ЄУНСС: 453/2251/25
НП: 2/453/330/26
про залишення позовної заяви без розгляду
23 лютого 2026 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,
сторони та інші учасники справи:
суб'єкт звернення в інтересах держави, котрий після відкриття провадження у справі не набув статусу позивача: керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Дубас Віталій Васильович;
позивач 1 - Державна екологічна інспекція у Львівській області;
позивач 2 - Славська селищна рада Стрийського району Львівської області;
відповідач - ОСОБА_1 ;
зміст позовних вимог - про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства;
вирішуючи у приміщенні суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та інших учасників судового провадження, без проведення судового засідання, на підставі наявних у цій справі матеріалів, питання про залишення позовної заяви без розгляду, -
Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.
Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Дубас В.В., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», 30.12.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву в інтересах держави в особах Державної екологічної інспекції у Львівській області та Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області з відповідача ОСОБА_1 90 959 грн. 48 коп. на відшкодування шкоди, завданої ним державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, шляхом зарахування цих коштів на казначейський рахунок Славської селищної ради Стрийського району Львівської області за кодом класифікації доходів бюджету: 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності». Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за подання вищевказаної позовної заяви у розмірі 2 422 грн. 40 коп., керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Дубас В.В. при ухваленні рішення просить стягнути на користь Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону з відповідача ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 06.01.2026 року, після отримання у встановленому порядку інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , який не має статусу підприємця, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано цю справу малозначною та постановлено розглянути її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) прокурора й сторін та без проведення судового засідання, протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття у ній провадження, у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область.
Суд, після відкриття провадження у цій справі, вважав за необхідне вирішити питання про залишення вищевказаної позовної заяви без розгляду, для чого судом досліджено наявні у матеріалах справи документи, необхідні для вирішення зазначеного питання.
Закон, яким керувався суд, постановляючи дану ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 ч. 1, ч. 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначений законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Так, нормами ч. 1, абз. 1, 2 ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» врегульовано, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у т. ч. у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Отже, наведена вище норма Закону України «Про прокуратуру» передбачає різні форми представництва прокуратурою в суді, серед яких є, зокрема така форма представництва як звернення до суду з позовом. А підставою для представництва інтересів держави - є порушення або загроза порушення її інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження, а також у разі якщо такого органу немає. Вказане чітко узгоджується з наведеними приписами ч. 3 ст. 23 та зі ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», а порядок такого звернення врегульований процесуальним законодавством, зокрема у ч. 3 ст. 56 ЦПК України, згідно з якою у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Діяльність прокуратури відповідно до ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» ґрунтується на засадах: 1 ) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; 3) територіальності; 4) презумпції невинуватості; 5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків; 6) політичної нейтральності прокуратури; 7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади; 8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом; 9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання; 10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених у ст. 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 4, абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЦПК України).
Статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» визначені особливості здійснення окремих форм представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді. Так, згідно із ч. 1 цієї статті, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», у разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
Офісом Генерального прокурора видано наказ від 17 травня 2023 року № 75 «Про окремі питання забезпечення функціонування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних)», яким затверджений Перелік спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних), однією з яких, зокрема є Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, та наказ від 17 травня 2023 року № 130 «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони», пунктом 3 якого передбачено спеціалізованим прокуратурам у сфері оборони (на правах обласних) забезпечувати виконання повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру», іншими законодавчими актами, наказами Генерального прокурора, з урахуванням положень цього наказу, зокрема Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на території Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.
Пунктом 6.1. Наказу № 130 передбачено забезпечувати організацію та здійснення представництва інтересів держави в суді: спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Офісу Генерального прокурора щодо правовідносин, пов'язаних із діяльністю Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державного космічного агентства України, підприємств, установ, організацій, що їм підпорядковані; Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України; Державної служби експортного контролю України; акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» та товариств, щодо яких ним здійснюється управління корпоративними правами держави; Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; Державного агентства резерву України (з питань державного мобілізаційного резерву); державних замовників у сфері оборони та виконавців, співвиконавців (субпідрядників) державного контракту (договору) з оборонних закупівель; інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій, що здійснюють накопичення та зберігання матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву; Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій з питань забезпечення оборони, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 6.2. Наказу № 130, передбачено забезпечувати організацію та здійснення представництва інтересів держави в суді спеціалізованим прокуратурам у сфері оборони (на правах обласних та окружних) щодо правовідносин, пов'язаних із діяльністю суб'єктів, визначених у пункті 6.1. Наказу, крім центральних апаратів (адміністрацій, управлінь) цих органів, їх підрозділів, повноваження яких поширюються на всю територію України (за винятком видів, окремих родів військ Збройних Сил України).
Таким чином, реалізація зазначених конституційних положень, передбачених пунктом 3 ч. 1, ч. 2 ст. 131-1 Конституції України, здійснюється національною прокуратурою в різних напрямках, одним з яких є представництво в суді інтересів держави у сфері оборони, що здійснюється спеціалізованою прокуратурою в оборонній сфері. Між тим забезпечення організації та здійснення представництва інтересів держави в суді спеціалізованою прокуратурою в оборонній сфері, зокрема Західного регіону в особі Львівської спеціалізованої прокуратури, обмежується правовідносинами, пов'язаними з діяльністю суб'єктів, визначених положеннями пункту 6.1. Наказу № 130, що узгоджується зі змістом статей 3, 23 Закону України «Про прокуратуру» та відповідає приписам ст. 19 Конституції України.
Крім того, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Що ж до представництва відповідною територіальною спеціалізованою прокуратурою Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, то відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Водночас, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» врегульовано, що до повноважень керівника окружної прокуратури належить, зокрема представництво окружною прокуратурою у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також організація діяльності окружної прокуратури.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Одним із процесуальних питань, які суд може вирішувати у судовому засіданні, є питання щодо залишення поданого позову без розгляду з підстав, встановлених у ст. 257 ЦПК України, про що суд постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Встановлені обставини справи та висновок суду за результатами вирішення питання про залишення позову без розгляду.
Судом встановлено, що Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025141300000233 від 19.09.2025 року за обвинуваченням військовослужбовця ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України
При цьому, цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, - Славською селищною радою Стрийського району Львівської області, заявлено не було, що вбачається безпосередньо із змісту позовної заяви, де вказано, що майнова шкода, заподіяна відповідачем ОСОБА_1 внаслідок вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, не відшкодована, а цивільний позов з метою її відшкодування уповноваженим органом державної влади/місцевого самоврядування у ході досудового розслідування не заявлявся.
Своєю чергою, матеріалами, долученими до позовної заяви, стверджується, що місцем завдання державі відповідачем ОСОБА_1 майнової шкоди внаслідок порушення ним вимог природоохоронного законодавства (незаконна порубка дерев), яке стало підставою виникнення предмета спору, є квартал № 38 виділ № 8 Опорецього лісництва Сколівського надлісництва, що входить до філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» і належить Славській селищній територіальній громаді та відноситься до компетенції захисту інтересів держави на відповідній території Славської селищної ради Стрийського району Львівської області.
Відповідно до Переліку і територіальної юрисдикції окружних прокуратур, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур», територіальна підпорядкованість Славської селищної ради Стрийського району Львівської області відноситься до компетенції Стрийської окружної прокуратури, юрисдикція котрої поширюється на весь Стрийський район без винятків.
З огляду на викладене, суд вважає, що керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону не наділений повноваженнями звертатися до суду з позовом в інтересах держави у цій справі у порядку цивільного судочинства у правовідносинах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, пов'язаних з діяльністю Державної екологічної інспекції України та її регіональних органів, та органів місцевого самоврядування, зокрема Державної екологічної інспекії у Львівській області та Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, у цих відносинах.
Суд переконаний, що під час вирішення питання наявності/відсутності повноважень у Львівської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони (як окружної прокуратури зі спеціальним статусом) на звернення з позовом про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, зокрема в результаті незаконної вирубки лісу, у даному випадку наявні підстави для застосування положень наказу Офісу Генерального прокурора від 17 травня 2023 року № 130 «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони», оскільки, згідно з його преамбулою, такий прийнятий з метою забезпечення належної організації роботи спеціалізованих прокуратур у сфері оборони щодо виконання визначених функцій, розмежування їхніх повноважень із самостійними структурними підрозділами Офісу Генерального прокурора, обласними та окружними прокуратурами, керуючись ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», а дія зазначеного підзаконного акта не суперечить засадам діяльності прокуратури, передбачених ст. 3 та нормам статей 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», а, навпаки, визначає повноваження спеціалізованих прокуратур у сфері оборони на виконання визначених функцій та розмежування їхніх повноважень із самостійними структурними підрозділами Офісу Генерального прокурора, обласними та окружними прокуратурами відповідно до положень норм статей 7, 9 Закону України «Про прокуратуру».
Наведене також повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, за змістом якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах: від 07 березня 2023 року за єдиним унікальним номером справи 910/13573/21; від 08 серпня 2024 року за єдиним унікальним номером справи 921/467/23; від 19 листопада 2024 року за єдиним унікальним номером справи 918/35/24; від 26 червня 2025 року за єдиним унікальним номером справи 910/16936/23, згідно з котрими діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудоване на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом», а застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Окрім того, у постанові від 16 серпня 2023 року за єдиним унікальним номером справи 440/3862/18 Верховний Суд дійшов висновків, що метою вирішення компетенційного спору є гарантування принципу правової визначеності, унеможливлення дублювання однакових повноважень декількома суб'єктами владних повноважень або ухилення держави в особі створених нею органів від виконання певних функцій. Вирішуючи такий спір, суд втілює в життя конституційну норму, визначену у ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Також Конституційний Суд України, визнаючи за органом публічної влади право на певні дискреційних повноваження у прийнятті рішень, втім застерігає, що «цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з іншого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів" (абзац третій підпункту 2.4. пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 08 червня 2016 року № 3-рп/2016).
Підсумовуючи усе вищевикладене, суд виснує, що спеціалізована прокуратура в оборонній сфері, зокрема Західного регіону в особі Львівської спеціалізованої прокуратури, як державний орган єдиної системи прокуратури України, згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», метою діяльності якої є, зокрема захист інтересів держави, обмежується її предметною компетенцією - сферою оборони, а тому у прокуратури у сфері оборони, як вище зазначено, відсутні повноваження для представництва інтересів держави у правовідносинах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, пов'язаних з діяльністю Державної екологічної інспекції України та її регіональних органів, та органів місцевого самоврядування, у даному випадку - Державної екологічної інспекції у Львівській області та Славської селищної ради Стрийського району Львівської області.
Відтак, позовну заяву керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Дубаса В.В. в інтересах держави в особах Державної екологічної інспекції у Львівській області та Славської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, належить залишити без розгляду на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки цю позовну заяву від імені та в інтересах держави подано особою, в якої відсутні повноваження для представництва відповідних інтересів держави у даній справі, що розглядається у порядку цивільного судочинства.
При постановленні даної ухвали, суд врахував нещодавній висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 15 січня 2026 року за єдиним унікальним номером справи 921/190/25, згідно з котрим Спеціалізована прокуратура у сфері оборони не має повноважень представляти інтереси держави у справах щодо шкоди у природоохоронній сфері та інтересів органів місцевого самоврядування, оскільки її компетенція обмежується правовідносинами у сфері оборони та спеціальних державних органів, натомість підзаконні акти не можуть розширювати повноваження органу понад встановлені законом межі.
Керуючись статтями 13, 56, 247, 257-258, 260-261, 274-275, 279 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Дубаса Віталія Васильовича в інтересах держави в особах Державної екологічної інспекції у Львівській області та Славської селищної ради Стрийського району Львівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, - залишити без розгляду на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.
Ухвала, в силу положень ч. 2 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її складення та підписання суддею, однак може бути оскаржена учасниками цієї справи у строк подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник цієї справи, якому ухвала не була вручена у день її складення та підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Дата складення ухвали та її підписання суддею: 23 лютого 2026 року.
Суддя Володимир МИКИТИН