Справа № 199/499/26
(3/199/439/26)
іменем України
23.02.2026 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 51 КУпАП, -
10.01.2026 року о 16:07 год. за адресою: м.Дніпро, вул. Луговська, буд.248, ОСОБА_1 таємно викрав з полиці магазину ТОВ «Вигідна покупка» (Аврора) А-2988 батончик шоколадний Bounty Кокос 57 грам у кількості 7 штук на загальну суму 217 грн. (двісті сімнадцять гривень).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, неодноразово викликався до суду під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та шляхом направлення поштового повідомлення, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та забезпечено можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, клопотання про відкладення судового засідання не надавав, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Так, частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, неоподаткований мінімум доходів громадян, який враховується для кваліфікації правопорушень, в 2026 році (на момент вчинення правопорушення) дорівнює 1664 грн.
В судовому засіданні були досліджені такі наявні в матеріалах справи письмові докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №752870 від 10.01.2026 року, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- рапорт оператора лінії 102 щодо реєстрації заяви про крадіжку за ЄО №797 від 10.01.2026;
- заява керуючого магазином Аврора за адресою: вул. Луговська, 248, ОСОБА_2 від 10.01.2026, якою він повідомляє про вчинення крадіжки майна (7 штук батончиків) з магазину 10.01.2026 року невідомою особою;
- довідка магазину «Аврора» А-2988, згідно з якою підтверджується факт викрадення батончиків шоколадних Bounty Кокос 57 грам у кількості 7 штук на загальну суму 217 грн. (двісті сімнадцять гривень);
- зберігальна розписка керуючого магазином «Аврора» за адресою вул.Луговська, 248;
- витяг з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «АРМОР», яким встановлено особу ОСОБА_1 .
Оцінивши вищевказані досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належним та допустимими, які в своїй сукупності поза розумним сумнівом підтверджують провину ОСОБА_1 в дрібному викрадення чужого майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шляхом крадіжки, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП.
Оскільки під час розгляду справи встановлена провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , ступінь його провини, на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: Н.В. Машкіна