Справа № 296/3111/25
2/296/1888/25
"16" жовтня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пшегалінській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У березні 2025р. представник АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № б/н від 04.10.2011р. в сумі 80876,60 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" зазначило, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав заяву б/н від 04.10.2011р. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, разом складають договір про надання банківських послуг. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було надано кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 75000,00 грн.
У процесі користування рахунком відповідачем 13.03.2023р. підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на підставі якої отримано додаткову кредитну картку Універсальну Gold (номер НОМЕР_1 ).
ОСОБА_1 не повернув своєчасно Банку грошові кошти для погашення кредиту за зобов'язаннями у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 16.02.2025р. становить 80876,60 грн., з яких: 65675,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15200,99 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. У зв'язку з вищенаведеним представник АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 04.10.2011р. у загальному розмірі 80876,60 грн.
В матеріалах справи наявна заява від представника позивача про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
В судові засідання відповідач не з'явився. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Рекомендовані повідомлення, направлені на його адресу, повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.10.2011р. між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання останнім заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі- Заява) (а.с. 93-94).
З матеріалів справи вбачається, що у процесі користування рахунком 13.03.2023р. ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на підставі якої отримано додаткову кредитну картку Універсальну Gold (номер 5363542090149163) (а.с. 95-118).
Відповідач при підписанні Заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщені в мережі інтернет на офіційному сайті АТ КБ "Приват Банк", складають договір банківського рахунку, та що останній приймає всі права і обов'язки та зобов'язується їх виконувати належним чином.
В обґрунтування позову до Заяви Банк додав розрахунок заборгованості, виписку за договором № б/н за період з 24.06.2016р.-18.02.2025р., паспорт споживчого кредиту (а.с. 41-69, 70-92, 119-127).
Зі змісту наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 04.10.2011р. станом на 16.02.2025р. становить 80876,60 грн., з яких: 65675,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15200,99 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 41-69).
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно істотних умов договору від 13.03.2023р, який підписано відповідачем, сума бажаного кредитного ліміту становить - до 200000,00 грн., процентна ставка - 40,8 % річних (а.с. 95-118).
В позовній заяві банк зазначає про наявність заборгованості відповідача за тілом кредиту в сумі 65675,61 грн.
Фактичне користування кредитними коштами підтверджено випискою за картковим рахунком відповідача, що міститься в матеріалах справи, яка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти позичальник добровільно АТ КБ «ПриватБанк» не повернув, а також, вимоги частини другої статті 530 ЦК України (якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час), банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення отриманої суми кредитних коштів.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.
Як вже зазначалось, в інформації про умови кредитування від 13.03.2023р., яка підписана відповідачем, зазначено базову процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту у розмірі 40,8 % річних.
Підписавши вказану інформацію про умови кредитування відповідач відповідно до положень статей 3, 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
А тому заявлені вимоги банку про стягнення з відповідача 15200,99 грн. заборгованості за простроченими відсотками є правомірними та підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-91, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.10.2011р. у розмірі 80876,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В. П. Маслак