Справа № 346/5099/25
Провадження № 1-кп/346/427/26
20 лютого 2026 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Коломийського міськрайонного суду кримінальне провадження внесеного до ЄРДР за №12025091180000568 від 17.07.2025 р відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_4 вчинив підроблення офіційного документа, медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом, з метою його використання за попередньою змовою групою осіб та використав завідомо підроблений документ.
Так, ОСОБА_4 у точно невстановлений час, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення підробленого документу, а саме медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом, форма якої передбачена у Додатку 1 до Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я №65/80 від 31.01.2013, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановленому місці та часі зустрілась із невстановленою досудовим розслідування особою, матеріали стосовно якої виділені у окреме кримінальне провадження, з метою виготовлення підробленого документу - медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом та вступивши з нею у попередню змову особисто надав невстановленій особі свої персональні анкетні дані (прізвище, ім'я, по батькові, дату і місце народження та місце проживання), власне фотозображення розміром 3x4 см, які необхідні для виготовлення завідомо підробленого документа на його ім'я.
У подальшому, вищевказана невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали стосовно якої виділені у окреме кримінальне провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та маючи разом із ним спільний умисел на виготовлення підробленого офіційного документа, використовуючи невстановлену досудовим розслідуванням оргтехніку, а також персональні анкетні дані (прізвище, ім'я, по батькові, дату і місце народження та місце проживання), фотозображення розміром 3x4 см ОСОБА_4 виготовила останньому підроблену медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом серії ААЗ № 288819 від 27.02.2024, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «ГУД-ДОК» ЄДРПОУ: 40416956 з терміном дії 2 роки, про проходження медичного огляду останнім, шляхом внесення у документ неправдивих відомостей, тобто про проходження ОСОБА_4 27.02.2024 медичного огляду у медичному центрі ТОВ «ГУД-ДОК» щодо придатності до керування транспортними засобами категорій «А, А1, А2, В, В1, С, С1» без фактичного проходження такого, після чого посвідчила її відбитком печатки ТОВ «ГУД-ДОК» та штампів «Медичний центр ТОВ «ГУД-ДОК», «40416956», «ПРИДАТНИЙ» з використанням кліше печатки та кліше штампів відповідно, а також підписом голови комісії.
У подальшому, ОСОБА_4 точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, однак, не раніше 09.06.2025 у невстановленому місці отримала від невстановленої в ході досудового розслідування особи вищевказану медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом та залишила у себе для подальшого її використання як офіційної.
У подальшому 16.07.2025 року близько 10:27 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях ТСЦ №2643, який є територіальним органом з надання сервісних послуг МВС на території Івано-Франківської області за адресою: Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Коломия, вул. Симоненка, 2, з метою здачі практичного іспиту для отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, на вимогу адміністратора РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях ТСЦ №2643, маючи протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи що наявна у нього медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом серії 10 ААЗ № 288819 від 27.02.2024, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «ГУД-ДОК» ЄДРПОУ: 40416956, на його ім'я, є підробленою, пред'явив її адміністратору РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях ТСЦ №2643, тим самим використав завідомо підроблений документ.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та дав такі покази. В лютому 2024 року через пошук в Інтернеті знайшов людину, яка пообіцяла оформити для неї медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом без проходження медичного огляду, для цього він поштовим зв'язком «Нова пошта», передав цій особі свою фотографію та анкетні дані, та оплатив послугу, а через деякий час «Новою поштою» отримав медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом на його ім'я. В липні 2025 він мав здавати іспит в сервісному центрі в м.Коломия, де подавав документи разом з підробленою медичною довідкою, але адміністратор виявив, що медична довідка підроблена, у зв'язку із чим була викликана поліція та розпочато кримінальне провадження. В подальшому він пройшов медичний огляд та отримав справжню медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом, але посвідчення водія ще не отримав, оскільки ще не здав іспит. У вчиненому щиро розкаюється, зробив для себе висновки, просить суворо його не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою усіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб; та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Крім того, суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.09.2019 р. у справі №166/1065/18, відповідно до якої розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Із заяв обвинуваченого в судовому засіданні вбачається, що його посткримінальна поведінка свідчить про наявність суттєвих позитивних змін соціальних орієнтацій, які знижують ступінь його соціальної небезпечності. Обвинувачений розкаявся у вчиненому, тобто визнав не тільки факт вчинення злочинних дій щодо підробки документу та його використання, а ще й дійсно визнав свою провину у вчиненому злочині, висловлював щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що виражалося в визнанні негативних наслідків злочину, в бажанні виправити наслідки вчиненого, вжиття конкретних дій щодо недопущення в майбутньому повторення злочинної поведінки, готовність нести кримінальну відповідальність. Факт щирого каяття обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень знайшов своє відображення в матеріалах кримінального провадження, зокрема в його показах.
Разом з цим, обвинувачений протягом досудового розслідування хоча і визнавав свою вину та давав визнавальні покази, але при цьому не повідомляв органам слідства всіх обставини вчинених кримінальних правопорушень, не відомі їм раніше, а саме щодо особи, з якою він вступив в злочинну змову, час та місце передачі цій особі власних анкетних даних та фотографії, тобто відсутнє активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Отже, суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд виходить із такого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст..12 КК України є нетяжким злочином (ч.3 ст.358 КК) та кримінальним проступком (ч.4 ст.358 КК), характер діянь і спосіб їх вчинення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність кваліфікуючих ознак та кількість епізодів.
Суд також враховує особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, не працює та не навчається. Проживає спільно з батьками та молодшими братами та сестрами, має задовільний стан здоров'я, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Суд враховує також наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, думку прокурора щодо виду та міри покарання, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.358 КК у виді штрафу та в межах санкції ч.3 ст.358 КК у виді обмеження волі, а остаточне покарання - з урахуванням ч.1 ст. 70 КК України.
Приймаючи до уваги вище наведене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та його посткримінальну поведінку, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, і знаходить необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України на мінімальний строк, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
Саме таке покарання на переконання суду буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків зазначених в цій статті, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Судом встановлено наявність однієї обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України - щире каяття.
Верховний Суд у своїх рішеннях, які стосувалися питання правильності застосування положень ст. 69 КК України, неодноразово вказував на те, що ч. 1 ст. 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м?яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення норм статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
Відсутність в обвинуваченого судимостей, не перебування на спеціальних медичних обліках та позитивні характеристики, проживання в багатодітній сім'ї не є тими чинниками, які б свідчили про зменшення суспільної небезпечності особи обвинуваченого та беззаперечно давали підстави для висновку про можливість застосування ст. 69 КК України.
Отже, суд не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання за ч.3 ст.358 КК України, а саме призначення покарання у виді штрафу, про що зазначав захисник в судових дебатах. При цьому суд звертає увагу, що призначення покарання більш м'якого виду, не зазначеного в санкції статі за це кримінальне правопорушення є правом, а не обов'язком суду.
Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме накладений ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 18.07.2025 арешт на медичну довідку з медичного центру ТОВ «ГУД-ДОК», видану 27.02.2024 на ім'я ОСОБА_4 підлягає скасуванню, відповідно до вимог ст.174 КПК України
Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України, а саме медичну довідку з медичного центру ТОВ «ГУД-ДОК», видану 27.02.2024 на ім'я ОСОБА_4 слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 371, 376, 395 КПК України, суд-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень,
-за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 18.07.2025 на медичну довідку з медичного центру ТОВ «ГУД-ДОК», видану 27.02.2024 на ім'я ОСОБА_4 .
Речові докази: медичну довідку з медичного центру ТОВ «ГУД-ДОК», видану 27.02.2024 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_2 серії ААЗ №288819 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копії вироку вручити сторонам під розписку.
Суддя: ОСОБА_1