Справа № 346/767/26
Провадження № 2-а/346/33/26
23 лютого 2026 р.м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно передати на розгляд іншому суду за підсудністю, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1ст. 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Статтею 20 КАС України розмежовано предметну підсудність місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів.
Згідно з ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
У частині 2 ст. 20 КАС України вказано, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Предметом спору у позовній заяві є визнання протиправними рішень відповідача, як суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Оскільки поданий позивачем позов не відноситься до переліку справ, що передбачені ч. 1 ст. 20 КАС України, суд вважає, що за нормами КАС України дана адміністративна справа не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а відповідно до предметно-територіальної юрисдикції (підсудності) підсудна Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 КАС України, є підставою для скасування такого рішення апеляційною інстанцією відповідно до ст. 318 КАС України.
Частиною 5 ст. 171 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04), ЄСПЛ було встановлено, що перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у процесуальному кодексі, національний суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції (п.28 вказаного рішення) та ЄСПЛ встановлено, що відповідно було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції(п.29 зазначеного рішення).
Враховуючи положення ст. 20 КАС України та вищевказані висновки ЄСПЛ, приймаючи до уваги, що чинним КАС України не передбачено передачу справи до іншого суду у зв'язку з порушенням предметної підсудності, суд, з метою дотримання принципу верховенства права та дотримання права позивача на звернення до суду, вважає що відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у такому випадку підлягає застосуванню аналогія закону.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Порушення правил підсудності (предметної, інстанційної і територіальної) є підставою для оскарження ухвали суду першої інстанції, а також має наслідком відповідно до ст. 318 КАС України скасування рішення і направлення справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити дії підлягає направленню до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 29, 30, 241-243, 248 КАС України, суд,-
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії направити до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, за підсудністю.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 8 ст. 29 КАС України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.
Суддя: Сольський В. В.