Справа №639/388/26
Провадження №2/639/884/26
23 лютого 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді - Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Скороход Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
19.01.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гринченко Т.М. звернулася до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 і просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами 16.12.2011 року, актовий запис №739.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.12.2011 року позивач та відповідач уклали шлюб. Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, спільне життя між сторонами значно погіршилось, сторони мають різне уявлення про майбутнє, шлюбні відносини фактично припинились кілька місяців тому, сторони хоча й проживають в одному будинку, однак спільного господарства не ведуть, не мають жодних спільних прав та обов'язків, отже позивач вважає, що сім'я розпалась та збереженню не підлягає, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 20.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у вищевказаній цивільній справі, призначено судове засідання.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гринченко Т.М. в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 подав письмову заяву, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу та просить розглянути справу у його відсутність.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2011 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №739 і підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.2011 року. Прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 » (а.с.17).
У позивача та відповідача народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №529 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24.07.2012 року. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 18).
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч.1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно з ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам позивача та відповідача, який позов визнав, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин шлюб підлягає розірванню.
Оскільки відповідач визнав позов, суд відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (а.с. 1) в розмірі 665,60 грн., а іншу частину судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 665,60 грн. - стягнути з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 140, 141, 206, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 105, 110-115 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 16.12.2011 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №739.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 залишити - без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок відповідно до квитанції №7221-0284-8543-9280 від 19.01.2026 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 23.02.2026 року.
Суддя Н.В. Баркова