законної сили та щодо якого не закінчився строк для виконання.
Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи №722/2700/23, судом встановлено, що 15 лютого 2024 року ухвалено рішення у цивільній справі №722/2700/23, провадження №2-о/722/26/24, за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення, яким заяву задоволено; шлюб між сторонами розірвано; встановлено факт самостійного виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення учасниками справи не оскаржувалося та набрало законної сили; строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання, не закінчився.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення в цивільній справі» зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Аналогічні висновки викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020р. по справі № 233/3676/19, де вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Отже, системне тлумачення положень ст.271 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, а полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні частини рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Незрозумілість, невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.04.2020р. по справі № 22а-11177/08, від 14.03.2024р. по справі № 380/15190/22.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документа. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз'яснення інших частин рішення, крім резолютивної, не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019р. по справі № 814/907/16.
Розглядаючи справу про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та встановлення факту, що має юридичне значення, судом встановлено, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі в сторін по справі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судом також встановлено, що між сторонами по справі відсутній спір щодо визначення місця проживання малолітніх дітей, оскільки згідно з матеріалів справи діти проживають разом із батьком, який займається її вихованням, лікуванням та утриманням, тоді як мати а не бере участі у вихованні та утриманні малолітніх дітей.
Саме зважаючи на встановлені обставини, судом й було ухвалено після розірвання шлюбу залишити проживати дітей з батьком, який самостійно виховує та утримує їх.
Як зазначалося вище, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації, з тим, щоб мотивувальна частина рішення відповідала його резолютивній частині.
Враховуючи, що на час розгляду справи судом було встановлено факт як самостійного виховання, так і самостійного утримання дитини батьком, суд при роз'ясненні рішення суду від 15.02.2024р. по справі №722/2700/23 не вирішує питання, які не були предметом судового розгляду.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява про роз'яснення судового рішення підставна та підлягає задоволенню, а вищезгадане рішення слід роз'яснити таким чином, щоб його мотивувальна частина відповідала резолютивній і при цьому не змінювала таку.
Керуючись ст.ст. 247, 258-261, 271, 272, 353-355, п.15.5. Перехідних положень ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Роз'яснити, що рішення Сокирянського районного Чернівецької області від 15.02.2024 року по справі №722/2700/23, провадження №2-о/722/26/24, за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення, слід розуміти так, що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично самостійно виховує та утримує малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких після розірвання шлюбу між сторонами залишенні проживати з ОСОБА_1 .
Копію ухвали направити учасникам справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: