ЄУН 193/163/26
Провадження № 3-зв/193/1/26
23 лютого 2026 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кравченко Н.О., за участі секретаря Ратушної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинця Олександра Васильовича про самовідвід від участі у розгляді справи № 193/163/26 про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
11 лютого 2026 року в провадження судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О. надійшла заява судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинця Олександра Васильовича про самовід від розгляду справи № 193/163/26 про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Водночас, головуючий суддя Томинець О.В. заявив самовідвід від розгляду даної справи, мотивуючи його тим, що особа, відносно якої здійснюється провадження у вказаній справі ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_3 , що працює на посаді помічника судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області та є помічником судді Томинця О.В., що підтверджується копією наказу №8-К керівника апарату Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2021, згідно якого ОСОБА_3 закріплено з 10.02.2021 помічником за суддею цього суду ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про шлюб зареєстрованого 22 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , відповідно якого ОСОБА_5 змінила дівоче прізвище на ОСОБА_6 ; свідоцтвами про народження ОСОБА_7 від 03 вересня 1977 року та ОСОБА_2 від 16 вересня 1986 року, де зазначені батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 від 21 вересня 1996 року, відповідно якого прізвище ОСОБА_7 змінила на Мілову.
Вказана обставина, на переконання судді, ставить під сумнів його безсторонність та неупередженість як головуючого судді при розгляді вказаної справи.
Учасники справи, будучи повідомленими про час та місце розгляду заяви про самовідвід, у судове засідання не прибули, що не перешкоджає її розгляду.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід). Зазначене свідчить про наявність прогалин у процесуальному праві.
Оскільки питання відводу чи самовідводу судді не врегульовано нормами КУпАП, то з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії права, найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, а саме ст. 75- 80 КПК України, та керуванні ними при вирішенні питання про самовідвід судді.
Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя, зобов'язаний заявити самовідвід.
За змістом ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст. ст. 6, 7, 9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Водночас, у КУпАП відсутні положення, які регулюють питання відводу (самовідводу) судді, однак пунктом 4 рішення №34 Ради суддів України від 08.06.2017 було надане роз'яснення, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частина 1 ст.80КПК України передбачає, що за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 цього кодексу, суддя зобов'язаний завити самовідвід.
Відповідно до ч. 5 ст.80КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справі "Piersac vs Belgium). У цьому ж рішенні ЄСПЛ висловив позицію, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаусшильдт проти Королівства Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться і будь-який суддя,стосовно неупередженостіякого є обґрунтований сумнів,повинен заявити самовідвід». (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium")від 26жовтня 1984року,п.26),
Крім того, за змістом п. 23, п. 60, п. 61 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено. Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Відповідно до вимог п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до вимог ст. 10 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Відповідно до вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики, основним обов'язком судді є неупереджений розгляд справ.
Враховуючи викладене, з метою недопущення виникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності, безсторонності та неупередженості судді при розгляді вказаної вище справи, запобігання нарікань на необ'єктивність головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості розгляду справи, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення заяви головуючого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинця Олександра Васильовича про самовідвід у справі про адміністративні правопорушення № 193/163/26.
Керуючись статтями 245, 294 КУпАП, ст. 75 КПК України, суддя
Заяву судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинця Олександра Васильовича про самовідвід від участі у розгляді справи № 193/163/26 (провадження №3/193/81/26) про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП- задовольнити.
Відвести суддю Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинця Олександра Васильовича від участі у розгляді справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП .
Передати справу про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП до канцелярії Софіївського районного суду Дніпропетровської області для повторного авторозподілу між суддями.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Кравченко