Справа № 953/8518/25
н/п 2/953/406/26
23 лютого 2026 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №1192747 від 03.05.2021 у розмірі 11566,37 грн., а також просив стягнути сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.05.2021 між ТОВ "1 безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1192747 (далі - Договір), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 4000,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% на день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідач отримані від позикодавця кошти не повернув, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 11566 грн 37 коп., яка складається з 4000 грн 00 коп. - основної суми боргу та 7566 грн 37 коп. - процентів.
26.10.2021 року між первісним кредитором та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" укладено договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором, що підтверджується Реєстром прав вимог від 26.10.2021.
В подальшому 03.04.2023 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" укладено договір факторингу № 030423-ФК. Відповідно до Реєстру заборгованості до вказаного договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12282 грн 77 грн., які позивач просить стягнути з відповідача
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Глос М.Л. від 25.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025, у зв'язку рішенням Вищої ради правосуддя від 16.12.2025 №2669/0/15-25 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Київського районного суду м. Харкова, справу перерозподілено в провадження судді Кіндера В.А.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, просить позовні вимоги задовольнити повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлений, заяв та клопотань з приводу розгляду справи до суду не подав, правом на подачу відзиву до суду не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 , було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 1192747.
Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 4000,00 грн., строк позики (строк договору) 30 днів, знижена процентна ставка - 1,99% в день; процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день 2,70% в день, договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - eIN8d7w99M.
Згідно із п. 1 Договору позики, за цим Договором позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно із п.п. 4.1 п. 4 Договору позики, підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Положеннями п. 5 Договору передбачено, що договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладений договір № 1192747 від 03.05.2021 року ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником: одноразовий ідентифікатор - eIN8d7w99M, час відправки ідентифікатора позичальнику - 03.05.2021 09:55:01.
Відповідно до платіжної інструкції/операція від 03.05.2021 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перерахувало кошти у сумі 4000,00 грн.(а.с.23), що також підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 15.07.2025 (а.с.23).
26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» («Клієнт») та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» («Фактор») укладено Договір факторингу №2610, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі Заборгованостей.
Згідно із п. 5.2., укладеного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимог відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 26.10.2021 року до Договору факторингу № 2610, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 12282,77 грн.
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» («Клієнт») та ТОВ «Фінпром Маркет» («Фактор») укладений Договір факторингу № 030423-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за Договором позики № 1192747 від 03.05.2021.
Відповідно до Реєстру заборгованості до Договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12828,77 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8282,77 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Положеннями частини 1 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3 ст. 207 ЦК України).
Згідно із підпунктом п'ять частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач уклав електронний договір позики № 1433635 від 24.02.2021 із Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів». Зазначений договір відповідач підписав у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.
Як регламентовано ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.1080 ЦК України).
За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).
Оскільки сторонами дотримані умови зазначених вище договорів факторингу, що встановлює порядок та процедуру відступлення права вимоги за договором позики, то суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за договором позики № 1433635 від 24.02.2021.
Положеннями ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд вважає, що позивачем доведено факт надання грошових коштів за договором позики №1192747 від 03.05.2021. Зважаючи на те, що всупереч умовам спірного договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, вимога щодо стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо нарахованих позивачем відсотків за користування ОСОБА_1 кредитними коштами суд зазначає.
Згідно п. 2 договору - строк позики(строк договору) -30 днів, знижена процентна ставка - 1,99% в день; процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день 2,70% в день.
Згідно п.4.2 договору - Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі “Правила“), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Умовами укладеного договору строк позики(строк договору) визначений у розмірі 30 днів. Водночас, умовами спірного договору не визначений чіткий порядок пролонгації дії строку надання кредитних коштів (строку дії договору) та подальший порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами. Положення п. 4.2 Договору відсилає до Правил надання грошових коштів у позику.
Однак, долучені до позовної заяви Правила не містить підпису відповідача, а тому їх неможливо вважати належним, допустимим та достатнім доказом ознайомлення відповідача з вказаними Правилами (у наданій до суду редакції), а також доказом погодження сторонами порядку продовження строку кредиту в письмовій формі, як це передбачено нормами статтями 207, 1055 ЦК України.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 ( провадження № 14-131цс19).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками поза межами 30-денного строку позики є такими, що підлягають відхиленню.
Суд не бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, з якого встановлено нарахування позивачем процентів в розмірі 8282,77 грн, оскільки він включає нарахування поза межами тридцятиденного строку позики.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 4000 грн - сума позики, та 2388,00 грн (4000,00 грн х 30 днів х 1,99%) нарахованих відсотків за 30 днів(період кредитування), що в загальному розмірі становить 6388,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат:
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.
Рішенням суду стягнуто на корить позивача 6388,00 грн., що становить 55,23 % від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1337,89 грн (2422,40 грн х 55,23%).
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях, позовні вимоги судом задоволено частково.
Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 2500,00 грн.
Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273, 280-284, 289, 354,355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1192747 від 03.05.2021 у сумі 6388 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1337 гривні 89 копійок., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 23 лютого 2026 року
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», Київська обл.., м.Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф.204, код ЄДРПОУ 43311346;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя: Кіндер В.А.