печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16844/25-ц
"14" січня 2026 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (далі - позивач, ТОВ «Рада 6») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 23427,59 грн. - основного боргу, інфляційної складової боргу - 2036,73 грн., 3 % річних - 452,51 грн., судового збору - 3028 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.04.2025 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.07.2025 року.
25.07.2025 року від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з відсутністю предмету спору. В обґрунтування заяви зазначає, що з 01.11.2024 року правовідносини між співвласниками будинку та ТОВ «РАДА 6» припинені у зв'язку зі створенням та державною реєстрацією ОСББ «Українки 7А», яке з цього часу здійснює управління та утримання будинку. Починаючи з 01.12.2024 року по 28.02.2025 року, що є спірним періодом, обслуговування будинку здійснювався ОСББ, а платежі за відповідні послуги сплачувалися на рахунок ОСББ. За твердженням відповідача, заборгованість перед позивачем відсутня, у зв'язку з чим вона вважає, що предмет спору відсутній та провадження у справі підлягає закриттю.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2025 року відкладено судове засідання на 09.10.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.10.2025 року відкладено судове засідання на 14.01.2026 року.
В судове засідання учасники справи не з'явились; представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позов в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача подав заяву про проведення судового засідання без його участі, в якій просив задовольнити заяву про закриття провадження у справі.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19).
У даній справі предметом заявленого позову є стягнення на користь позивача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з відповідача як власника квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з червня 2024 року по лютий 2025 року.
Заявляючи заяву про закриття провадження у справі відповідач зазначає, що з 01.11.2024 року правовідносини між співвласниками будинку та ТОВ «РАДА 6» припинені у зв'язку зі створенням та державною реєстрацією ОСББ «Українки 7А», а надані позивачем відповідачу житлово-комунальні послуги сплачені останньою по листопад 2024 року в повному обсязі.
Разом з тим, зазначені відповідачем доводи свідчать не про відсутність предмета спору, а про наявність спору щодо факту надання послуг, періоду їх надання та наявності/відсутності заборгованості. Заперечення відповідача фактично зводяться до незгоди з позовними вимогами та підлягають оцінці судом під час розгляду справи по суті.
Крім того, в матеріалах справи у додаткових поясненнях позивач стверджує, що продовжував надавати послуги у спірний період, а заборгованість відповідача існує, що підтверджується поданими доказами.
За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами існує неврегульований спір про право, предмет позову визначений та не припинив свого існування, а тому підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відсутні, у зв'язку з чим заява відповідача задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 255, 260, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 14.01.2026 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ