Ухвала від 23.02.2026 по справі 396/1548/19

Справа № 396/1548/19

Номер провадження 1-кп/404/383/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року суд присяжних при Фортечному районному суді міста Кропивницького у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2

присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

при секретарі ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за № 12019120230000227 про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рівне Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

У ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.

Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого, зазначив, що обрана міра запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 183 КПК України.

Заслухавши у судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа.

Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст.183 ч.2 п. 4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Статтею 183 ч.2 п.5 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 194 ч.5 КПК України, і його належної поведінки.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинення ряду злочинів, які є: умисними, особливо тяжкими, закінченими, корисливими, одне з яких вчинене з особливою жорстокістю та посягає на найвищі соціальні цінності - життя і здоров'я потерпілого, що значно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки. Крім того, хоча ОСОБА_7 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, однак не одружений та не має на утриманні малолітніх дітей, тобто не має стійких соціальних зв'язків, а тому у суду є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може продовжити вчиняти інші злочини, ухилятись від суду, перешкоджати подальшому кримінальному провадженню. В ухвалі слідчого судді про застосування відносно обвинуваченого міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка набрала законної сили, ретельно та докладно наведені підстави та ризики застосування саме цього виду запобіжного заходу, у теперішній час обставини справи та особистість обвинуваченого змін не зазнали.

Крім того, при вирішені питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою встановлено, що інтереси суспільства, щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою перевищують інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_7 та існування презумпції невинуватості.

Відтак, вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст.176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.331, 369-372, 392 КПК України, суд присяжних,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Присяжні: ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5