Справа № 452/4747/25
Провадження № 1-кп/452/258/2026
Іменем України
18 лютого 2026 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження за № 12025141290000625 від 22 грудня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 5 лютого 2026 року надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141290000625 від 22 грудня 2025 року (справа № 452/401/26, провадження № 1-кп/452/258/2026). Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 9 лютого 2026 року у справі призначено підготовче судове засідання.
Крім того, до Самбірського міськрайонного суду Львівської області 16 грудня 2025 року надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142290000229 від 11 листопада 2025 року (справа
№ 452/4747/25, провадження № 1-кп/452/125/2026). Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 грудня 2025 року у справі призначено підготовче судове засідання, яке неодноразово відкладалося.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо об'єднання вищезазначених кримінальних проваджень в одне провадження.
Інші учасники провадження не заперечували проти об'єднання даних кримінальних проваджень.
Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
На підставі ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинуваченим по зазначених кримінальних провадженнях є одна і таж сама особа - ОСОБА_4 , кримінальні провадження перебувають на стадії підготовчого провадження, тому, враховуючи думку прокурора, вимоги ч. 1 ст. 217 КПК України, суд вважає за доцільне об'єднати кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025141290000625 від 22 грудня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 452/401/26, провадження 1-кп/452/258/2026), з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12025142290000229 від 11 листопада 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 452/4747/25, провадження 1-кп/452/125/2026), в одне провадження, присвоїти їм загальний номер № 452/4747/25.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів з правом внесення застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 грн., посилаючись на достатність підстав підозрювати ОСОБА_4 у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися. Прокурор зазначив, що, на думку сторони обвинувачення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти вказаним ризикам, тому необхідність продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти заявленого прокурором клопотання заперечували, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання прокурора приходить до наступного висновку.
Згідно частин 1-3 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява
№ 42310/04) від 21 квітня 2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність
ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, в клопотанні прокурора відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Щодо наявності ризиків, на які вказує прокурор, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 січня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 1 березня 2026 року включно, з визначенням застави в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 грн.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
Прокурор у клопотання зазначає, що під час досудового розслідування здобуто відомості про наявність процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, які не зменшилися.
Суд вважає, що прокурором доведені зазначені ризики, судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчений.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Оцінюючи в сукупності особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, необхідність забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні прокурора, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд одночасно визначає заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Нормами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року -
3328 гривень.
Отже, в грошовому вираженні визначена судом сума застави становить 166400 гривень, адже така застава здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, та не є завідомо непомірною для обвинуваченого із урахуванням викладеного вище. А також суд вважає, що при такому визначеному розмірі застави, перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, слід покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 182, 217, 314, 334, 376, 395 КПК України, суд
Об'єднати кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025141290000625 від 22 грудня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 452/401/26, провадження 1-кп/452/258/2026), з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142290000229 від 11 листопада 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 452/4747/25, провадження 1-кп/452/125/2026), в одне провадження, присвоїти їм загальний номер № 452/4747/25.
Клопотання прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на шістдесят днів, по 18 квітня 2026 року (включно).
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, а саме: прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; не залишати територію Самбірського району Львівської області без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відкласти проведення підготовчого судового засідання у об'єднаному кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, на 2 березня 2026 року на 14 год. 00 хв.
Обвинуваченого ОСОБА_4 доставити конвоєм.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно.
Контроль за виконанням ухвали в частині обраного запобіжного заходу покласти на Самбірський РВП у Львівській області, процесуального прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення у частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в решті ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст цієї ухвали виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 23 лютого 2026 року о 12:45 год.
Суддя