Провадження № 3/933/268/26
Справа № 933/293/26
Іменем України
23 лютого 2026 року селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від військового коменданта ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
- за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.02.2026 року до Олександрівського районного суду Донецької області після доопрацювання надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 150 від 18.02.2026 року, - солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 протиправно, всупереч інтересам військової служби, на порушення своїх статутних обов'язків, був відсутній у місці тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в в АДРЕСА_2 з 17:00 04.02.2026 по 09:00 06.11.2026 без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Згідно до ст. 278 КУпАП, суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 150 від 18.02.2026 року та додані до нього матеріали, встановив наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 150 від 18.02.2026 року, постановою судді від 20.02.2025 року було повернуто військовому коменданту тимчасової військової комендатури АДРЕСА_3 , для належного оформлення, оскільки:
- у протоколі про адміністративне правопорушення, суть правопорушення викладена наступного змісту: солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 протиправно, всупереч інтересам військової служби, на порушення своїх статутних обов'язків, був відсутній у місці тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в в АДРЕСА_2 з 17:00 04.02.2026 по 09:00 06.11.2026 без поважних причин.
Таким чином, обставини викладені в протоколі в частині часу відсутності ОСОБА_1 у в/ч до часу який ще не настав понад три доби суперечить іншим доводам викладеним у протоколі, про відсутність ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що позбавляє суд розглянути справу по суті, та прийняти обґрунтоване рішення.
Такий же час (з 17:00 04.02.2026 по 09:00 06.11.2026) відсутності ОСОБА_1 у в/ч, вказано і в його заяві про розгляд справи без його участі.
Обставини викладені у протоколі суперечать відомостям викладеним у Доповідях від 04.02.2026 року, від 06.02.2026 року та поясненням ОСОБА_1
23.02.2026 року протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 150 від 18.02.2026 року повернувся до суду, але постанова судді від 20.02.2026 року була проігнорована, вимоги постанови судді не виконано, недоліки протоколу шляхом складання нового протоколу, зазначені у постанові, не усунуто.
З огляду на викладене суддя оцінює протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК/О № 150 від 18.02.2026 року, що повторно надійшов до суду, без виправлення недоліків зазначених у постанові суду від 20.02.2026 року, як недопустимий доказ.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Суддя зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їм правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Суддею надавалась можливість військовому коменданту тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_1 , виправити недоліки, шляхом складання нового протоколу, але представник комендатури, який склав протокол, як представник сторони обвинувачення, наданою суддею можливістю, не скористався.
Відомості, які викладені у супровідному листі, суддя як доказ виправлення недоліків відхиляє, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 251 та 256 КУпАП.
Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.172-11 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.247, ч. 3 ст. 172-11, 251, 252, 266, 268, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області.
Суддя Олександрівського
районного суду Попович І.А.