печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17509/20-ц
Категорія
17 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Ільєва Т.Г., при секретарі судових засідань Романенко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві заяву представника позивача - адвоката Ковалевської Катерини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про справі № 757/17509/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Марченко Альона Олегівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна, -
10.10.2025 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ковалевської Катерини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про справі № 757/17509/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Марченко Альона Олегівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна.
Згідно вимог заяви, позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі 757/17509/20 -ц та стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 343,20 грн., витрати на оплату судової почеркознавчої експертизи у розмірі 19 886,09 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 164 000,00 грн.
Позивач з'явився до суду та подав заяву про проведення судового розгляду без фіксації технічними засобами. Інші учасники розгляду в судове засідання не з'явилися, про місце і час повідомлені належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 4 статті 270 ЦПК України визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви
За викладених обставин та відповідних тому норм процесуального законодавства суд приходить до висновку про розгляд заяви у відсутність нез'явившихся осіб, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2025 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Марченко Альона Олегівна визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна.
Згідно вказаного судового рішення, судом визнано неукладеним Договір купівлі-продажу квартири від 03.04.2020 року, укладений невстановленою особою від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко Альоною Олегівною та зареєстрований за №142.
Витребувано від ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України)
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
За приписами частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Вказана судова практика щодо питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу є сталою.
В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається із позову, заявник просив суд покласти витрати за надання заявнику правничої допомоги на відповідача та наводив відповідний попередній (орієнтовний) розрахунок понесених судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Катерини Ковалевської» укладено Договір про надання правової допомоги №01-08/22 від 01 серпня 2022 року, Додаткову угоду № 1 до нього, за якими Адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання надати чітко визначений обсяг правової (професійної правничої допомоги) Федоренку Миколі Львовичу у справі №757/17509/20-ц, яка перебуває у провадженні Печерського районного суду міста Києва, де ОСОБА_1 є позивачем, за фіксований розмір гонорару - 24000 грн., а саме: Аналіз матеріалів справи, наданих Клієнтом на ознайомлення Адвокатському бюро; Ознайомлення з матеріалами судової справи з отриманням їх копій; Проведення переговорів з Клієнтом за першої необхідності (офлайн, онлайн, з використанням електронної пошти, телефонного зв'язку та месенджерів), без обмеження кількостей зустрічей та часу на їх проведення у строк до 08 серпня 2022 року включно;представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні Печерського районного суду міста Києва 04 серпня 2022 року. (у випадку, якщо крім цієї правової допомоги Клієнт наполягав би на додатковому об'ємі правової допомоги, сторони домовилися укласти про це окрему додаткову угоду).
Вказана допомога була надана та оплачена Позивачем, що підтверджується копією платіжної інструкції @2РL 916265 від 04.08.2022 року та Актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 26.06.2022 року.
По факту надання вказаного вище об'єму правової допомоги, позивач вирішив продовжувати співпрацю з АБ «Катерини Ковалевської». Оскільки п. 5.1. Договору визначено вартість надання правової допомоги Адвокатським бюро за цим Договором визначається сторонами на підставі фактично витраченого Адвокатським бюро часу на надання правової допомоги Клієнту, виходячи з погодинної тарифної ставки Адвокатського бюро, наведеній у відповідній Додатковій угоді, 03 жовтня 2022 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 01-08/22 від 01.08.2022 року. За умовами цієї Додаткової угоди № 1, сторони домовилися про здійснення оплати за надавану правову допомогу, зокрема по справі № 757/17509/20-ц, яка перебуває у провадженні Печерського районного суду міста Києва, де ОСОБА_1 є Позивачем, на підставі погодинної оплати. Вартість однієї години роботи адвоката погоджено Сторонами у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, без ПДВ При цьому, оплата вартості перших 5 (п'яти) годин роботи адвоката здійснюється Клієнтом авансовим платежем на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро протягом 3 днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди. У разі вичерпання суми попередньої оплати за правову допомогу, яка надається Адвокатським бюро, що підтверджується Актом наданої правової допомоги, Клієнт здійснює оплату наступних 5 (п'яти) годин роботи авансовим платежем на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро протягом 3 днів з моменту наданням Адвокатським бюро Акту наданої правової допомоги за попередній період.
Також цією Додатковою угодою сторони змінили п. 6.1. Договору, виклавши його у наступній редакції: «Договір набуває чинності в момент його підписання та діє до дати, наступної за днем набуття законної сили остаточним судовим рішенням у справі №757/17509/20-ц».
Згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 29 жовтня 2022 року, АБ «Катерини Ковалевської» здійснило представництво інтересів Клієнта по справі №757/17509/20-ц. (сума гонорару - 4000, 00 грн)
Відповідно до платіжної інструкції № @2РL849169 від 02.11.2022 року, ОСОБА_1 здійснено оплату за договором у розмірі 20 000,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 31 березня 2023 року ОСОБА_1 отримав від АБ «Катерини Ковалевської» правову допомогу у КП12022100100003120 загальною вартістю 20 000,00 грн. (Вказана сума гонорару не заявляється до стягнення, оскільки була надана в межах окремого доручення Клієнта), однак Акт додається, оскільки у ньому згадується правова допомога на суму 4000,00 грн., надана у жовтні 2022 року, яка на момент її надання не була оплачена Клієнтом.
Відповідно до платіжної інструкції № @2РLN0409А7Z36.1 від 09.04.2023 року ОСОБА_1 здійснено оплату за договором у розмірі 24 000,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 31 серпня 2023 року, АБ «Катерини Ковалевської» надана в період з 13 квітня 2023 року по 31 серпня 2023 року професійна правнича допомога складалася з правової допомоги, пов'язаної зі збиранням доказів по справі №757/17509/20-ц (відшукання оригіналу спірного договору), а також представництвом інтересів Клієнта у справі № 757/17509/20-ц у судовому засіданні 12.07.2023 та 30.08.2023 року. (сума гонорару - 24000, 00 грн)
Відповідно до платіжної інструкції № @ РLN86325 від 04.09.2023 року, ОСОБА_1 здійснено оплату за договором у розмірі 24 000,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 надана в період з 29 вересня 2023 року по 26 жовтня 2023 року складалася з правової допомоги, пов'язаної зі збиранням доказів по справі №757/17509/20-ц (відшукання оригіналу спірного договору), а також представництвом інтересів Клієнта у справі №757/17509/20-ц у судовому засіданні 03.10.2023 року та 29.10.2023 року. (сума гонорару - 20000, 00 грн)
Відповідно до платіжної інструкції № @ РL963926 від 14.11.2023 року, ОСОБА_1 здійснено оплату за договором у розмірі 24 000,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 , надана, в період з 16 листопада 2023 року по 15 лютого 2024 року, професійна правнича допомога складалася з правової допомоги, пов'язаної зі збиранням доказів по справі №757/17509/20-ц (відшукання оригіналу спірного договору), підготовкою та подачею до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі № 757/17509/20-ц, а також представництвом інтересів Клієнта у справі №757/17509/20-ц у судовому засіданні 27.11.2023 року, 12.12.2023 року та 15.02.2024 року. (сума гонорару - 24000,00 грн).
Відповідно до платіжної інструкції № @2 РL824979 від 05.03.2024 року ОСОБА_1 здійснено оплату за договором у розмірі 24 000,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 03 вересня 2024 року, ОСОБА_1 надана в період з 04.03.2024 року по 03.09. 2024 року, професійна правнича допомога складалася з правової допомоги, пов'язаної з представництвом інтересів Клієнта у справі №757/17509/20-ц у судовому засіданні 04.03.2024 року,
18.03.2024 року, 01.05.2024 року, 23.05.2024 року та 28.05.2024 року, а також підготовкою та подачею до суду документів по клопотанню експерта у справі № 757/17509/20-ц. (сума гонорару - 28000,00 грн).
Згідно платіжної інструкції № @2 РL509793 від 21.09.2024 року, ОСОБА_1 здійснено оплату за договором у розмірі 20 000,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 30 травня 2025 року, ОСОБА_1 надана ОСОБА_1 в період з 02.02.2025 року по 01.05.2025 року професійна правнича допомога складалася з правової допомоги, пов'язаної з представництвом інтересів Клієнта у справі №757/17509/20-ц у судовому засіданні 03.03.2025 року, 01.05.2025 року, ознайомленням з матеріалами справи № 757/17509/20-ц, а також підготовкою та подачею до суду Заяви про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду, Заперечень на клопотання про повторну експертизу у справі № 757/17509/20-ц. (сума гонорару - 18000,00 грн).
Згідно платіжної інструкції № @2 РL809171 від 28.06.2025 року, ОСОБА_1 здійснено оплату за договором у розмірі 24 000,00 грн.
Згідно Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 29 вересня 2025 року, надана ОСОБА_1 в період з 10.06.2025 року по 29.09.2025 року, правова допомога складалася з правової допомоги, пов'язаної з представництвом інтересів Клієнта у справі №757/17509/20-ц у судовому засіданні
10.06.2025 року, 09.09.2025 року, а також підготовкою та подачею адвокатського запиту до Регіонального управління Мінюсту, підготовкою та подачею до суду rлопотання про приєднання доказів, письмових дебатів у справі № 757/17509/20-ц.
Факт надання правової (професійної правничої допомоги), як і факт її оплати Позивачем, підтверджується матеріалами справи, а також Актами наданої правової (професійної правничої) допомоги та Платіжними інструкціями, що додаються до цієї Заяви.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, суд, при визначенні суми відшкодування, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Дана позиція узгоджується з висновками Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Судовим розглядом встановлено, що попередній орієнтовний розмір витрат було заявлено стороною позивача у позовній заяві у розмірі 12 343,20 грн. - на сплату судового збору, а витрати на професійну правничу допомогу попередньо становили 20 000,00 грн. Проте, позивачем доведено, що, заявляючи таку суму витрат на професійну правничу допомогу, Позивач орієнтувався на строки розгляду справи, передбачені у ч. ч.1,2 ст.210 ЦПК України та обґрунтовано розраховував на відсутність причин, що фактично призвели до порушення цих строків. Ця справа перебувала на розгляді Печерського районного суду міста Києва п'ять років. Позивачеві довелося захищати свої права у апеляційному порядку, оскільки невідомою особою від імені позивача в межах цієї справи було подано заяву про закриття провадження у справі. У справі відбулася заміна складу суду. У відповідача змінювалися представники, що призводило до необхідності суду надавати їм додатковий строк на ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (Марченко А.С.) затягнула строки виконання ухвали суду про витребування нотаріальної справи, так само як і слідчий, - з наданням матеріалів КП № 12020100060001560. Представниками відповідача заявлявся відвід судді, стороною позивача вчинялися додаткові дії, направлені на збирання додаткових доказів, у тому числі на виконання Клопотання судового експерта.
Відтак, перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку має місце виключно через об'єктивні обставини, які неможливо було передбачити в момент заявлення позову.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правову допомогу, які будуть співмірними та відповідатимуть принципу розумності та справедливості.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Так, судом встановлено, що докази витрат по сплаті судового збору, а також оплати за проведену судову експертизу містяться в матеріалах справи та були подані разом з відповідними процесуальними документами: судовий збір - дата оплати: 24.04.2020р., доказ оплати додано до Позовної заяви); судовий збір (зміна предмету позову), - дата оплати: 02.08.2022р., доказ оплати додано до Заяви про зміну предмету позову); судова почеркознавча експертиза, - дата оплати: 28.08.2024 р., доказ оплати надано разом з листом на виконання розпорядження Судді Ільєвої Т.Г. та Клопотання експерта КДНДІСЕ від 15.07.2024 р.)
Відтак, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та вважає, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 343,20 грн., витрати на оплату судової почеркознавчої експертизи у розмірі 19 886,09 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 164 000,00 грн.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 133, 138, 141, 247, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву позивача - адвоката Ковалевської Катерини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про справі № 757/17509/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Марченко Альона Олегівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 343,20 грн., витрати на оплату судової почеркознавчої експертизи у розмірі 19 886,09 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 164 000,00 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , відоме місце реєстрації: АДРЕСА_5 , місце проживання: АДРЕСА_6 .
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марченко Альона Олегівна, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 10, оф. 38, номер засобу зв'язку: НОМЕР_4 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 17 лютого 2026 року.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА