19 лютого 2026 року
м. Черкаси
Справа № 711/7358/25
Провадження № 22-ц/821/406/26
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 жовтня 2025 року (ухваленого під головуванням судді Позарецької С.М. в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
Короткий зміст позовних вимог
11 серпня 2025 року ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.10.2023 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6321172, який підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики.
11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 3 від 10.04.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 40587 грн. 50 коп., яка складається з: 12500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 28087 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
Всупереч умовам договору позики, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 6321172 у розмірі 40587 грн. 50 коп., з яких: 12500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 28087 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи зазначене вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором позики № 6321172 від 16.10.2023 року у розмірі 40587 грн. 50 коп., а також понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 жовтня 2025 року позовні вимоги - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 6321172 від 16.10.2023 у розмірі 40587грн. 50коп., з яких: 12500грн. 00коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 28087грн. 50коп. - заборгованість за відсотками; судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп., а всього 43615грн. 50коп..
Суд вважав, що позивачем доведено факт укладення 16.10.2023 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 договору позики № 6321172, а також отримання відповідачем коштів у позику у загальному розмірі 12500 грн. 00 коп. та їх неповернення відповідачем.
Оскільки ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до позичальників, зокрема і за договором позики № 6321172 від 16.10.2023, що укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , а тому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги заборгованості за вказаним вище договором позики.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій 23 грудня 2025 року апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду необгрунтованим, таким, що не відповідає обставинам справи, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального та із порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 жовтня 2025 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що позивачем не доведено належними доказами факт укладення договору позики, надання коштів та отримання їх відповідачем.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази укладення між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» договору факторингу, на підставі якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 перейшло до позивача.
Також скаржник вказує, що з доданих до справи документів незрозуміло, на підставі чого здійснювався розрахунок заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 16 січня 2026року, ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів», вважаючи оскаржуване рішення суду законним та обгрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
19 січня 2026 року до Черкаського апеляційного суду надійшли заперечення на відзив від ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2023 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6321172.
ТОВ «МАНІФОЮ» має у мережі Інтернет сторінку з розміщеною пропозицією (офертою).
Договір позики підписано електронним підписом Позичальника (w02194, q36331), відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики.
Згідно п.п. 2.1. Договору позики, за цим Договором Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику), а Позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж саму суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.5. Договору, позика надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської карти, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-сайті Товариства протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Договору.
Підписуючи Договір, відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.2 ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно із ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про захист персональних даних» (п.п. 8.3.3. п. 8 Договору).
Згідно з п.п. 9.1. Договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі Позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення Позикодавцем в Особистому кабінеті Позичальника Договору позики для вивчення та прийняття його умов Позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого Позикодавцем Договору у відповідне поле.
Відповідно до п.п. 10.1.5 та п.п. 10.1.6 Договору, відповідач підтвердив, що вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід'ємною частиною Договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього Договору позики.
Пунктом 2.3.2 сторони визначили, що мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, на пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю, або виконанням обов'язків найманого працівника.
2.3.3. Сума позики: 12500 грн. 00 коп.
2.3.4. Строк позики: загальний строк - до 04 січня 2024 (80 днів). Строк позики складається із розрахункових періодів, визначених Розрахунком.
2.3.5. Дата надання позики: 16 жовтня 2023 року.
2.3.6. Дата повернення позики: 04 січня 2024 року.
2.4. Процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики:
2.4.1. Акційна процентна ставка, фіксована: 2,49000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання Позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1. цього договору.
2.4.2. Базова процентна ставка, фіксована: 2.49000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2. цього Договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної Додаткової угоди, укладеної Сторонами цього договору.
2.4.3. Основна процентна ставка, фіксована: 3,00000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено Розділом 3 цього Договору.
2.5. Позика надається Позичальнику в день підписання Сторонами Договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті.
16.10.2023 ТОВ «МАНІФОЮ» ініціювало переказ коштів, згідно з договором на переказ коштів ФК-П-20/05-05 від 08.07.2020, безготівковим зарахуванням, і цього ж дня, через платіжну систему iPay.ua було проведено успішне зарахування на карту клієнта, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАНІФОЮ». Дані про транзакцію: дата проведення операції - 16-10-2023 02:51:51 на суму 12500,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 296748368, призначення платежу: Зачисление 12500 грн. на карту НОМЕР_1 .
11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору факторингу).
Пунктом 1.2. договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників, стосовно заборгованостей та набуває відповідна права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.7. договору факторингу, у разі отримання коштів боржників у рахунок погашення заборгованості після дати підписання відповідного реєстру боржників, клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок фактора, вказаний у розділі 10 даного договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 3 від 10.04.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, сума заборгованості за договором позики № 6321172 від 16.10.2023, станом на 10.04.2024, складає 40587 грн. 50 коп., з яких: 12500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 28087 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
При розгляді справи встановлено, що 16.10.2023 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6321172, відповідно до умов якого, ТОВ передає останньому у власність грошові кошти у розмірі 12 500,00 грн., строком на 80 днів, на умовах строковості, зворотності, платності.
Розділами 2, 3 указаного договору визначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів.
Пунктом 2.5. договору передбачено, що позика надається Позичальнику в день підписання Сторонами Договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті.
Договір позики підписано електронним підписом Позичальника (w02194, q36331), відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики.
Отже, відповідач уклав із ТОВ «МАНІФОЮ» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також колегія суддів зазначає, що умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем у судовому порядку не оспорювались.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, апеляційний суд відхиляє, оскільки 16.10.2023 ТОВ «МАНІФОЮ» ініціювало переказ коштів, згідно з договором на переказ коштів ФК-П-20/05-05 від 08.07.2020, безготівковим зарахуванням, і цього ж дня, через платіжну систему iPay.ua було проведено успішне зарахування на карту клієнта, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАНІФОЮ». Дані про транзакцію: дата проведення операції - 16-10-2023 02:51:51 на суму 12500,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 296748368, призначення платежу: Зачисление 12500 грн. на карту НОМЕР_1 .
Наведену обставину відповідач не спростував.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що позивач не є банківською установою, а тому позбавлений можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів і формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками. В той же час, п. 2.5. договору передбачено, що позика надається Позичальнику в день підписання Сторонами Договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті. Проте, відповідачем не надано виписки за рахунком на підтвердження обставин, зазначених в апеляційній скарзі та спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримав кошти за договором та не повернув їх у визначені строки, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.
Так, позивачем у якості доказу переходу прав вимоги до боржника щодо стягнення заборгованості за кредитним договором надано договір факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 та додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, укладену 10.04.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернень боргів».
Актом прийому-передачі реєстру боржників №3 від 10.04.2024 року до вказаного договору факторингу, його сторони погодили реєстр боржників, за якими передаються права вимоги, до якого включений також відповідач у справі.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 3 від 10.04.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, сума заборгованості за договором позики № 6321172 від 16.10.2023, станом на 10.04.2024, складає 40587 грн. 50 коп., з яких: 12500 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 28087 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками.
З викладеного слідує, що посилання скаржника на недоведеність переходу права вимоги за договором позики № 6321172 від 16.10.2023 року до позивача є неспроможними, оскільки не знайшли свого об'єктивного підтвердження за наслідками їх перевірки судом апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи, що доказів виконання наявних грошових зобов'язань ні перед позивачем у справі, ні перед попереднім кредитором відповідачем суду не надано, тому колегія суддів вважає доведеною наявну заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернень боргів» за договором позики № 6321172 в розмірі 40587,50 грн, про що вірного висновку дійшов суд першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позовних вимог, а тому не приймаються до уваги та не підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова