20 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 906/1105/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янське»
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 (у складі колегії суддів: Маціщук А. В. (головуючий), Василишин А. Р., Філіпова Т. Л.) про відмову в ухваленні додаткового рішення
у справі № 906/1105/22
за позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янське», Професійного коледжу сервісу і дизайну міста Житомира
про визнання недійсним договору оренди та повернення майна,
У листопаді 2022 року Керівник Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (далі - РВ ФДМУ), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янське» (далі - СТОВ «Кам'янське»), в якому просив суд:
- визнати недійсним договір № 78-у оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 22.03.2021, укладений між відповідачами;
- зобов'язати СТОВ «Кам'янське» повернути будівлю площею 471,4 кв. м за адресою: вул. Перемоги, 9, м. Житомир, у користування Державного навчального закладу «Центр сфери обслуговування м. Житомира» (далі - ДНЗ «Центр сфери обслуговування м. Житомира»).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.11.2022, зокрема, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ДНЗ «Центр сфери обслуговування м. Житомира».
27.01.2023 СТОВ «Кам'янське» подало до Господарського суду Житомирської області відзив на позовну заяву прокурора, в якому зазначило, що планує витрати на правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн; докази на підтвердження суми таких витрат будуть подані у порядку, визначеному статтями 126-129 ГПК України. До зазначеного відзиву було додано: договір про надання правничої правової (правничої) допомоги № 32, укладений 06.12.2022 між Адвокатським бюро «Кока Енд Партнерс» та СТОВ «Кам'янське»; ордер на надання правничої допомоги СТОВ «Кам'янське» в Господарському суді Житомирської області адвокатом Кокою В. А., виданий 27.01.2023 адвокатським бюро «Кока Енд Партнерс» на підставі договору про надання правової допомоги від 06.12.2022 № 32; попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.04.2023 позов прокурора задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди від 22.03.2021 № 78-у, предметом якого є будівля за адресою: вул. Перемоги, 9, м. Житомир. У задоволенні позову в частині вимоги про повернення будівлі відмовлено.
12.05.2025 СТОВ «Кам'янське» подало до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2023, в якій просило скасувати рішення суду першої та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при поданні апеляційної скарги СТОВ «Кам'янське» не заявляло.
РВ ФДМУ (16.05.2023) та Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури (19.05.2023) також подали до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідні апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції.
07.08.2023 СТОВ «Кам'янське» подало до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому заперечив проти задоволення його апеляційної скарги. Про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при поданні відзиві СТОВ «Кам'янське» не заявляло.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 залишено без задоволення апеляційні скарги РВ ФДМУ та СТОВ «Кам'янське», а апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволено. Рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні позову. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов в зазначеній частині задоволено. Зобов'язано СТОВ «Кам'янське» повернути будівлю площею 471,4 кв. м за адресою: вул. Перемоги, 9, м. Житомир, у користування ДНЗ «Центр сфери обслуговування м. Житомира». В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2023 залишено без змін.
25.08.2023 СТОВ «Кам'янське» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2023, в якій просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд. Про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при поданні касаційної скарги СТОВ «Кам'янське» не заявляло.
РВ ФДМУ (30.08.2023) також подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2023.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2024 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2023 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
27.05.2024 після ухвалення Верховним Судом постанови від 22.05.2024, СТОВ «Кам'янське» подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій просило витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35 500,00 грн та судовий збір у суму 17 367,000 грн стягнути з позивачів. До зазначеної заяви було додано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 06.12.2022 № 32; договір про надання правової (правничої) допомоги № 4, укладений 19.01.2023 між адвокатом Мариніною М. О. та СТОВ «Кам'янське»; акт приймання-передачі юридичних послуг № 3 у справі № 906/1105/22 на суму 20 000,00 грн, підписаний 23.05.2024 Адвокатським бюро «Кока Енд Партнерс» та СТОВ «Кам'янське»; акт приймання-передачі юридичних послуг № 2 у справі № 906/1105/22 на суму 15 000,00 грн, підписаний 23.05.2024 адвокатом Мариніною М. О. та СТОВ «Кам'янське».
Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2024 відмовлено СТОВ «Кам'янське» у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови у справі № 906/1105/22.
Ухвалу мотивовано тим, що розподіл судових витрат, у тому числі понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, має здійснюватися за наслідками вирішення позовних вимог тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
При повторному розгляді справи ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.07.2024, зокрема, було виключено ДНЗ «Центр сфери обслуговування м. Житомира» зі складу третьої особи на стороні позивача та залучено до участі у справі як співвідповідача.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.11.2024, зокрема, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Житомирську міську раду.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.03.2025 змінено найменування ДНЗ «Центр сфери обслуговування м. Житомира» на Професійний коледж сервісу і дизайну міста Житомира у зв'язку з його перейменуванням.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.06.2025 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 22.03.2021 № 78-у. Закрито провадження у справі № 906/1105/22 за позовом керівника Житомирської окружної прокуратури в частині вимоги про зобов'язання СТОВ «Кам'янське» повернути будівлю площею 471,4 кв. м за адресою: вул. Перемоги, 9, м. Житомир, у користування ДНЗ «Центр сфери обслуговування м. Житомира». У задоволенні заяви СТОВ «Кам'янське» про поворот виконання рішення при новому розгляді справи від 30.07.2024 відмовлено.
СТОВ «Кам'янське» звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції від 23.06.2025 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при поданні апеляційної скарги СТОВ «Кам'янське» не заявляло.
Ухвалою Північно-західний апеляційний господарський суд від 30.09.2025 замінено позивача МОН України на його правонаступника - Житомирську міську раду.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.2025 скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволені позову відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.
10.11.2025 СТОВ «Кам'янське» подало до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивачів 281 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. У цій заяві СТОВ «Кам'янське» зазначило, що:
- при первісному розгляді справи у суді першої інстанції СТОВ «Кам'янське» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 38 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі юридичних послуг від 17.04.2023 № 1, підписаним СТОВ «Кам'янське» та Адвокатським бюро «Кока Енд Партнерс»;
- при первісному розгляді справи у суді апеляційної інстанції СТОВ «Кам'янське» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі юридичних послуг від 09.08.2023 № 2, підписаним СТОВ «Кам'янське» та Адвокатським бюро «Кока Енд Партнерс»;
- при розгляді справи у Верховному Суді СТОВ «Кам'янське» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі юридичних послуг від 23.05.2024 № 3, підписаним СТОВ «Кам'янське» та Адвокатським бюро «Кока Енд Партнерс» на суму 20 000,00 грн і актом приймання-передачі юридичних послуг від 23.05.2024 № 2, підписаним СТОВ «Кам'янське» та адвокатом Мариніною М. О. на суму 15 000,00 грн;
- при новому розгляді справи у суді першої інстанції СТОВ «Кам'янське» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі юридичних послуг від 23.06.2025 № 4, який підписаним СТОВ «Кам'янське» та Адвокатським бюро «Кока Енд Партнерс» на суму 26 000,00 грн та актом приймання-передачі юридичних послуг від 04.11.2025 № 3, підписаним СТОВ «Кам'янське» та адвокатом Мариніною М. О. на суму 12 000,00 грн;
- при новому розгляді справи у суді апеляційної інстанції СТОВ «Кам'янське» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, що підтверджуєьться актом приймання-передачі юридичних послуг від 04.11.2025 № 6, підписаним СТОВ «Кам'янське» та Адвокатським бюро «Кока Енд Партнерс» на суму 28 000,00 грн і актом приймання-передачі юридичних послуг від 04.11.2025 № 3, підписаним СТОВ «Кам'янське» та адвокатом Мариніною М. О. на суму 12 000,00 грн.
Крім того, з огляду на результат апеляційного перегляду та те, що умовами абзацу 2 пункту 4.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.12.2022 № 32 передбачено, що у випадку позитивного вирішення спору на користь СТОВ «Кам'янське» у справі № 906/1105/22 СТОВ «Кам'янське» додатково сплачує Адвокатському бюро «Кока Енд Партнерс» гонорар успіху у сумі 100 000,00 грн, СТОВ «Кам'янське» просило стягнути з позивачів зазначену суму на відшкодування гонорару успіху.
Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури подав до Північно-західного апеляційного господарського суду заперечення на заяву СТОВ «Кам'янське» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовані тим, що у порушення вимог частини 8 статті 129 ГПК України СТОВ «Кам'янське» до закінчення судових дебатів не подало до суду докази на підтвердження розміру судових витрат та не заявляло про неможливість їх подання, що є підставою для відмови у задоволенні такої заяви. Також прокурор зауважив, що при поданні відзиву на позовну заяву в суд першої інстанції СТОВ «Кам'янське» вказало лише попередню суму витрат на професійну правничу допомогу без надання жодних розрахунків, що не відповідає вимогам закону, а при поданні заяв по суті до судів апеляційної та касаційної інстанції взагалі не вказало очікуваної суми таких витрат та не надало їх попередній (орієнтовний) розрахунок.
Разом з цим у зазначених запереченнях, прокурор також просив зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у разі ухвалення рішення про задоволення заяви СТОВ «Кам'янське» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, прокурор послався на те, що заявлений СТОВ «Кам'янське» розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним з обсягом виконаної адвокатами роботи та складністю справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви відповідача СТОВ «Кам'янське» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 906/1105/22.
Зазначено ухвала мотивована тим, що неподання попереднього розрахунку чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2025 року СТОВ «Кам'янське» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 ГПК України), просить ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення заяви СТОВ «Кам'янське» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу порушено норми частини 2 статті 124, частини 8 статті 129 ГПК України. Крім того, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21, у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 922/1897/18, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18, від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19, від 13.10.2021 у справі № 520/8662/19.
За доводами касаційної скарги, судом апеляційної інстанції не враховано, що неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат разом з апеляційною, касаційною скаргою не є безумовною підставою для відмови у відшкодування цих витрат; сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 906/1105/22 за касаційною скаргою СТОВ «Кам'янське» на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.
Абзацом 1 частини 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21.
Поряд з цим згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 18.02.2025 у справі № 910/2990/24, від 18.03.2025 у справі № 910/3675/24.
У справі № 906/1105/22, що розглядається, судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви СТОВ «Кам'янське» про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу установлено, що СТОВ «Кам'янське»: 1) при первісному розгляді у суді першої інстанції до закінчення судових дебатів у справі не заявляло про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, які воно понесло або очікує понести у зв'язку з розглядом справи та не надавало докази на підтвердження їх розміру, а також не заявляло про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; у судах апеляційної та касаційної інстанції не подавало попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які воно понесло або очікує понести у зв'язку з розглядом справи у зазначених судах, до закінчення судових дебатів у справі не заявляло про відшкодування таких витрат, не надавало докази на підтвердження їх розміру та не заявляло про намір подати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; 2) при повторному розгляді справи у суді першої інстанції не подавало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно понесло або які очікує понести у зв'язку з новим розглядом справи у суді першої інстанції, до закінчення судових дебатів не заявляло про відшкодування таких витрат не надавало докази на підтвердження їх розміру та не заявляло про намір подати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; у суді апеляційної інстанції не подало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно понесло або які очікує понести у зв'язку з новим розглядом справи у суді апеляційної інстанції та до закінчення судових дебатів, відповідної заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу з зазначенням суми таких витрат.
Встановивши зазначені обставини та ураховуючи вимоги статей 124, 129 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви СТОВ «Кам'янське» про стягнення з позивачів 281 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на наведене, суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд зауважує, що встановлення обставин недотримання скаржником відповідних обов'язків, передбачених статями 124, 129 ГПК України, надає суду право відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, Верховний Суд ураховує, що кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
Водночас, суд касаційної інстанції також ураховує, що постановою Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 906/1105/22 касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору № 78-у оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 22.03.2021, та в частині розподілу витрат зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг та за подання касаційної скарги скасовано. Рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.2025 в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору № 78-у оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 22.03.2021, та в частині відмови у задоволенні заяви СТОВ «Кам'янське» про поворот виконання рішення залишено в силі. В решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 залишено без змін з мотивів, наведених у цій постанові.
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що ухвалюючи відповідне судове рішення, Верховний Суд виходив із обґрунтованості заявленої прокурором позовної вимоги про визнання недійсним договору № 78-у оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 22.03.2021, а тому відповідно погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення зазначеної позовної вимоги прокурора.
Відповідно до статей 126, 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи, зокрема, у разі задоволення позову такі витрати покладаються на відповідача.
За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви СТОВ «Кам'янське» про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21, у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 922/1897/18, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18, від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19, від 13.10.2021 у справі № 520/8662/19, оскільки висновки, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, зроблені Великою Палатою Верховного Суду та Верховним Судом у зазначених вище постановах з урахуванням конкретних обставин у кожній справі.
Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги СТОВ «Кам'янське» без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янське» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі № 906/1105/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко