19 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 924/562/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
прокурор - Колодяжна А.В. (посв. 05.12.2023 № 078667),
позивача-1 - Староушицької селищної ради - не з'явилися,
позивача-2 - Західного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області - не з'явилися,
відповідача-1 - комунального підприємства "Відродження" - адвоката Кривовяза Н.О. (ордер ВХ № 1073085 від 06.08.2024),
відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" - адвоката Кермача А.І. (дов. від 25.12.2025),
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (далі - Товариство)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 (головуючий суддя: Гудак А.В., судді: Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.)
у справі № 924/562/24
за позовом керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі:
1) Староушицької селищної ради (далі - Рада);
2) Західного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області (далі - Держаудитслужба)
до: 1) комунального підприємства "Відродження" (далі - Комунальне підприємство); 2) Товариства
про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії та стягнення 322 920,79 грн,
Прокурор в інтересах держави в особі Ради та Держаудитслужби звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства та Товариства про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу від 20.02.2023 № 60АВ200-888-23 (далі - Договір) та стягнення 322 920,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Договір укладений відповідачами з порушенням вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про публічні закупівлі", він суперечить інтересам держави та суспільства, а тому підлягає визнанню недійсним. За доводами прокурора, Указом Президента України № 266/2021 від 24.06.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", додатком 1 якого передбачено застосування відповідних санкцій до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), який є кінцевим бенефіціарним власником Товариства. За таких обставин, Товариство умисно вказало недостовірну інформацію у тендерній пропозиції, а Радою, на порушення підпункту 1 пункту 44 та підпункту 11 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості закупівель № 1178), не відхилено тендерну пропозицію Товариства. Зі звіту про виконання Договору вбачається, що Товариство отримало бюджетні кошти в розмірі 322 920,79 грн, які, на думку прокурора, мають бути повернуті іншій стороні Договору, а одержані останньою - стягнуті в дохід держави.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2024 (суддя Кочергіна В.О.) у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виснував відсутність підстав для визнання Договору недійсним, з мотивів, заявлених прокурором. Враховуючи відсутність Товариства у переліку юридичних осіб щодо яких застосовано санкції на момент подачі та розгляду тендерних пропозицій, відсутність законодавчої заборони участі у публічних закупівлях осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є фізична особа, відносно якої застосовано санкції, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність правових підстав для прийняття рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у закупівлі та обов'язку замовника відхилити тендерну пропозицію. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність порушення правового господарського порядку та наявності умислу сторін на протиправне укладення Договору. За висновками місцевого суду, Договір, укладений між відповідачами за результатами закупівлі, не суперечить вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та постанові Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, якою затверджено Особливості закупівель № 1178. Рішення замовника про визначення переможцем Товариства прийнято до 19.05.2023 (набрання чинності змін до підпункту 11 пункту 44 Особливостей закупівель № 1178).
Щодо вимоги прокурора про стягнення з Товариства на користь Ради 322 920,79 грн, а з Ради, одержані нею за рішенням суду грошові кошти стягнути в дохід держави, суд першої інстанції відзначив, що така вимога є похідною від первісної вимоги про визнання недійсним Договору і відмова у задоволенні первісної вимоги унеможливлює задоволення похідної вимоги.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025: зазначене рішення Господарського суду Хмельницької області скасовано; ухвалено нове рішення про задоволення позову; визнано недійсним Договір; стягнуто з Товариства на користь Ради 322 920,79 грн, а з Ради одержані нею за рішенням суду грошові кошти у розмірі 322 920,79 грн стягнуто в дохід держави.
Апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та зазначив, що відмежування юридичної особи від її бенефіціарного власника, до якого застосовано санкції за здійснення діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди державним інтересам, є штучним та становить собою прояв надмірного формалізму, позаяк не враховує правової та майнової залежності юридичної особи від її власника. У світлі спірних правовідносин участь Товариства у публічних закупівлях є формою уникнення ОСОБА_1 обмежень, застосованих до нього накладенням відповідних санкцій, шляхом діяльності через підконтрольну юридичну особу.
Враховуючи, що Товариство як учасник у своїй тендерній пропозиції зазначило недостовірну інформацію, яка була суттєвою, Рада як замовник на підставі пункту 11 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", абзацу першого пункту 44 Особливостей закупівель № 1178 (у редакціях, які діяли на момент укладення Договору) зобов'язана була відхилити тендерну пропозицію цього учасника.
Товариство, маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення Договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, надало недостовірні дані щодо відсутності підстави для відхилення тендерної пропозиції, внаслідок чого отримало бюджетні кошти (місцевого бюджету) у розмірі 322 920,79 грн, що за висновком апеляційного суду підтверджує наявність умислу у діях Товариства, як сторони оспорюваного правочину.
Враховуючи наявність умислу лише у Товариства, одержані ним 322 920,79 грн повинні бути повернуті іншій стороні Договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій:
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 4 Закону України "Про санкції", статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 12.12.2024 у справі № 922/3275/23;
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін до підпункту 11 пункту 44 Особливостей закупівель № 1178 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за умови відсутності рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель "іншим санкціям, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".
Узагальнено Товариство у касаційній скарзі зазначає про те, що на момент проведення спірної закупівлі воно не перебувало під санкційними обмеженнями, а умови законодавства щодо обмеження участі у публічних закупівлях за критерієм підсанкційності бенефіціарного власника учасника закупівлі набрали чинності вже після проведення спірної закупівлі. Скаржник вважає помилковими доводи прокурора та висновок апеляційного суду про те, що Товариство зазначило у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі.
Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2025, зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 зі справи № 924/562/24; призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 12.06.2025 об 11:00; надано учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 30.05.2025.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.06.2025 № 32.2-01/1087 у зв'язку із обранням судді Ємця А.А. до складу Великої Палати Верховного Суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/562/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Власов Ю.Л.
Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу Товариства до Верховного Суду не надходили.
Разом з тим, до Верховного Суду надійшла заява Товариства про зупинення провадження у справі № 924/562/24 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2025: заяву Товариства про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 924/562/24 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.01.2026 № 32.2-01/25 у зв'язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/562/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Малашенкова Т.М. і Власов Ю.Л.
Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2026 поновлено касаційне провадження у справі № 924/562/24 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.02.2026.
Від Товариства 11.02.2026 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення у справі у зв'язку із ухваленням об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 922/3456/23.
Від прокурора до Верховного Суду надійшли:
- 17.02.2026 додаткові пояснення у справі, у яких прокурор звертає увагу колегії суддів на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23.10.2025 передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 927/994/23 для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі № 910/1418/23;
- 18.02.2026 клопотання про зупинення касаційного провадження у цій справі № 924/562/24 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/994/23, яке обґрунтовано тим, що за результатами розгляду справи № 927/994/23 має бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" (далі - Постанова № 187), до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, на яку накладені персональні економічні санкції (аналогічно справі, що переглядається, - ОСОБА_1 ), та щодо правових наслідків застосування такого мораторію.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.02.2026 № 32.2-01/105 у зв'язку із запланованою відпусткою судді Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/562/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Бенедисюк І.М. і Власов Ю.Л.
У розгляді клопотання прокурора про зупинення касаційного провадження у цій справі, заслухавши думку прокурора, колегією суддів, зокрема, з'ясовано, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23.10.2025 передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 927/994/23 для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі № 910/1418/23.
Передаючи справу № 927/994/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд в ухвалі від 23.10.2025 зазначив, зокрема, таке:
- спірне питання, передане на розгляд касаційного суду, полягає у тому, чи правомірним є стягнення заявлених у позові грошових коштів з відповідача - СТОВ "Батьківщина" на користь позивача - ПрАТ "Украгро НПК", при тому, що: кінцевим бенефіціарним власником позивача є особа, на яку накладені персональні економічні санкції, - ОСОБА_1 , крім того його дружина є громадянкою російської федерації; договір є недійсним, оскільки був укладений під впливом тяжкої обставини та з перевищенням директором відповідача своїх повноважень, а також нікчемним, оскільки порушує публічний порядок і законодавство про захист економічної конкуренції; відсутнє порушене право кредитора і невиконане зобов'язання боржника, оскільки судом у межах справи № 927/730/25 вжито заходи забезпечення позову, якими, зокрема, заборонено позивачу та відповідачу виконувати умови договору;
- Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_1 строком на 3 роки; Указом Президента України від 24.06.2024 № 376/2024 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано (скасовано або змінено) персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_1 строком на 10 років;
- відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" (далі - Постанова № 187) до прийняття та набрання чинності Законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (особи, пов'язані з державою-агресором): (І) громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; (ІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; (ІІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації; (IV) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті;
- якщо застосовувати правову позицію, викладену у постановах від 27.05.2025 у справі № 910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі № 910/1418/23, то у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у пункті 1 Постанови № 187 як такі, що "пов'язані з державою-агресором", це є підставою для відмови в позові; за змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.11.2024 у справі № 927/994/23, у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у пункті 1 Постанови № 187 як такі, що "пов'язані з державою-агресором", це не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення виконання майбутнього судового рішення під час виконавчого провадження;
- існує неоднакове правозастосування Верховним Судом пункту 1 Постанови № 187 в аспекті того, чи підлягає застосуванню зазначений у цьому пункті мораторій щодо виконання грошових зобов'язань на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, на будь-якій стадії судового процесу, обмежуючи суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) у реалізації ними права вимоги до зобов'язаної сторони, як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання, чи вказаний мораторій, як такий, що означає відстрочення виконання певних зобов'язань, а не звільнення юридичних осіб України від виконання зобов'язань за укладеними ними угодами, не має бути підставою для припинення зобов'язання та відмови у захисті порушеного права;
- законодавець передбачив певні особливості, пов'язані із примусовим виконанням рішень, якщо стягувачами у виконавчому провадженні є особи, пов'язані з державою-агресором, з метою акумулювання майна для майбутнього звернення стягнення; водночас законодавством не передбачено такої підстави для відмови в позові про стягнення заборгованості як пов'язаність особи з державою-агресором або введення мораторію на виконання грошового зобов'язання.
При цьому в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2025 у справі № 927/994/23 зазначено, що відповідач наполягає на тому, що оскільки кінцевий бенефіціарний власник товариства (позивача) - ОСОБА_1 є особою, на яку накладені персональні економічні санкції, крім того його дружина є громадянкою російської федерації, позивач є особою, "пов'язаною з державою-агресором" в розумінні пункту 1 Постанови № 187, а тому на нього поширюється мораторій на виконання грошових зобов'язань, за якими позивач є кредитором (у тому числі і грошового зобов'язання, що є об'єктом цього позову до відповідача).
Ураховуючи підстави передачі справи № 927/994/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи № 927/994/23 має бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого Постановою № 187, до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, на яку накладені персональні економічні санкції (аналогічно справі, що переглядається, - ОСОБА_1 ), та щодо правових наслідків застосування такого мораторію.
Ухвалою від 21.11.2025 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 927/994/23.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною четвертою статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У зв'язку з наведеним, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі № 924/562/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 927/994/23.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи те, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/994/23 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з метою єдності судової практики, а також з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заявлене прокурором клопотання та зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 924/562/24 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/994/23.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Клопотання Кам'янець-Подільської окружної прокуратури про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 у справі № 924/562/24 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/994/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов