Справа № 206/7276/25
Провадження № 2/206/802/26
19.02.2026 суддя Самарського районного суду міста Дніпра Поштаренко О.В. перевіривши матеріали позовної заяви ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
22.12.2025 року позивач звернулася до суду із даною позовною заявою, яка ухвалою судді від 29.12.2025 була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, надано позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
1) зазначити у позовній заяві місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) відповідача (яке має бути вказане у посвідці на постійне проживання громадянина іноземної держави), а також будь-який засіб зв'язку для належного повідомлення відповідача щодо стану розгляду справи;
2) надати докази на підтвердження тієї обставини, що відповідач не перебуває на території України у зв'язку з обранням позивачем альтернативної підсудності справи в порядку ст. 28 ЦПК України;
4) зазначити у позовній заяві докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини;
5) надати докази на підтвердження тієї обставини, що сторони мають спільних дітей, оскільки надані позивачем свідоцтва про народження дітей, були складені на іноземній мові та не мали відповідного перекладу, а також не були завірені належним чином відповідно до вимог діючого законодавства.
Відповідно довідки складеної секретарем судового засідання Содоль М.В., ухвала суду про залишення без руху отримана позивачем 31.12.2025 року.
Так, суддя, дослідивши позовну заяву про стягнення боргу, приходить до висновку, що позивачем, не було усунуто всі недоліки, у зв'язку із чим, суддя вважає, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов'язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У них зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави. Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 22.05.2019 року у справі № 705/5060/18.
Враховуючи, що позивачем було подано позовну заяву з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, у визначений суддею строк недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху, не усунуто, за таких обставин, така заява підлягає поверненню, що відповідає ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 175, 177, 185, 264, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що за змістом ч. 7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Поштаренко