Справа № 638/2903/26
Провадження № 1-кс/638/535/26
Іменем України
23 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в залі суду клопотання старшого слідчого Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221200000197 від 28.01.2026, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрезден, Німеччина, громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні дітей або осіб похилого віку не маючого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: -02.06.2009 Дзержинським районним судом міста Харкова, за ч. 1 ст. 121 КК України, міра покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років. 19.09.2011 звільнений з Холодногірської виправної колонії N? 18 Харківської області, згідно ст. З ЗУ «Про амністію»; -11.01.2022 Дзержинським районним судом міста Харкова, за ч. 1 ст. 309 КК України, міра покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
23.02.2026 до Шевченківського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221200000197 від 28.01.2026, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на вчинення тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин на території Шевченківського району міста Харкова, а саме умисел на збут особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено- «PVP», перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час але не пізніше 09 год. 30 хв. 13.02.2026, придбав у невстановленої в ході досудового розслідуванні особи, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- «PVP», яку в подальшому з корисливих мотивів з метою особистого збагачення та збуту, почав зберігати при собі.
В подальшому ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел на збут особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено- «PVP», 13.02.2026 приблизно о 09 год. 30 хв. перебуваючи в під'їзді, на сходовому майданчику за адресою: м. Харків, проспект Людвіга Свободи, буд. 34, діючи умисно та всупереч ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами), з метою особистого збагачення, з прямим умислом на збут особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено- «PVP», збув ОСОБА_8 , один паперовий згорток в середині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, за суму 1000 (одна тисяча) гривень. Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-26/4237-НЗПРАП від 16.02.2026, надана речовина масою: 0,6105 г, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP. Маса PVP в перерахунку на масу речовини, становить: 0,4637 г за що ОСОБА_7 , отримав грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.
18.02.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання, особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що, уродженець м. Дрезден, Немеччина, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, на утриманні малолітніх осіб не має, тимчасово не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий останній раз за ч. 1 ст. 309 КК України, міра покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Слідчим у клопотанні зазаначено про те, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, протоколами огляду місця події; постановами про визнання речовими доказами, висновками експерта, допитами свідків, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією з обставин, що враховується судом при обранні запобіжного заходу є тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчинені злочину в якому він підозрюється. Вказана обставина може бути врахована судом при обранні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховувавння від органу досудовго слідства, можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, можливість вчинення нового злочину, або пррдовжити вчиняти злочини у фері не законного обігу психотропних речовин з метою отримання прибутку.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 зазначив, що він має захворювання - шизофренію, у клопотанні просив відмовити. Також розповіі, що він доглядає за матір'ю, яка має онгологічне захворювання.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ризики, зазначені прокурором у клоптанні є недоведеними.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та заперечень та нього, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України т римання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_7 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, постановою про визнання речовими доказами, протоколами допиту свідків, висновком експерта від 16.02.2026, протоколом огляду покупця, протколами огляду гнрошових коштів, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів- грошових купюр.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обгрунтованість підозри підтверджується також обставинами кримінального правопорушення, а саме: кількістю особливо небезпечної психотропної речовини PVP, її фасуванням на окремі пакунки із визначеною масою.
18.02.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або незаконно впливати свідків, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_7 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій, враховуючи наявність підозри у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Так, ОСОБА_9 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Даними щодо особи ОСОБА_7 встановлено, що він не одружений , на утриманні дітей або осіб похилого віку не має, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: -02.06.2009 Дзержинським районним судом міста Харкова, за ч. 1 ст. 121 КК України, міра покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років. 19.09.2011 звільнений з Холодногірської виправної колонії № 18 Харківської області, згідно ст. З ЗУ «Про амністію»; -11.01.2022 Дзержинським районним судом міста Харкова, за ч. 1 ст. 309 КК України, міра покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Відповідно до довідки КНП «Обласний психологічний диспансер № 3», ОСОБА_7 з 2021 року перебуває під наглядом в КНП ХОР «ОПНД№ 3№з діагнозом: гострі поліморфні психотичні розлади з симптомами шизофренії. Останні звернення у 2021 році.
Також, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Показання свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_7 , як підозрюваного, а відтак наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, ту обставину, що підозрюваний не працює, раніше судимий в тому числі за ч. 1 ст. 309 КК Ураїни, а тому суд вважає, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків: вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому, а відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, особу підозрюваного, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно, з наведених вище підстав суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, доводи сторони захисту про відсутність існування вищевказаних ризиків на переконання суду спростовуються матеріалами справи та при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу чи його продовженні дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не конкретного факту їх вчинення підозрюваним.
Відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд, розглянувши матеріали клопотання, оцінивши всі ризики вважає за можливе визначити розмір застави для підозрюваного у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221200000197 від 28.01.2026, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 23 квітня 2026 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, яку можливо внести на наступні реквізити Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК України по справі 638/21110/25 від 25.10.2025, за (ПІБ)_________________(Шевченківський районний суд м.Харкова)).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, 5) утримуватися від спілкування зі свідками обвинувачення з приводу обставин кримінального правопорушення.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Шевченківський районний суд м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати слідчого негайно повідомити близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором підозрюванго ОСОБА_7 , про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та місце його перебування в порядку, передбаченому КПК України.
Повний текст складено та оголошено 23.02.2026 о 14 год 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1