справа № 631/75/26
провадження № 2/631/572/26
про відмову у відкритті провадження у справі
23 лютого 2026 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - його керівник Ткаченко Марія Миколаївна, в порядку самопредставництва юридичної особи, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 588253 від 24 квітня 2021 року у розмірі 22995 гривень 59 копійок, яка складається з: заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) у сумі 10000 гривень 00 копійок, заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги у сумі 12995 гривень 59 копійок, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок й витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 гривень 00 копійок.
У відповідності до положень частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
26 січня 2026 року, в порядку, передбаченому статтею 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом було зроблено запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача по справі - ОСОБА_1 .
29 січня 2026 року на електронну адресу Нововодолазького районного суду Харківської області надійшло повідомлення від Миколаївського старостинського округу № 2 Старовірівської сільської ради Берестинського району Харківської області за № 19/2 від 28 січня 2026 року, що було зареєстроване за вхідним № ЕП-145/26-вх., з якого убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 30 від 09 лютого 2022 року.
З метою підтвердження або спростування наявності актового запису про смерть ОСОБА_1 , Нововодолазьким районним судом Харківської області 29 січня 2026 року та 18 лютого 2026 року повторно були направлені відповідні запити до Берестинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Згідно повідомлення Берестинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 59/23-19/93/26/ВС/23.1 від 11 лютого 2026 року, що надійшло на адресу суду 23 лютого 2026 року та зареєстроване за вхідним № 1300/26-вх., встановлено, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть № 30 від 09 лютого 2022 року, складений Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання щодо належних процесуальних дій суду у разі встановлення факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільного процесу є позивач і відповідач (стаття 48 Цивільного процесуального кодексу України).
Зі змісту статті 46 наведеного вище кодифікованого процесуального закону України вбачається, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Статтею 47 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Виходячи зі змісту наведених статей, необхідно зробити висновок, що стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
При цьому відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у день її смерті.
Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України припинилася.
Із матеріалів справи вбачається, що представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до Берестинського районного суду Харківської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 26 січня 2026 року, проте судом встановлено, що останній помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть № 30 від 09 лютого 2022 року), тобто майже за чотири року до звернення позивача до суду.
Окрім того, за змістом статті 55 Цивільного процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво у цивільній справі допускається у разі, якщо позов пред'явлено до сторони фізичної особи за її життя і вже після пред'явлення позову фізична особа померла, а правовідносини допускають правонаступництво. У разі, якщо фізична особа померла до пред'явлення позову, а права і обов'язки померлого переходять до його спадкоємців, кредитор повинен пред'явити позов безпосередньо до його спадкоємців.
Таким чином, норми Цивільного процесуального законодавства України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, Цивільний процесуальний кодекс України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі з єдиним унікальним номером №183/4229/14-ц, а також у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц.
Згідно з нормами пункту 6 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Разом з цим необхідно зазначити, що позивач не позбавлений можливості пред'явити вимоги до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому статтею 1281 Цивільного кодексу України, і отримати в установленому законом порядку інформацію щодо їх кола та обсягу спадкового майна.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного, керуючись статями 2, 5, 13, 46, 47, 55, пунктом 6 частини 1 статті 186, статтями 258 - 260, 261, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті провадження у справі з єдиним унікальним № 631/75/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя Т. М. Трояновська