Справа № 304/2577/25 Провадження № 1-кс/304/132/2026
27 січня 2026 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: слідчого ОСОБА_3 , представника власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Перечин клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт тимчасово вилученого майна,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071130000186 від 04.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -
08.01.2026 року до слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області поштовим зв'язком від слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про арешт майна, погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 .
У поданому клопотанні слідчий зазначає, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025071130000186 від 04.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.10.2025 року близько о 23-30 год. в АДРЕСА_1 невідома особа проникла на територію огородженого дворогосподарства, де з прямим умислом, здійснила підпал автомобіля марки «Chevrolet Suburban», 2011 року випуску, який належить гр. ОСОБА_8 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду. Сума завданих збитків встановлюється.
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесені 04.10.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025071130000186 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
29 грудня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 проведено обшук, в ході якого виявлено мобільний телефон марки «Google Pixel», який упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812315, мобільний телефон «Iphone 15 Plus», який упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812314, тканеві рукавиці синього кольору, які упаковано до паперового пакету НПУ, 4 упаковки від стартових пакетів мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номерами телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , та один невідомий номер, що упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812316, окрім того вилучено 2 сім карти «Київстар», 2 сім карти «Vodafone», 1 сім карту невстановленого оператора зв'язку, 1 флеш-карту мікро SD об'ємом пам'яті 64 GB, які упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812318, 2 (дві) банківські карти «Монобанк» з номерами № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , які упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812320, окрім того вилучено флеш-пам'ять марки «Transcend» білого кольору, флеш пам'ять з написом «goodrom» об'ємом пам'яті по 32 ГБ, флеш пам'ять з маркуванням «8», які упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812319, 1 упаковку від сім карти «Vodafone» з номером НОМЕР_6 , 1 упаковку від сім карти «Техо» з номером НОМЕР_7 , які упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812317, мобільний телефон «Iphone 14» упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812321. Після упакування та опису всі вищевказані речі та предмети вилучені.
Поряд з цим, відповідно до ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.12.2025 року, було проведено обшук автомобіля марки «Mersedes Benz», моделі GL420, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , за адресою м.Ужгород пр.Свободи біля будинку № 44, в ході проведення якого вказаний автомобіль разом зі свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів № НОМЕР_9 було вилучено.
Постановою від 30.12.2025 слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 вилучений в ході обшуку автомобіль марки «Mersedes Benz», моделі GL420, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , а також речі і предмети, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025071130000186, оскільки є об'єктами вчинення кримінального правопорушення та містять на собі його сліди, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий зазначає, що вилучені під час обшуку автомобіля та у житловому приміщенні за місцем проживання ОСОБА_4 , матеріальні об'єкти (мобільні телефони, тканеві рукавиці, упаковки від стартових пакетів мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номерами телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , та один невідомий номер, в 2 сім карти «Київстар», сім карти «Vodafone», сім карту невстановленого оператора зв'язку, флеш-карту мікро SD; банківські карти «Монобанк» з номером НОМЕР_4 та номером НОМЕР_5 , флеш-пам'ять марки «Transcend», флеш пам'ять з написом «goodrom», флеш пам'ять з маркуванням «8», упаковку від сім карти «Vodafone» з номером НОМЕР_6 , упаковку від сім карти «Техо» з номером НОМЕР_7 , автомобіль марки «Mersedes Benz», моделі GL420, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_9 ) є речовими доказами, матимуть доказове значення для проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів та проведення слідчих дій та судових експертиз, задля об'єктивного та повного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, є необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вищевказаних речей, предметів та майна, вилучених в ході проведення обшуку 29.12.2025 року квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також транспортного засобу автомобіля марки «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_8 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а тому слідчий звертається до слідчого судді з даним клопотанням про арешт майна.
В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання про арешт майна, вилученого 29.12.2025 в ході проведення обшуку житла за місцем проживння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а також в ході проведення обшуку транспортного засобу автомобіля марки «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_5 та просить подане ним клопотання задовольнити за підставами та обґрунтуваннями, наведеними у ньому. Вказує про те, що вилучені під час обшуку матеріальні об'єкти можуть мати доказове значення для проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів та проведення в подальшому слідчих дій, а також судових експертиз, за результатами яких буде отримано відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому вважає за необхідне звернутися до слідчого судді з даним клопотанням про застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як арешт вказаних у клопотанні речей, предметів та майна. Клопотання про арешт майна підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Представник власників майна, щодо якого вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечує, вважає подане слідчим клопотання необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Зазначає, що вилучений в ході обшуку автомобіль марки «Mersedes Benz», державний реєстраційний номер НОМЕР_8 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу належить матері ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , та будь-якого відношення вказаний автомобіль до даного кримінального провадження немає, також вилучені в ході проведення обшуку житла речі та предмети не є знаряддям вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, та просить повернути вказаний автомобіля їх власнику ОСОБА_5 , з метою недопущення втручання у право власності третіх осіб. В іншій частині клопотання слідчого про арешт майна заперечує, просить відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Власники майна, щодо якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день та час його проведення були повідомлені судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.
В судове засідання прокурор не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання прокурор та слідчий були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду прокурором ОСОБА_7 подано письмове клопотання, в якому він просить розглянути клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого майна без його участі, подане клопотання слідчого підтримує у повному обсязі та просить задовольнити за наведеними у ньому підставами та обґрунтуваннями.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення слідчого на обґрунтування поданого ним клопотання, думку та позицію представника власників майна адвоката ОСОБА_6 , повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання слідчого, а також додані до клопотання документи на його обґрунтування щодо необхідності накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, проаналізувавши докази, надані слідчим на обґрунтування заявленого ним клопотання у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого про арешт майна, виходячи з наступних підстав.
Згідно положень ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 цього Кодексу, зокрема, якщо вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засобі чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди.
Згідно вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно приписів ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні №12025071130000186 від 04.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071130000186 вбачається, що 03.10.2025 близько 23:30 год., в АДРЕСА_1 невідома особа проникла на територію огородженого дворогосподарства, де з прямим умислом, здійснила підпал автомобіля марки «Chevrolet Suburban», 2011 року випуску, який належить ОСОБА_8 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду. Сума завданих збитків встановлюється (а.с.6).
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23.12.2025 року задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , надано дозвіл слідчим СВ відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, які входять в групу слідчих у кримінальному провадженні № 12025071130000186 від 04.10.2025 року, дозвіл на проведення обшуку іншого володіння особи - транспортного засобу марки «Mersedes Bens» моделі «GL420», д.н.з. НОМЕР_8 (VIN Т/З НОМЕР_10 ), сірого кольору, 2006 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , належить ОСОБА_5 , та який фактично перебуває у користуванні ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_2 , - з метою виявлення та вилучення матеріальних об'єктів, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні №12025071130000186 від 04.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, а саме: одягу, в якому фігуранти вчиняли кримінальне правопорушення, мобільних телефонів, сім карток, якими користувалися під час його вчинення, чорнових записів, схем розташування будинку потерпілого та інших речей, заборонених в законному обігу (а.с.60-63).
Як вбачається з протоколу обшуку від 29.12.2025, слідчим СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , в присутності двох понятих, за участю ОСОБА_4 , інших осіб., в період часу з 21-22 год. до 22-00 год. було проведено обшук транспортного засобу марки «Mersedes Bens» моделі «GL420», д.н.з. НОМЕР_8 (VIN Т/З НОМЕР_10 ), сірого кольору, 2006 року випуску, яким користується ОСОБА_4 . На пропозицію видати зазначені в ухвалі предмети або цінності ОСОБА_4 вказав, що зазначених в ухвалі речей та предметів немає. В ході проведення обшуку вказаного транспортного засобу, в салоні даного автомобіля нічого не виявлено та не вилучено. Надалі вищевказаний транспортний засіб вилучений та в подальшому поміщений на спеціальний майданчик, також вилучено свідоцтво про реєстрацію від даного ТЗ та упаковано у спец пакет НПУ №NPU 58123150. Зауважень від учасників слідчої дії не надійшло (а.с.53-59).
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.12.2025 року задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , надано дозвіл слідчим СВ відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, які входять в групу слідчих у кримінальному провадженні № 12025071130000186 від 04.10.2025 року, на проведення обшуку у всіх приміщеннях (господарських прибудовах, технічних будівлях, підвального приміщення, гаражу, будівлях) об'єкту нерухомого майна, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з метою виявлення та вилучення матеріальних об'єктів, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні №12025071130000186 від 04.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, зокрема: одягу, в якому фігуранти вчиняли кримінальне правопорушення, мобільних телефонів, сім карток, якими користувалися під час його вчинення, чорнових записів, схем розташування будинку потерпілого та інших речей, заборонених в законному обігу (а.с.49-52).
Як вбачається з протоколу обшуку від 29.12.2025, заступником начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , в присутності двох понятих, за участю ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 , а також інших осіб, у тому числі ОСОБА_11 , було проведено обшук в період часу з 19-22 год. до 20-08 год. за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення обшуку вказаного жилого приміщення, в житловій кімнаті, де проживає ОСОБА_4 було виявлено: мобільний телефон марки «Google Pixel», чорного кольору, який упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812315; мобільний телефон «Iphone 15 Plus» рожевого кольору, який упаковано у спецпакет НПУ NPU 5812314; тканеві рукавиці синього кольору з гумовими вставками, упаковані до паперового пакету НПУ; 4 упаковки від сім карти мобільного оператора «Київстар» з наступними номерами: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , та один невідомий номер, що упаковано у спецпакет НПУ №NPU 5812316; 2 сім карти «Vodafone», 2 сім карти «Київстар», 1 сім-карта невстановленого оператора та флеш-карта мікро SD об'ємом пам'яті по 64 GB, що упаковано у спецпакет НПУ NPU 5812318; банківська карта з маркуванням «Monobank» з № НОМЕР_5 з терміном дії 03/29 та банківська карта з маркуванням «Monobank» з № НОМЕР_4 з терміном дії до 12/29, що упаковано у спецпакет НПУ NPU 5812320; флеш-пам'ять марки «Transcend» білого кольору об'ємом пам'яті по 32 ГБ, флеш пам'ять з написом «goodrom» об'ємом пам'яті по 32 ГБ червоного кольору, флеш пам'ять чорного кольору з маркуванням «8», що упаковано до спецпакету НПУ №NPU 5812319; упаковка від сім карти мобільного оператора «Vodafone» з номером НОМЕР_14 та від «Техо» з номером НОМЕР_7 упаковано до спецпакету НПУ NPU 5812317; мобільний телефон марки «Apple» Iphone 14 чорного кольору, який упаковано до спецпакету НПУ № NPU 5812321. Під час проведення обшуку вказаного вище приміщення, обшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проводився. Після упакування та опису всі вищевказані речі та предмети вилучені. Від учасників слідчої дії надійшли зауваження, відповідно до яких вказано, що мобільний телефон марки «Apple» 14 Plus відсутній у квартирі, а надалі був присутній та вилучений (а.с.41-48).
Постановою слідчого відділення слідчого відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 від 30 грудня 2025 року, виявлені та вилучені 29.12.2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 та в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «Mersedes Bens» моделі «GL420», д.н.з. НОМЕР_8 (VIN Т/З НОМЕР_10 ), сірого кольору, 2006 року випуску вищезазначені речі, предмети та рухоме майно (транспортні засоби) - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025071130000186 від 04.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України (а.с.64-67), що у відповідності до ч.2 ст.167 КПК України, є підставою для накладення арешту.
Таким чином, враховуючи, що вилучене в ході обшуку вказаного вище житлового приміщення майно, речі та предмети зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, повернення цього майна власнику ОСОБА_4 може призвести до зникнення, втрати та його пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити даному кримінальному провадженню, та з метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, вважаю необхідним постановити ухвалу про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього документи вказують, що зазначене майно у клопотанні майно, а саме: мобільний телефон марки «Google Pixel», чорного кольору; мобільний телефон «Apple Iphone» моделі «15 Plus» рожевого кольору; мобільний телефон «Apple Iphone» моделі «14», чорного кольору; пара тканевих рукавиць синього кольору, з гумовою вставкою; упаковки від стартових пакетів мобільного оператора зв'язку «Київстар» та один невідомий номер; сім карти «Київстар», «Vodafone», сім карту невстановленого оператора зв'язку; флеш-карта мікро SD об'ємом пам'яті 64 GB; банківські карти «Монобанк», флеш-пам'ять марки «Transcend» об'ємом пам'яті 32 GB; флеш пам'ять з маркуванням «goodrom» червоного кольору об'ємом пам'яті 32 ГБ; флеш пам'ять з маркуванням «8» чорного кольору; упаковку від сім карти «Vodafone» упаковку від сім карти «Техо», які було виявлено і вилучено в ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст.98 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у виді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Сукупність наданих слідчому судді матеріалів містить достатньо підстав вважати, що виявлені та вилучені 29.12.2025 року під час проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_2 предмети та речі є доказами у кримінальному провадженні №12025071130000186 у рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
При цьому, за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст.132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Тобто слідчим, прокурором має бути доведено існування сукупності обставин, які вказують на необхідність у відповідному конкретному кримінальному провадженні застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження, без якого неможливо ефективно здійснювати досудове розслідування, та з огляду на мету його застосування, під час його реалізації допускається втручання у права особи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно положень ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однак, зазначеним вимогам Закону клопотання слідчого у певній мірі не відповідає.
Так, відповідно до ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Разом з тим, слідчий, обґрунтовуючи подане клопотання про арешт рухомого майна, в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх та належних доказів, необхідних з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття слідчим суддею рішення щодо необхідності накладення арешту на транспортний засіб марки «Mersedes Bens» д.н.з. НОМЕР_8 та свідоцтво про реєстрації даного ТЗ серії НОМЕР_9 .
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг і Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів».
Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно є знаряддям чи предметом кримінального правопорушення, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Разом з тим, у кримінальному провадженні №12025071130000186 від 04.10.2025 року, в рамках якого орган досудового розслідування просить накласти арешт на рухоме майно (транспортний засіб), належність транспортного засобу марки «Mersedes Bens» моделі «GL420», д.н.з. НОМЕР_8 , 2006 року випуску саме ОСОБА_4 в ході судового розгляду не доведена, та будь-яких підстав вважати відповідність вказаного автомобіля вимогам ст.98 КПК України та критеріям речового доказу у даному кримінальному провадженні №12025071130000186, слідчим у клопотанні належним чином не обґрунтовано, та матеріалами провадження відповідними доказами не підтверджено, обґрунтування слідчого в судовому засіданні щодо необхідності накладення арешту на вказаний транспортний засіб мотивуючи лише тими підставами, що ОСОБА_4 користується цим автомобілем та може ним користуватися і в подальшому, не є належно обґрунтованими доводами, які не можуть бути покладені в основу судового рішення про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт даного автомобіля та, окрім того, ОСОБА_4 на теперішній час органом досудового розслідування про підозру у даному кримінальному провадженні не повідомлено.
Крім того, клопотання не містять належних доказів, які б свідчили про правову підставу для арешту вказаного рухомого майна, враховуючи наслідки арешту майна для третіх осіб (власника ОСОБА_5 ), розумність та співрозмірність обмеження права приватної власності завданням кримінального провадження, - матеріали даного клопотання не містять, що свідчить про відсутність на час розгляду клопотання правових підстав накладення арешту на рухоме майно: автомобіль марки «Mersedes Bens» моделі «GL420», д.н.з. НОМЕР_8 (VIN Т/З НОМЕР_10 ), сірого кольору, 2006 року випуску, який було вилучено слідчим СВ ВП №1 в ході проведення обшуку 29.12.2025 року вищевказаного транспортного засобу, яким на той час користувався ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Слідчим не доведено, що вилучений в ході обшуку 29.12.2025 року транспортний засіб марки «Mersedes Bens», д.н.з. НОМЕР_8 та свідоцтво про реєстрацію вказаного ТЗ, є предметом або результатом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України. Та, крім того вказане свідоцтво про реєстрації ТЗ серії НОМЕР_9 , є невідповідним предметом злочину, що розглядається у рамках даного кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч.2 ст.194 КК України та відповідно, не є безпосереднім знаряддям чи об'єктом злочину у кримінальному провадженні за даною правовою кваліфікацією, а тому клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль марки «Mersedes Bens» та свідоцтва про реєстрацію вказаного автомобіля серії НОМЕР_9 , є безпідставним та в цій частині клопотання слідчого задоволенню не підлягає з урахуванням вищенаведеного та вказаний транспортний засіб разом із свідоцтвом про реєстрацію цього транспортного засобу, підлягають негайному поверненню власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, звертає увагу, що слідчий в клопотанні, в порушення до ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна (авто та свідоцтва) для власника ОСОБА_5 .
Таким чином, на переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_5 , оскільки за викладених у клопотанні про арешт майна обставин та доданих до нього матеріалів не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна саме автомобіль марки «Mersedes Benz», моделі «GL420», державний реєстраційний номер НОМЕР_8 (VIN Т/З НОМЕР_10 ), сірого кольору, 2006 року випуску, який належить ОСОБА_5 та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_9 .
Усі інші питання щодо фактичних обставин кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості у скоєнні кримінальних правопорушень, правильності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу, безпосередньо у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до приписів п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Отже, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні в частині накладення арешту на транспортний засіб та свідоцтво про реєстрації ТЗ.
Відповідно, органом досудового розслідування не доведено існування правових підстав, передбачених п.4 ч.2 ст.170 КПК України, для накладення арешту на майно (автомобіль), про яке вказано у клопотанні.
Матеріали провадження не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що на теперішній час у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, а саме в застосуванні такого заходу забезпечення як арешт майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025071130000186, та у разі необхідності проведення в подальшому в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні судових експертиз, проведення впізнання, інших слідчих дій, вважаю необхідним застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, вилученого в ході проведеного 29.12.2025 року обшуку за адресою АДРЕСА_2 , тому на підставі вищезазначеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволенню клопотання слідчого про арешт майна, яке було виявлено та вилучено під час обшуку житла від 29.12.2025 року, а саме на: мобільні телефони, рукавиці, флеш пам'яті, сім-карти різних операторів, банківські карти, упаковки від стартових пакетів мобільного оператора, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.
На думку слідчого судді, такого виду обтяження буде достатньо для сприяння завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, стороною захисту не надано та в судовому засіданні не встановлено.
Приймаючи до уваги те, що вищевказане майно у кримінальному провадженні №12025071130000186 є речовим доказом і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, тому слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вищевказане майно, вилучене 29 грудня 2025 року в ході проведення обшуку житлового приміщення та заборонити будь-яким особам користуватися, розпоряджатися цим майном до прийняття рішення про скасування арешту, а в іншій частині клопотання слідчого про накладення арешту на рухоме майно слід відмовити за безпідставністю заявлених вимог.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучено в ході проведення 29.12.2025 року обшуку об'єкту нерухомого майна (квартири), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в якій фактично мешкає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки «Google Pixel», чорного кольору;
- мобільний телефон «Apple Iphone» моделі «15 Plus» рожевого кольору;
- мобільний телефон «Apple Iphone» моделі «14», чорного кольору;
- одна пара тканевих рукавиць синього кольору, з гумовою вставкою;
- 4 (чотири) упаковки від стартових пакетів мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номерами телефонів НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , та один невідомий номер;
- 2 (дві) сім карти «Київстар», 2 (дві) сім карти «Vodafone», 1 сім карту невстановленого оператора зв'язку;
- 1 флеш-карту мікро SD об'ємом пам'яті 64 GB;
- 1 банківську карту «Монобанк» з номером НОМЕР_4 , з терміном дії до 12/29;
- 1 банківську карту «Монобанк» з номером НОМЕР_5 , з терміном дії до 03/29;
- флеш-пам'ять марки «Transcend» білого кольору, об'ємом пам'яті 32 GB;
- флеш пам'ять з маркуванням «goodrom» червоного кольору об'ємом пам'яті 32 ГБ;
- флеш пам'ять з маркуванням «8» чорного кольору;
- 1 упаковку від сім карти «Vodafone» з номером НОМЕР_6 ;
- 1 упаковку від сім карти «Техо» з номером НОМЕР_7 .
Заборонити будь-яким іншим особам розпоряджатися, користуватися та відчужувати вищезазначене майно до прийняття рішення про скасування арешту.
Слідчому СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 вирішити питання щодо подальшого збереження арештованого майна.
В задоволенні решти клопотання про накладення арешту - відмовити.
Вилучене в ході проведення обшуку 29.12.2025 року транспортного засобу автомобіля марки «Mersedes Benz», д.н.з. НОМЕР_8 майно, а саме: - автомобіль марки «Mersedes Benz», моделі «GL420», державний реєстраційний номер НОМЕР_8 (VIN Т/З НОМЕР_10 ), сірого кольору, 2006 року випуску; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Mersedes Benz» д.н.з. НОМЕР_8 , серії НОМЕР_9 - повернути власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, відповідно до п.9 ч.1 ст.309, ст.395 КПК України.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, проте не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області: ОСОБА_1