Номер справи 289/299/26
Номер провадження 1-кс/289/49/26
19.02.2026 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене начальником Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження № 12025060670000027, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лутівка Радомишльського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зі слів проживає без реєстрації шлюбу та має на утриманні двох малолітніх дітей, інвалідності не має, раніше судимого 18.04.2024 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
19.02.2026 в провадження слідчого судді надійшло дане клопотання, в якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період з початку 2025 року по 17.02.2026 ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за вчинення злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, маючи дану судимість не знятою та не погашеною у встановленому законом порядку на шлях виправлення не став та повторно вчинив особливо тяжкий умисний злочин пов'язаний з незаконним обігом психотропних речовин за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 , всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» а також інших вимог чинного законодавства України, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, з метою вчинення незаконних операцій з психотропною речовиною «амфетамін» та особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), в невстановлений день, час та місці, але не пізніше 17.02.2026 не маючи, передбаченого законом дозволу, вирішив стати на шлях злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом психотропних речовин з метою незаконного збагачення від своєї злочинної діяльності, пов'язаної з придбанням та зберіганням з метою збуту та збутом психотропної речовини амфетамін та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
У зв'язку із чим, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою збуту психотропних речовин для особистого збагачення, за допомогою власного мобільного телефону, використовуючи всесвітню мережу Інтернет, у безкоштовному кросплатформеному месенджері «Telegram», зв'язався з невстановленою слідством особою з якою домовився про зайняття спільним продажем психотропних речовин на території міста Радомишль, Радомишльської ТГ, Житомирського району, Житомирської області, виконуючи роль кур'єра.
Таким чином, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою з метою незаконного збуту психотропних речовин.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини амфетамін та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у невстановлений день, час та місці, але не пізніше 17.02.2026 ОСОБА_4 за невстановлених слідством обставин у безкоштовному кросплатформеному месенджері «Telegram», незаконно замовив таким чином придбав невстановлену кількість психотропної речовини амфетамін та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), після чого за невстановлених слідством обставин отримав дані психотропні речовини, переніс їх до місця свого проживання, що розташоване по АДРЕСА_1 , та у подальшому незаконно зберігав вказану психотропну речовину «амфетамін» у великих розмірах та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у особливо великих розмірах з метою збуту до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції.
17.02.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 1 зіп-пакет у якому знаходилася психотропна речовина «амфетамін» масою 2,8328 грамів, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав у великих розмірах з метою збуту та в ході проведення вказаного обшуку у ОСОБА_4 виявлено та вилучено 1 зіп-пакет у якому знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 28,6879 грамів, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав у особливо великих розмірах з метою збуту.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (список 2 таблиці 2) Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - «Амфетамін» віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено та PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (Таблиця 1 Список 2).
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини амфетамін у великих розмірах та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
17.02.2026 о 13:00 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 18.02.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Після цього, 18.02.2026 начальником СВ ВП №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , за погодженням з процесуальним керівником - начальником Радомишльського відділу Коростишівської прокуратури ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- витягом з ЄРДР № 12025060670000027 від 20.03.2025;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 12.12.2024;
- протоколом за результатами проведення НСРД від 31.03.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.04.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.04.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД від 04.06.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД від 01.07.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД від 18.08.2025
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.08.2025;
- протоколами за результатами проведення НСРД від 12.11.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 26.12.2026;
- протоколом проведення обшуку від 17.02.2026;
- протоколом проведення обшуку від 17.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 17.02.2026;
- протоколом затримання особи ОСОБА_4 від 17.02.2026;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 17.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 18.02.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винним, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання, зазначив, що дійсно існують ризики передбачені ст. 177 КПК України та просив визначити розмір застави у зазначеній в клопотання сумі. Слідчий підтримав клопотання, також звернув увагу суду, що ОСОБА_4 вже був засуджений за аналогічне правопорушення, однак належних висновків для себе не зробив та продовжує свою злочинну діяльність.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що визнає свою вину та просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного та просить застосувати запобіжний захід - домашній арешт, посилаючись на те що підозрюваний має місце реєстрації та постійне місце проживання, цивільну дружину та двох малолітніх дітей, будинок в якому він може перебувати належить на праві власності його бабусі. Зазначила, що ОСОБА_4 являється залежною від наркотичних засобів особою, він бажає але не може звільнитися від цієї залежності, водночас відсутні докази того, що він займається розповсюдженням наркотичних засобів. Він готовий співпрацювати з органом досудового розслідування. Також захисник просить у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшити зазначений в клопотанні розмір застави, оскільки така сума є непосильною для родини підозрюваного.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 177 КПК України серед іншого передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 цього Кодексу: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
За усталеною практикою ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов'язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази ще неможливо було здобути.
Так, Європейський Суд з прав людини у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060670000027 від 20.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
18.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини амфетамін у великих розмірах та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, а ОСОБА_4 причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що стверджується наявними в долучених до клопотання документах, а саме: витягом з ЄРДР № 12025060670000027 від 20.03.2025; протоколами за результатами проведення НСРД; протоколами допиту свідків; протоколами проведення обшуку; та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що сукупність доказів, які були долучені до клопотання, на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_4 і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину, при цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає також встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ймовірності того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від суду, при цьому відсутні відомості про наявність стійких соціальних зв'язків, які б утримували ОСОБА_4 від спроби втечі, отже суд має ґрунтовні підстави вважати, що перебуваючи на волі останній, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання судом його винуватим, може переховуватись від суду, намагаючись таким чином уникнути кримінальної відповідальності, або перешкоджати судовому провадженню шляхом неприбуття на виклики до суду (враховуючи, що відносно ОСОБА_4 в Радомишльському районному суді Житомирської області тривалий час перебуває клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням за систематичну неявку для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, судові засідання по розгляду клопотання неодноразово відкладалися по причині неявки ОСОБА_4 до суду), що може позбавити суд можливості забезпечити судове провадження в розумні строки, ускладнивши тим самим здійснення правосуддя, що вказує також на наявність ризиків, передбачених п. 1 та 4 ч. 1 ст.177 КПК України.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України), отже існує ймовірність того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, зможе впливати на них з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного.
Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 офіційно ніде не працевлаштований, не має законних джерел прибутку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, зазначене породжує обґрунтовані ризики, що він, перебуваючи не під вартою, здатний повторити такі ж кримінальні дії, оскільки не володіє достатнім рівнем самоконтролю, отже ймовірний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, на даному етапі досудового розслідування не зможуть запобігти зазначеним ризикам з наступних причин: особисте зобов'язання занадто м'який запобіжний захід, який не доцільно застосувати враховуючи наявні ризики та тяжкість підозри; особисту поруку не можливо застосувати, оскільки жодна особа, яка б заслуговувала на відповідну довіру, не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного; заставу не можливо застосувати, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має легальних джерел доходу в достатньому розмірі та відповідної заяви від нього чи інших осіб про можливість сплати відповідної суми грошових коштів, в якості застави, не надходило; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить попередження існуючим ризикам.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею враховується: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк до 12 років); дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має постійне місце реєстрації та проживання, не одружений, зі слів проживає з жінкою без реєстрації шлюбу та має на утриманні двох малолітніх дітей, однак згідно наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про народження дітей ОСОБА_4 батьком не вказаний; офіційно не працевлаштований, відтак відсутнє постійне джерело доходів; має не зняту та непогашену судимість; також суд враховує відсутність відомостей про тяжкі захворювання чи інвалідність.
Суд враховує правовою позицію ЄСПЛ, згідно якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що має високий ступінь суспільної небезпеки, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, враховуючи особу підозрюваного, доведеність існування зазначених в клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вбачається доцільним обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 строком на 60 діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України підозрюваному ОСОБА_4 відповідний розмір застави та при визначенні її розміру слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 182 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке може бути призначено за його вчинення, обставини його скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя вважає, що розмір застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та є співмірним із матеріальним становищем останнього та вчиненим ним діянням.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 205, 206 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту фактичного затримання - з 17.02.2026, тобто по 17.04.2026 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області за наступними реквізитами :
МФО820172
Код одержувача (ЄДРПОУ)26278626
Банк одержувача ДКСУ м. Київ
р/рUA678201720355249002000000277
Призначення платежу«застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.02.2026 по справі №289/299/26, кримінальне провадження №12025060670000027 від 20.03.2025»
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали та надати документ, що підтверджує внесення застави до Радомишльського районного суду Житомирської області.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.
Роз'яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1