Справа № 638/758/26
Провадження № 2-о/638/122/26
23 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Лєбєдєвої А. О.,
представника заявника Кожихова А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент реєстрації Харківської міської ради, Курилівська сільська рада Куп'янського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Представник заявника звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності ОСОБА_1 на праві власності жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу від 17.10.1991, посвідченого заступником голови виконавчого комітету Сеньківської сільської ради Куп'янського району Харківської області за реєстровим №134 зареєстрованого Куп'янським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис в реєстрову книгу №29 за реєстровим №4146 від 04 листопада 1991 року.
В обгрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, який у зв'язку зі збройною агресією рф був змушений покинути своє місце проживання та переміститися до міста Харкова, є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу від 17.10.1991, посвідченого заступником голови виконавчого комітету Сеньківської сільської ради Куп'янського району Харківської області за реєстровим №134. На звороті зазначеного договору міститься реєстраційний напис Куп'янського бюро технічної інвентаризації (БТІ) про внесення запису до реєстрової книги № 29 за реєстровим № 4146 від 04.11.1991. У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі також Перелік), з 01.07.2023 село Курилівка Курилівської сільської територіальної громади Куп'янського району Харківської області (UA63080110010029117) є зоною активних бойових дій. Внаслідок загострення ситуації на Куп'янському напрямку та посилення обстрілів села заявника, його будинок зазнав численних пошкоджень, через що він був вимушений звернутися до національних механізмів компенсації за пошкоджене/зруйноване майно для можливості отримання такої компенсації. 19.11.2025 заявник звернувся до державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, рішенням якого від 26.11.2025 № 82054920 у здійсненні реєстрації права власності йому було відмовлено на підставі п.п. 4, 5 ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та зазначено, що державним реєстратором було встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Державним реєстратором отримано відповідь на свій запит від Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 24.11.2025 № 3.7/5435 в якому вказується, що будівля, де розташовувалось комунальне підприємство (БТІ), була зруйнована, а саме комунальне підприємство (база даних, архівні справи, комп'ютерна техніка та інше) знищені. Підприємство на теперішній час господарську діяльність не здійснює. З огляду на отриману відповідь та керуючись Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127, державний реєстратор відмовив у проведенні реєстраційної дії у зв'язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Представник заявника вказує у заяві, що реєстрація речового права заявника на будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може бути проведена у зв'язку з об'єктивною неможливістю державного реєстратора отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права на нього до 01 січня 2013 року, тобто підтвердити факт такої реєстрації. В цьому випадку складається ситуація, за якої законний володілець будинку не може зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на теперішній час у зв'язку з неможливістю отримання архівної інформації з КП "Куп'янське бюро технічної інвентаризації", хоча заявник безперервно володіє цим житловим будинком з моменту укладення договору, проживав там та здійснював його утримання. Невизнання факту належної реєстрації його права власності позбавляє заявника можливості реалізувати право на отримання компенсації за пошкоджене/знищене майно, гарантоване державою, та суперечить принципу забезпечення доступності засобів юридичного захисту в умовах воєнного стану. Отже факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення.
Представником Департаменту реєстрації Харківської міської ради подано письмові пояснення, в яких зазначає, що рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій від 26.11.2025 №82054920 є законним та обгрунтованим, прийнятим у межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України.
Разом з тим, Міністерство юстиції України у своїх роз'ясненнях від 12.11.2025 за № 163244/ПІ-Л-4807/8.4.4 зазначило, що у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України реалізація державним реєстратором пункту 3 частини третьої статті 10 Закону є ускладненою або навіть неможливою. В такому випадку дійсно суд може встановити відповідний факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно уповноваженим суб'єктом державної реєстрації, і як наслідок досягається мета, закріплена в Законі, - підтвердження державної реєстрації права власності певної особи на нерухоме майно.
Таким чином, представник зазначає, що рішення суду про встановлення факту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що було здійснено бюро технічної інвентаризації, може бути підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог Закону.
Також просив розглянути справу без участі представника Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 21.01.2026 по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити.
Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися вчасно та належним чином, представником Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області надано заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу від 17.10.1991, посвідченого заступником голови виконкому Сеньківської сільської Ради народних депутатів Куп'янського району Харківської області Бондар М. М., зареєстрованого в реєстрі за № 134, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив належний жилий будинок садибного типу з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з реєстраційним написом на вказаному договорі купівлі-продажу, підписаним представником Куп'янського бюро технічної інвентаризації та скріпленим печаткою, зазначений у цьому документі житловий будинок (домоволодіння) в цілому зареєстрований в Куп'янському міжміському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 , записаний у реєстрову книгу за № 29, за реєстровим № 4146 від 04 листопада 1991 року.
Відповідно до технічного паспорту, складеного Куп'янським міжміським бюро технічної інвентаризації на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником вказаного будинку зазначено ОСОБА_1 .
Як вбачається з довідки виданої комітетом Курилівської сільської ради ОСОБА_1 , останній відповідно до Договору купівлі-продажу жилого будинку садибного типу від 17.10.1991, дійсно є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно запису погосподарської книги №8 за період 2021-2025 років Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області відкрито номер об'єкта погосподарського обліку №0373-1.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради за № 82054920 від 26 листопада 2025 року відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження у зв'язку з наступним.
Під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрації до 01 січня 2013 року, стосовно реєстрації речових прав на заявлений об'єкт нерухомого майна. В результаті цього встановлено, що інформація про реєстрацію у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня. Державним реєстратором було направлено запит до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області № 13193/0/276-25 від 24.11.2025. Департаментом реєстрації отримано відповідь Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області № 3.7/5435 від 24.11.2025 року, відповідно до якої зазначається: зберігачем інвентаризаційних справ на об'єкти нерухомого майна, розташовані на території Куп'янської громади, було визначено КП «Куп'янське БТІ». Через збройну агресію російської федерації в Україні будівлі Комунального підприємства «Куп'янського бюро технічної інвентаризації», яке знаходиться за адресою: площа Центральна, 23, м. Куп'янськ, Харківської області, було зруйноване, а саме комунальне підприємство та їх база даних, архівні справи, комп'ютерна техніка та інше майно знищені ворогом. Підприємство на даний час господарською діяльністю не здійснюється.
Отже, реєстрація речового права заявника на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливлена об'єктивною неможливістю державного реєстратора отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права на неї до 01 січня 2013 року, тобто підтвердити факт такої реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною другою ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, заява розглядається в порядку окремого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 318 ЦПК України заявник у своїй заяві зобов'язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
У постанові від 30.05.2018 у справі № 761/16799/15-ц Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Як встановлено судом, заявник має правовстановлюючі документи на будинок, однак в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про таке право власності, так як житло набуте ним у власність до 1 січня 2013 року.
В той же час, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952- IV від 1 липня 2004 року декларує, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, що реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або ж на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації (частина третя статті 3). Згідно вказаного закону на державного реєстратора покладено обов'язок під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитувати від БТІ інформацію, необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником (стаття 10 Закону № 1952- IV).
Відсутність документів або інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 1952-ІV є підставою відмови в державній реєстрації прав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення». Вказаний Порядок визначає механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення». Підтвердження права власності на пошкоджене або знищене житло є обов'язковою умовою для отримання компенсації в межах електронної публічної послуги «єВідновлення». Таке підтвердження відбувається саме за наявною інформацією про право власності на пошкоджене/знищене житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Встановлення факту, про який просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки встановлення такого факту необхідне йому задля отримання компенсації за пошкоджене/знищене житло за програмою «єВідновлення».
У цій справі судом встановлено, що державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо факту реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , набуте останнім у 1991 році на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.1991, тобто до 01.01.2013.
Водночас відсутність об'єктивної можливості підтвердити факт реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно у зв'язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації КП «Куп'янське БТІ», а також відмова державного реєстратора провести реєстрацію права власності на належне заявнику майно призвели до ситуації, за якої ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати свої права як власника майна, зокрема щодо розпорядження цим майном, отримання передбаченої законом компенсації за знищення або пошкодження такого майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України тощо.
Отже, єдиним способом підтвердити інформацію про зареєстроване речове право на нерухоме майно для здійснення державним реєстратором реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримати доступ до компенсації за програмою «єВідновлення» у заявника є звернення до суду.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення. Між заявником і заінтересованими особами відсутній цивільно-правовий спір про право власності на нерухоме майно, а тому встановлення факту про реєстрацію прав на будинок в Реєстрі речових прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Суд виходить з вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України, за якою доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів, які у своїй сукупності підтверджують той факт, що будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку садибного типу від 17.10.1991, нотаріально посвідченого за реєстровим № 134, зареєстрований Куп'янським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 29 за реєстровим № 4146 від 04 листопада 1991 року, а тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись 293, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ), заінтересовані особи: Департамент реєстрації Харківської міської ради (м. Харків, майдан Павлівський, 4), Курилівська сільська рада Куп'янського району Харківської області (Харківська область, Куп'янський район, с. Курилівка, вул. Лозова, 1), про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 належний на праві приватної власності жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі продажу житлового будинку садибного типу від 17.10.1991, посвідченого заступником голови виконавчого комітету Сеньківської сільської ради Куп'янського району Харківської області за реєстровим № 134, зареєстрований Куп'янським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 29 за реєстровим № 4146 від 04 листопада 1991 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Є.В. Невеніцин