Справа № 162/1172/25
Провадження № 2/162/53/2026
19 лютого 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д.,
за участі секретаря судового засідання Смаль Т.П.,
розглянувши справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
1.Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.
Цей позов надійшов до Любешівського районного суду Волинської області через підсистему «Електронний суд» 24 листопада 2025 року.
Ухвалою від 28 листопада 2025 року відкрито спрощене провадження у справі. Постановлено розглянути справу 24 грудня 2025 року з повідомленням сторін.
Розгляд справи відкладався, у тому числі за клопотаннями відповідача з метою врегулювання спору у позасудовому порядку.
На призначену дату судового засідання сторони не з'явилися. Представник позивача Столітній М.М. у позовній заяві просив про розгляд справи без участі позивача. Відповідач ОСОБА_1 подав пояснення щодо заявлених позовних вимог, які судом прийнято до розгляду як відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
2. Стислий виклад позиції позивача у позовній заяві.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») у позовній заяві вказує, що 17 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі - ТОВ «Слон Кредит») та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 1501071. Сума кредиту становила 7 тисяч гривень. ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Строк кредиту 359 днів: з 17 березня 2024 року по 12 березня 2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Натомість ОСОБА_1 свого обов'язку з повернення кредиту належним чином не виконує. ТОВ «Слон Кредит» передало ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги до відповідача. Відповідач має заборгованість перед позивачем на загальну суму 65254,82 гривень, з яких 6999,98 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 55524,84 гривні - заборгованість за процентами, 2730 гривень - штрафні санкції.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2422,40 гривні, пов'язані з оплатою судового збору, та 10 тисяч гривень витрати на правничу допомогу.
3. Стислий виклад позиції відповідача.
ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначив, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав. ТОВ «Слон Кредит» відповідно до укладеного 27 червня 2025 року договору факторингу № 27062025 за плату відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 1501071. Відповідача жодним чином не було повідомлено про відступлення права вимоги. Крім того, позивач ставить вимогу щодо стягнення заборгованості виходячи із розміру 2,50 % в день стандартної процентної ставки від суми тіла кредиту. Відповідачем частково сплачено кошти за кредитом в сумі 3114,02 гривень, однак розрахунок заборгованості проведено без урахування часткового погашення кредиту. Щодо стягнення правничої допомоги відповідач вважає її розмір занадто завищеним та документально не підтвердженим.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ТОВ «Слон Кредит» та відповідач ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір про надання споживчого кредиту № 1501071. Сума кредиту становила 7 тисяч гривень. Строк кредиту 360 днів: з 17 березня 2024 року по 12 березня 2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Стандартна процентна ставка 2,5 % в день. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту вказана в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору.
Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора.
Суму кредиту перераховано відповідачу 17 березня 2024 року, що підтверджено інформацією від 04 грудня 2025 року № 20.1.0.0.0/7-251204/76792-БТ, яку надано Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» у відповідь на ухвалу суду.
ТОВ «Слон Кредит» 27 червня 2025 року на підставі договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідач здійснив часткове погашення тіла кредиту в сумі 0,02 копійки, процентів в сумі 3114 гривень, штрафу та пені в сумі 770 гривень.
З наданого розрахунку відповідач має заборгованість перед позивачем на загальну суму 65254,82 гривні: з яких 6999,98 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 55524,84 гривні - нараховані проценти (на дату продажу), 2730 гривень - заборгованість по штрафам/пені, 2812,60 гривень - списання відсотків.
5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.
Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 3 ЦК засадами цивільного судочинства зокрема є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності зі статтею 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням мов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 627 ЦК у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно зі статтею 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із статтею 1078 ЦК предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно з частиною першою статті 1079 ЦК сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.
Відповідно до частин першої-восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту. Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t*100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до складових розрахунку денної процентної ставки з метою уникнення недобросовісних практик розрахунку денної процентної ставки.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З наданих позивачем доказів слідує, що ОСОБА_1 у належній формі уклав кредитний договір, користувався кредитними коштами. Відповідач здійснив часткову оплату процентів згідно графіку платежів та тіла кредиту. ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» як фактор набуло права грошової вимоги до боржника. Таким чином, вимога позивача у частині стягнення тіла кредиту підлягає до задоволення.
Між тим, суд вважає завищеними позовні вимоги у частині стягнення відсотків з огляду на таке.
Суд констатує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування.
Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року справа № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року справа № 202/4494/16.
Відповідно до статті 8, пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки по споживчих кредитах не може перевищувати: з 17 березня 2024 року до 22 квітня 2024 року включно 2,5 %; з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно 1,5%, з 21 серпня 2024 року 1 %.
Таким чином, враховуючи, що договір № 1501071 про надання коштів на умовах споживчого кредиту між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено 17 березня 2024 року на 360 днів розрахунок максимальної денної відсоткової ставки буде таким: з 17 березня 2024 року до 22 квітня 2024 року - 2,5%, що відповідає умовам договору; з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; з 21 серпня 2024 року по останній день строку кредитування 12 березня 2025 року - 1 %.
Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 по відсотках становитиме: 7000 гривень (тіло кредиту) х 37 (кількість днів з 17 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року) х 2,5 % - 2144 (сума сплачених відсотків 18 березня та 07 квітня 2024 року) = 4331 гривень; 7000 гривень (тіло кредиту) х 120 ( кількість днів з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року) х 1,5 % - 1000 (сума сплачених відсотків 07 травня 2024 року) = 11600 гривень; 7 гривень (тіло кредиту) х 203 (кількість днів з 21 серпня 2024 року по 11 березня 2025 року) х 1 % = 14210 гривень. Всього: 30141 гривень.
Пред'явлені позивачем до стягнення штрафні санкції у сумі 2730 гривень стягненню з відповідача не підлягає відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у зв'язку із введенням на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, який триває і на день ухвалення рішення.
З огляду на наведене вище суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково.
6. Питання розподілу судових витрат.
Позивач при поданні позову сплатив 2422,4 гривень судового збору, які відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (56,91 %).
Крім цього, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 тисяч гривень.
Вирішуючи це питання, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2806/18 виснував, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, заявку на виконання доручення до договору про надання правової (правничої) допомоги № 9997 від 21 жовтня 2025, рахунок на оплату № 12182-19/11-2025 від 19 листопада 2025 року з описом виконаних робіт та їх вартістю. Між тим, у додатках до позовної заяви відсутні докази про здійснення оплати за надану правничу допомогу.
Таким чином, суд вважає, що позивач документально не підтвердив витрати на правничу допомогу відповідно до вимог статті 137 ЦПК.
7. Висновок суду щодо позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265 ЦПК, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 1501071 від 17 березня 2024 року, який укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит», у розмірі 37140 (тридцять сім тисяч сто сорок) гривень 98 копійок, з яких сума основного боргу - 6999 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 98 копійок, проценти - 30141 (тридцять тисяч сто сорок один) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 58 копійок судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору при поданні позовної заяви, пропорційно розміру задоволених вимог.
Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 1043 (одна тисяча сорок три) гривні 82 копійки залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
У стягненні з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 10000 (десяти тисяч) гривень витрат, пов'язаних з правничою допомогою, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; місцезнаходження: вулиця Загородня, буд.15, офіс 118/2, місто Київ, 03150; ЄДРПОУ позивача: 44559822.
Ім'я відповідача: ОСОБА_1 ; місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 ; РНОКПП відповідача: НОМЕР_2 .
Суддя В.Д. Глинянчук