справа № 619/994/26
провадження № 1-кс/619/119/26
іменем України
17 лютого 2026 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 11.02.2026.
В обґрунтування скарги зазначено, що 11.02.2026 року ОСОБА_3 звернуласьдо ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Заява була вмотивована тим, що вона письмово повідомила відділ поліції про умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у період з 09.02.2026 по 10.02.2026, всупереч ухвалі Дергачівського районного суду Харківської області від 29.07.2020 (справі № 619/3526/20), здійснив демонтаж вхідних дверей до житлового будинку, що призвело до пошкодження системи опалення, електропроводки та каналізації в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У своїй заяві ОСОБА_3 просить внести відомості до ЄРДР за конкретною кваліфікацією кримінального правопорушення - ст.ст. 194, 356, 382 КК України.
До теперішнього часу відомості до ЄРДР за її заявою не внесені.
З урахуванням зазначеного, заявниця просила зобов'язати уповноважену особу відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області виконати вимоги ст. 214 КПК України, внести до ЄРДР за її заявою відомості про кримінальне правопорушення.
У судове засідання заявниця надала заяву про розгляд скарги без її присутності, скаргу підтримала.
Прокурор, представник ВП № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги належним чином, шляхом направлення повідомлення на офіційну електронну пошту установи.
За приписами ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора та уповноваженої посадової особи ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, оскільки своїм правом присутності, останні не скористалися.
Слідчим суддею, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим розглянути скаргу за відсутності особи, що подала скаргу, прокурора та уповноваженої посадової особи ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, з дотриманням положень ст.ст. 26, 306 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.
Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
У свою чергу, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені лише слідчий, дізнавач, прокурор, що також узгоджується із загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі принципом диспозитивності щодо розподілу процесуальних функцій.
Разом з цим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
У постанові від 01.12.2022 року у справі № 522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Заяву про вчинення кримінального правопорушення подано до ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області 11 лютого 2026 року. Заява була отримана представником ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області 11.02.2026, про що свідчить печатка ВП «Для пакетів» про отримання.
В своїй заяві скаржниця зазначає, що ОСОБА_4 у період з 09.02.2026 по 10.02.2026, всупереч ухвалі Дергачівського районного суду Харківської області від 29.07.2020 (справі № 619/3526/20), умисно здійснив демонтаж вхідних дверей до житлового будинку, що призвело до пошкодження системи опалення, електропроводки та каналізації в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . До теперішнього часу відомості за її заявою до ЄРДР не внесені.
Слідчий суддя приходить до висновку, що перевірка відомостей викладених у заяві ОСОБА_3 від 11.02.2026, щодо неправомірних дій ОСОБА_4 повинна проводитись в межах відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження, відповідно до ст. 284 КПК України.
Оцінивши обставини даної справи, слідчий суддя вважає встановленим, що після отримання 11.02.2026 уповноваженою особою ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області заяви ОСОБА_3 , в якій зазначено провчинення нібито кримінального злочину, органом досудового розслідування, в порушення вимог ст. 214 КПК України (не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення), не внесені відповідні відомості до ЄРДР та не розпочато досудове розслідування за її заявою, тим самим допущено бездіяльність, яка, на думку слідчого судді, є протиправною.
Станом на день розгляду скарги ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області не спростовано доводи скарги щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 11.02.2026 ОСОБА_3 , тобто продовжується бездіяльність органу досудового розслідування.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вказану скаргу в цій частині необхідно задовольнити, зобов'язавши уповноважених осіб ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області протягом 24 годин з моменту отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушеннявід 11 лютого 2026 року, вручивши даній особі витяг з ЄРДР.
Таким чином, скарга ОСОБА_3 в цій частині є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Щодо доводів скаржниці про внесення відомостей до ЄРДР за конкретною кваліфікацією кримінального правопорушення - ст.ст. 194, 356, 382 КК України, на що у своїй скарзі посилається вказана особа, слідчий суддя зазначає таке.
Аналіз положень пункту 4 ч. 5 ст. 214 КПК України дає підстави зробити висновок, що короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та вносяться до реєстру, наводяться заявником.
Проте, аналіз змісту пункту 5 ч. 5 ст. 214 КПК не дає підстав вважати, що до повноважень заявника належить вирішення питання про попередню правову кваліфікацію наведеного ним злочину.
Частиною 2 статті 60 КПК України встановлено, що заявник має право:
1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Вказаною нормою не передбачено права заявника самостійно вирішувати питання про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відомості про яке вносяться прокурором, слідчим або дізнавачем до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вирішення питання про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішується саме слідчим, дізнавачем або прокурором, які вносять відповідні відомості до Реєстру.
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, зроблена заявником у заяві, не має обов'язкового характеру для слідчого, дізнавача або прокурора.
Враховуючи викладене, слідчий суддя на етапі проведення досудового розслідування лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та позбавлений змоги надати вказівку слідчому/дізнавачу щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, в тому числі й щодо правової кваліфікації кримінального провадження, адже слідчий/дізнавач є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Таким чином, вимоги за скаргою про зобов'язання уповноважених осіб ВП поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області внести до ЄРДР відомості з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень ст. 194, ст. 356, ст. 382 КК України, в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, ст.ст. 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області протягом 24 годин з моменту отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвідповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення, які викладені в заяві ОСОБА_3 від 11.02.2026 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, визначеною уповноваженою особою ВП № 3 ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, направивши заявнику відповідний витяг з ЄРДР у строки, передбачені приписами ч. 1 ст. 214 КПК України.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді в частині відмови у задоволенні скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, однак підлягає обов'язковому виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1