Справа № 953/1935/26
н/п 1-кс/953/1053/26
"20" лютого 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого слідчого відділу Харківського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221130000223 від 18.02.2026 за ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 19.02.2026 о 14.16 год. надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на вилучене майно в ході проведення обшуку затриманої в порядку ст. 208 КПК особи - ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон TM «REDMI» моделі «9» всередині якого устаткована сім-картка «Київстар» НОМЕР_1 ; місцем зберігання речових доказів визначити камеру схову для речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що в провадженні СВ Харківського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000223 від 18.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18.02.2026 за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 38, виявлено ОСОБА_4 , у якого в подальшому виявлено та вилучено наркотичну речовину, яку останній зберігав та збував на території Київського району м. Харкова, шляхом розкладання «закладок».
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
18.02.2026 року в період часу з 20:22 до 23:07 години, за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
Під час проведення обшуку затриманого ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон TM «REDMI» моделі «9» всередині якого устаткована сім-картка «Київстар» НОМЕР_1 .
Перелічене вище, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегли на собі сліди під час вчинення злочину та відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, тобто є речовим доказом.
Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, запобігання передачі та відчуження переліченого майна в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на вказане в клопотанні майно.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду надійшла заява прокурора ОСОБА_5 , в якій він просить провести судове засідання без його участі (а.с. 32).
До канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_4 , в якій він просить проводити судове засідання без його участі (а.с. 31).
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000223 від 18.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2026, 18.02.2026 о 20 год. 22 хв. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 11-18).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, вилучене на підставі добровільної згоди має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Прокурором зазначено в клопотанні та доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурором в межах розгляду заявленого клопотання доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, підлягає задоволенню.
На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,
Ухвалив:
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 18.02.2026 в ході проведення обшуку затриманої в порядку ст.208 КПК особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон TM «REDMI» моделі «9» всередині якого устаткована сім-картка «Київстар» НОМЕР_1 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна - камеру схову для речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1