Справа № 172/2123/25
Провадження 2/172/933/25
Іменем України
23.02.2026 Васильківський районний суду Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 010/0188/82/0184897 від 28.03.2018 року, відповідно до умов якого максимальний ліміт кредиту становить 300000,00 грн., розмір поточного ліміту на дату укладання договору - 5000,00 грн., строк кредиту - 48 місяців, процентна ставка за користування кредитом - 45% річних. Крім цього, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 014/0188/82/0193293 від 27.02.2019 року, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 55456,97 грн., строк кредиту - 72 місяці, процентна ставка за користування кредитом - 47,9% річних. Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за двома кредитними договорами, надавши позичальнику суму кредиту, обумовлену договорами, однак позичальник не виконав умови кредитних договорів, у зв'язку з чим станом на 18.04.2024 року у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором № 010/0188/82/0184897 від 28.03.2018 року в сумі 47404,59 грн., яка складається із: суми заборгованості за дозволеним овердрафтом - 42408,00 грн., суми заборгованості за недозволеним овердрафтом - 4996,59 грн. та за кредитним договором № 014/0188/82/0193293 від 27.02.2019 року в сумі 54626,80 грн., яка складається із: суми заборгованості за тілом кредиту - 46061,12 грн., суми заборгованості за процентами - 8565,68 грн. Окрім цього, 20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладений договір відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» право вимоги до позичальників, в тому числі й до відповідача. Просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість за кредитними договорами і судові витрати у справі.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
20.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладений договір відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» право вимоги до позичальників, в тому числі й до відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 010/0188/82/0184897 від 28.03.2018 року та № 014/0188/82/0193293 від 27.02.2019 року.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами суд зазначає таке.
Матеріалами справи між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 010/0188/82/0184897 від 28.03.2018 року, відповідно до умов якого максимальний ліміт кредиту становить 300000,00 грн., розмір поточного ліміту на дату укладання договору - 5000,00 грн., строк кредиту - 48 місяців, процентна ставка за користування кредитом - 45% річних.
Крім цього, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 014/0188/82/0193293 від 27.02.2019 року, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 55456,97 грн., строк кредиту - 72 місяці, процентна ставка за користування кредитом - 47,9% річних.
Позивачем надано розрахунок, згідно з яким у відповідача станом на 18.04.2024 року наявна заборгованість за кредитним договором № 010/0188/82/0184897 від 28.03.2018 року в сумі 47404,59 грн., яка складається із: суми заборгованості за дозволеним овердрафтом - 42408,00 грн., суми заборгованості за недозволеним овердрафтом - 4996,59 грн. та за кредитним договором № 014/0188/82/0193293 від 27.02.2019 року в сумі 54626,80 грн., яка складається із: суми заборгованості за тілом кредиту - 46061,12 грн., суми заборгованості за процентами - 8565,68 грн.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до вимог статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано ордер на надання правничої допомоги, виданий і підписаний адвокатом Титаренком В.В. з метою надання правової допомоги ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС»; договір про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року, додаткові угоди до нього, акти виконаних робіт (наданих послуг), які підписані адвокатом та клієнтом; копії квитанцій про сплату позивачем коштів за надання послуг відповідно до договору від 14.06.2023 року.
Таким чином, суд вважає, що вказані судові витрати обґрунтовані, а тому є достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2800,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 553, 610, 611, 1054 ЦК України, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708) заборгованість за:
- кредитним договором № 010/0188/82/0184897 від 28.03.2018 року в сумі 47404,59 грн., яка складається із: суми заборгованості за дозволеним овердрафтом - 42408,00 грн., суми заборгованості за недозволеним овердрафтом - 4996,59 грн.;
- кредитним договором № 014/0188/82/0193293 від 27.02.2019 року в сумі 54626,80 грн., яка складається із: суми заборгованості за тілом кредиту - 46061,12 грн., суми заборгованості за процентами - 8565,68 грн., а всього в сумі 102031 (сто дві тисячі тридцять одна) гривня 39 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 2800,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк