23 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 914/390/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс"
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (48)",
2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
3) Державна установа "Львівська виправна колонія №48",
про примусове виконання обов'язку в натурі,
11.02.2026 та 12.02.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронному суді надійшли касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 про прийняття додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі № 914/390/22, розгляд якої закінчено залишенням позову без розгляду відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 03.07.2025.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Викладене у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" клопотання про поновлення строку касаційного оскарження обґрунтоване отриманням тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду після його підписання 22.01.2026 о 18:05 в електронному кабінеті.
За змістом пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до положень частини шостої вказаної норми якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оскільки касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" було подано 12.02.2026 в межах двадцятиденного строку з дня вручення заявнику рішення апеляційного суду (23.01.2026), клопотання про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі № 914/390/22 підлягає задоволенню.
Пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України встановлено, що ухвала першої інстанції про залишення позову без розгляду підлягає касаційному оскарженню після її перегляду в апеляційному порядку, як і додаткове рішення, що є невід'ємною частиною цієї ухвали.
Частиною третьою статті 301 ГПК України встановлено, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною п'ятою статті 301 ГПК України передбачено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Приймаючи до уваги викладені скаржниками обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема в скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк" передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та в скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" - пунктами 2 та 3 вказаної норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційних скарг відповідають вимогам статей 287-291 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі за цими скаргами, які відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України підлягають розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У поданій касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк" викладено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень обґрунтоване тим, що присуджена до стягнення сума судових витрат є значною для заявника та у випадку фактичного стягнення, негативно вплине на майновий стан заявника, призведе до стягнення з нього додаткових витрат виконавчого провадження.
Водночас, поворот виконання рішення у цій справі може бути утрудненим, з огляду на той факт, що статутний капітал відповідача (відповідно до відкритих відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) становить 1000 грн.
Розглянувши клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.
Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованою, містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами.
Однак, викладене скаржником клопотання вказаним критеріям не відповідає, оскільки доводи заявника щодо запобігання наслідків, що будуть завдані внаслідок виконання судового рішення є необґрунтованими та не підтверджені відповідними доказами, які суд міг би оцінити.
Чинним законодавством, у тому числі процесуальним, передбачено право кожної особи на захист своїх прав та інтересів у суді, у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Лише посилання на потенційну можливість настання негативних наслідків не є тією безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі вищевказаного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 287-291, 294, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі № 914/390/22.
2. Поновити строк на касаційне оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" ухвали Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі № 914/390/22.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Арамазд" на Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 у справі № 914/390/22.
4. Призначити розгляд справи у судовому засіданні 10 березня 2026 року о 10:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул.О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 332.
5. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 09.03.2026 з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
6. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк" у задоволені клопотання про зупинення виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі № 914/390/22.
7. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
8. Витребувати з Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/390/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.
Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та до інших учасників справи, у зв'язку з чим максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 ГПК України.
Згідно з частинами п'ятою?дев'ятою статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.