Справа № 464/8957/25
пр.№ 1-кп/464/321/26
про призначення судового розгляду
та продовження строку тримання під вартою
18 лютого 2026 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410001012 від 22.12.2025, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
в провадженні суду перебуває вищевказаний обвинувальний акт.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважає, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Клопотань з приводу здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту та витребування певних речей чи документів не подавала. Крім того, звернулась до суду з клопотанням про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке обґрунтовує тим, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання останній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на разі продовжують існувати та суттєвим чином не зменшились. Підтримала письмовий текст клопотання.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив щодо призначення судового розгляду, будь-яких інших клопотань, зокрема, щодо здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів не заявляв. Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою заперечив, просив змінити останній запобіжний захід на домашній арешт, що, на думку сторони захисту, буде достатнім заходом забезпечення кримінального провадження, покликаним на запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Водночас, у разі, якщо суд дійде до переконання про необхідність продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, просив зменшити розмір застави та визначити таку у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку захисника.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з'явились, звернулись до суду з заявами про проведення розгляду кримінального провадження за їх відсутності.
Заслухавши пояснення прокурора, думку захисника та обвинуваченої, оглянувши матеріали судового провадження, дослідивши клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 23.12.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, а саме до 19.02.2026 включно, з визначенням застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповіних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які є тяжкими злочинами, покарання за які передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років,
на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії призначення до судового розгляду, а тому суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із чим є підстави вважати, що остання може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Окрім цього, при вирішенні вказаного клопотання, суд оцінив відомості про особу обвинуваченої, яка є неодруженою, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , не має постійного місця проживання, її вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, майновий стан, те, що остання раніше судима, востаннє 31.01.2025 вироком Ленінського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 190 КК України до остаточного покарання з урахуванням вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2024 у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, невідбуте покарання у виді 4 років 5 місяців 9 днів, наявність судимості, та приходить до висновку про наявність підстав вважати, що зміна запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Учасниками судового провадження не наведено доводів з поданням відповідних доказів щодо будь-якої зміни наведених обставин та таких судом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення. Наведені обставини, за відсутності належних та достатніх доказів, якими сторона захисту обґрунтовує свої твердження, виключають можливість задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
При цьому, відсутні підстави при яких суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, визначені ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак, з урахуванням вищевикладених ризиків, обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченої, суд приходить до переконання про наявність підстав для визначення розміру застави згідно з вимогами ст. 183 КПК України, яка в повній мірі буде забезпечувати виконання покладених на обвинувачену обов'язків, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстави для направлення обвинувального акта для визначення підсудності відсутні, дане кримінальне провадження підсудне Сихівському районному суду м. Львова.
Так, згідно зі ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Таким чином, суд, з'ясувавши в підготовчому судовому засіданні в учасників судового провадження, їх думку щодо можливості призначення судового розгляду, питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.
З урахуванням думки учасників та вимог КПК України, судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні.
Крім того, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Пунктом 6 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої.
Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 314-316, 369-372, 395 КПК України, суд,
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме до 19 квітня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Обвинувачена або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці покласти наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
-не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
-утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання таких обов'язків, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410001012 від 22.12.2025, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сихівського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Чоловського, 2) на 10.30 год. 26 лютого 2026 року.
Доручити представнику Галицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду скласти досудову доповідь щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , та направити таку на адресу суду.
Про місце та час розгляду провадження повідомити учасників кримінального провадження.
Копії ухвали про продовження строку тримання під вартою вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19».
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В решті ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20 лютого 2026 року.
Головуючий ОСОБА_1