Справа № 279/6680/24
Провадження № 1-кс/279/166/26 У Х В А Л А
іменем України
13 лютого 2026 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , дистанційно захисника ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12024060490000679 від 27.10.2024 за ч. 3 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Іршанськ Коростенського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий,
Слідчий Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 звернулась з клопотанням про обрання підозрюваному по кримінальному провадженню №12024060490000679 від 27.10.2024 за ч. 3 ст. 286-1 КК України, ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, в якому вказав, що 27 жовтня 2024 року, близько 00 годин 50 хвилин, ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ з змінами та доповненнями, п. 2.9.а), правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 з змінами та доповненнями, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (не менше 2,06 % проміле), керуючи технічно справним автомобілем марки «Daewoo Lanos» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , знаходячись на території гаражного кооперативу «Південний», за адресою: вул. Шевченка 9, селище Іршанськ, Коростенського району, Житомирської області, рухаючись по проїзній частині території вищевказаного гаражного кооперативу зі сторони вул. Шевченка в напрямку проїзду Яровлянський, в селищі Іршанськ зі швидкістю не менше 27,2 км/год, що не перевищувала дозволену в межах населеного пункту.
Рухаючись у вказаному напрямку вздовж гаражного кооперативу «Південний», ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos» здійснив зупинку вказаного транспортного засобу, після чого розпочав рух заднім ходом до дверей гаражного приміщення № НОМЕР_3 , гаражного кооперативу «Південний» та в порушенні вимог пунктів 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, перед початком руху не переконався в безпеці своїх дій, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час руху автомобіля заднім ходом не переконався у безпеці свого руху, проявив неуважність до дорожніх обставин, не звернувся до інших осіб для забезпечення безпеки свого руху, не впевнився, що позаду немає пішоходів, транспортних засобів, які його об'їжджають, чи інших перешкод, чим створив небезпеку для пішохода ОСОБА_7 , яка знаходилась по заду автомобіля, біля гаражного приміщення № 25.
Внаслідок порушення вище вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 , при русі заднім ходом в напрямку гаражного приміщення № НОМЕР_3 , яке знаходиться в гаражному кооперативі «Південний» вул. Шевченка с. Іршанськ, здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_7 притиснувши останню правою задньою частиною автомобіля до дверей гаражного приміщення № НОМЕР_3 .
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відламкові переломи поперечних відростків 3, 4, 5-го поперекових хребців справа зі зміщенням уламків до ззовні. Перелом гребня крижової кістки справа з розходженням уламків, перелом обох лобкових і сідничних кісток зі зміщенням уламків і порушенням цілісності тазового кільця. Забій сечового міхура, кишківника. Некроз і спайкова хвороба кишківника, резекція фрагменту тонкого кишківника. Обширні синці в ділянках обох сідниць, поперекової ділянки справа і зліва, по заднім поверхням стегон; нерівномірно виражені синюшно фіолетового кольору, невизначеної форми, без чітких меж. Закритий перелом правої стегнової кістки на рівні верхньої треті. Синець по передньо-боковій поверхні грудної клітки з права в проекції 10-11 ребер по середньо-пахвинній лінії, синюшно жовтого кольору не визначеної форми без чітких меж, розміром 11х13 см. По одній ушитій рані правого плеча і передпліччя по зовнішній поверхні в середній і нижній третях відповідно кількості трьох, довжиною 3 см., 2 см., 2.2 см., що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живої особи, як небезпечні для життя та знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої.
Порушення водієм автомобіля марки «Daewoo Lanos» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , ОСОБА_5 при керуванні ним транспортним засобом, вимог пунктів 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
По даному факту 27 жовтня 2024 року слідчим слідчого відділення Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024060490000679 від 27.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
22.11.2024 слідчим винесено постанову про зміну правової кваліфікації даного кримінального провадження з ч. 1 ст. 286 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України у зв'язку зі смертю ОСОБА_7
23.01.2026 слідчим винесено постанову про зміну правової кваліфікації даного кримінального провадження з ч.2 ст.286 КК України на ч. 3 ст. 286-1 КК України.
23.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку передбаченому ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Таким чином у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 .
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України ч. 3 ст. 286-1 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчините інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Слідчий своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив.
Захисник просив задовольнити клопотання частково та обрати ОСОБА_5 менш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Прокурор клопотання підтримав, зробив висновок про те, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є обґрунтованим.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, встановлено наступне.
В судовому засіданні встановлено, що групою слідчих СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024060490000679 від 27.10.2024 за ч. 3 ст. 286-3 КК України.
23.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 286-1 КК України. Внесене клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України, його копія вручена підозрюваному в передбачені законом строки.
Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ст.177 ч.1 п.1, 3, 4, 5 КПК України: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно ст.131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладених у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Частиною 1 ст.181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо доцільності перебування ОСОБА_5 під домашнім арештом, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, раніше не судимий, активно сприяє в розкриттю злочину, має постійне місце проживання, перелік обставин який передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть служити разом з підставами, визначеними ст. 177 КПК України загальними підставами для обрання запобіжного заходу.
Також слідчий суддя зважає на те, що по даному кримінальному провадженню тривають слідчі дії, та існує ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим, прокурорм доведено наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків, а відтак обрання іншого, запобіжного заходу стосовно підозрюваного не дозволить забезпечити його належну процесуальну поведінку, уникнути визначених ст.177 КПК України, ризиків, а з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, дають змогу застосувати домашній арешт до ОСОБА_5 із забороною залишати житло в певний період доби.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 184, 193-194, 196, 309, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 23.03.2026.
Заборонити ОСОБА_5 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 години до 06.00 години наступного дня.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою слідчого до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
Зобов'язати Коростенський РУП ГУНП в Житомирській області негайно поставити на облік ОСОБА_5 , про що повідомити орган досудового розслідування.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 23.03.2026.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, слідчому, направити для виконання до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк з дня отримання копії ухвали, що не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_8
Копія згідно з оригіналом