?
18 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 922/2509/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 (колегія суддів: Істоміна О. А., Медуниця О. Є., Попков Д. О.) та рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 (суддя Присяжнюк О. О.) у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля" про стягнення заборгованості та розірвання договору,
за участю представників:
позивача - Ступіна В. В.,
відповідача - Суровцова А. Ю,
Короткий зміст позовних вимог
1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - РВ ФДМУ по Харківській області) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Дозвілля" (далі - ТОВ "КОЦ "Дозвілля"), в якій просило стягнути з відповідача 527 694,63 грн орендної плати, 65 691,60 грн пені та розірвати договір оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК, укладений між РВ ФДМУ по Харківській області та ТОВ "КОЦ "Дозвілля".
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, РВ ФДМУ по Харківській області зазначало, що відповідач всупереч вимогам частини четвертої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим утворилася заборгованість з орендної плати перед Державним бюджетом України за період із жовтня 2022 року до 15.04.2024 в розмірі 527 694,63 грн. Оскільки відповідач істотно порушив умови договору оренди, то у даному випадку наявні підстави для розірвання договору оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 30.03.2000 між РВ ФДМУ по Харківській області (орендодавець) та ТОВ "КОЦ "Дозвілля" (орендар) укладено договір оренди № 434-ЦМК, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс - державний заклад "Станція юних техніків Південної залізниці", розташований за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, склад і вартість якого визначена відповідно до акта оцінки та передавального балансу вказаного закладу, складеного станом на 01.10.1999, становить 371 277,00 грн.
4. 30.03.2010 між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК, якою строк дії договору оренди № 434-ЦМК було продовжено на 2 роки 11 місяців, тобто з 30.03.2010 до 28.02.2013.
5. 09.04.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду № 6 до договору оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК, якою договір оренди № 434-ЦМК було продовжено на 2 роки 11 місяців, тобто до 28.01.2016.
6. 03.07.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду № 8 до договору оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК, якою договір оренди було продовжено на 2 роки 11 місяців, тобто до 28.12.2018.
7. 29.01.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду № 10 до договору оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК, якою було продовжено договір на 3 роки, тобто до 28.12.2021.
8. Відповідно до пункту 3.1 договору оренди № 434-ЦМК (в редакції додаткової угоди № 7 від 03.11.2017) орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" (Методика), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку березень 2016 року - 29 524,00 грн (з урахуванням індексу інфляції за березень 2016 року).
9. Згідно з пунктом 3.6 договору оренди № 434-ЦМК (в редакції додаткової угоди № 9 від 03.10.2017) орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог Методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами, у розмірі 100 %.
10. Листом від 18.04.2024 № 17-03-01-01391 позивач повідомив ТОВ "КОЦ "Дозвілля" про наявну заборгованість з орендної плати та пені і запропонував її сплатити. До цього листа додав акт звіряння взаєморозрахунків за договором оренди від 30.03.2000 № 434-ЦМК станом на 15.04.2024 в 2-х примірниках.
11. Як установили суди попередніх інстанцій, станом на момент подання позову заборгованість ТОВ "КОЦ "Дозвілля" перед Державним бюджетом України не погашена.
12. Спір у цій справі виник у зв'язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для стягнення з ТОВ "КОЦ "Дозвілля" заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
13. Справа розглядалась судами неодноразово.
14. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.11.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2025, позов задоволено частково.
15. Постановою Верховного Суду від 13.05.2025 постанова апеляційного господарського суду від 19.02.2025 та рішення господарського суду від 14.11.2024 у цій справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
16. Верховний Суд, скасовуючи попередні судові акти, звернув увагу на те, що під час первісного розгляду судами не було належним чином досліджено ключові обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що суди не з'ясували: фактичний стан орендованого цілісного майнового комплексу після ракетного удару та обсяг завданих йому пошкоджень; реальну можливість (або неможливість) використання відповідачем об'єкта за призначенням у період, за який позивач заявляє вимоги про стягнення орендної плати; співвідношення встановлених обставин з правовою нормою частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка передбачає звільнення орендаря від сплати орендної плати у разі неможливості користування майном не з його вини; ефективність і повноту дій орендодавця щодо реагування на повідомлення орендаря про пошкодження майна та необхідність визначення збитків; чи здійснювалися сторонами дії для врегулювання ситуації відповідно до умов договору, зокрема з урахуванням пунктів щодо форс-мажору та порядку зміни/продовження договору; чи відповідають надані докази характеру заявленого спору та чи дають вони можливість встановити фактичну можливість користування майном у заявлений період.
17. 08.09.2025 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025, про відмову у позові
18. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у зв'язку з пошкодженням орендованого цілісного майнового комплексу "Станція юних техніків Південної залізниці" за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А внаслідок ракетного обстрілу 05.03.2022, що підтверджується актом фіксації пошкоджень, сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини, висновками експертів ННЦ "Інститут судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса" та звітом комплексного контрольного огляду Фонду державного майна України, відповідач був об'єктивно позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням у спірний період, що є обставинами, за які він не відповідає.
19. За таких обставин суди дійшли висновків про можливість застосування до спірних правовідносин норми частини шостої статті 762 ЦК України та про звільнення ТОВ "КОЦ "Дозвілля" від внесення орендної плати та, відповідно, про безпідставність позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та пені, а також про розірвання договору оренди у зв'язку з відсутністю встановленого судом факту істотного порушення відповідачем умов договору.
Короткий зміст касаційної скарги
20. РВ ФДМУ по Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
21. Підставою касаційного оскарження РВ ФДМУ визначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо застосування положень частини третьої статті 759 ЦК України та частини шостої статті 762 ЦК України у їх сукупності.
22. На думку скаржника, звільнення орендаря від орендної плати у разі неможливості користування державним майном регулюється виключно Законом України "Про оренду державного та комунального майна", при цьому норми частини шостої статті 762 ЦК України до правовідносин з оренди державного та комунального майна не застосовуються, оскільки згідно з частиною третьою статті 759 ЦК України особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
23. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "КОЦ "Дозвілля" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що суди попередніх інстанцій правильно застосували частину шості статті 762 ЦК України до спірних правовідносин та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність обов'язку у відповідача зі сплати орендної плати.
Позиція Верховного Суду
24. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України до спірних правовідносин
26. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
27. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
28. Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
29. У касаційній скарзі РВ ФДМУ по Харківській області стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду про межі застосування положень частини третьої статті 759 ЦК України в контексті того, чи підлягають застосуванню частина шоста статті 762 ЦК України до відносин, пов'язаних з орендою саме державного майна.
30. Відповідно до частин першої, другої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
31. При цьому за частиною третьою статті 759 ЦК України особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
32. За приписами частин першої-другої, п'ятої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
33. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовує правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також передачею права на експлуатацію такого майна.
34. Абзацом 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовано, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
35. Відповідно до частин першої, четвертої статті 17 цього ж закону орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
36. Стаття 14 ЦК України унормовує, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується як засобами заохочення, так і відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
37. Суди попередніх інстанцій з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів дійшли висновку, що відповідач дійсно не використовував орендоване майно (ЦМК за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А) у спірний період, тобто у період з жовтня 2022 року по 15.04.2024, та на цій підставі відмовили у задоволенні позову.
38. При цьому суди застосували до спірних правовідносин норми частини шостої статті 762 ЦК України, згідно з якою наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
39. Суд враховує, що питання належності застосування частини шостої статті 762 ЦК України за подібних обставин спору, предметом якого було також стягнення несплаченої орендної плати за користування майном, орендні правовідносини щодо якого регулюються також законодавством про оренду державного та комунального майна, уже було предметом аналізу Верховного Суду у постанові від 15.01.2025 у справі № 915/1592/23.
40. За результатами перегляду вказаної справи колегія суддів дійшла висновку, що неможливість використання відповідачем у спірний період майна, переданих йому позивачем на підставі договору оренди, в силу приписів частини шостої статті 762 ЦК України зумовлює наявність правових підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати за відповідний період.
41. Верховний Суд у справі № 915/1592/23 зазначив, що норма частини шостої статті 762 ЦК України не суперечить та не є неузгодженою до норми частини третьої статті 759 цього ж кодексу. Посилання у статті ЦК (загальний закон) на Закон України "Про оренду державного та комунального майна (спеціальний закон) не є підставою для незастосування цієї статті чи встановлення будь-якого іншого порядку її застосування, розширеного тлумачення тощо.
42. Ураховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для формування у межах цієї справи окремого правового висновку Верховного Суду щодо можливості та порядку застосування частини шостої статті 762 ЦК України в контексті норм спеціального законодавства у сфері оренди державного та комунального майна, зокрема щодо підстав звільнення орендаря від сплати орендної плати.
43. При цьому застосування зазначеної норми перебуває у прямому зв'язку з установленими у кожній конкретній справі фактичними обставинами спору, поведінкою сторін та належністю доведення орендарем обставин неможливості користування майном з причин, за які він не відповідає. За таких умов правозастосування має індивідуальний характер, а відтак не зумовлює необхідності додаткового узагальнюючого висновку суду касаційної інстанції.
44. У свою чергу суд оцінює надані стороною доводи з урахуванням вимог статей 13, 73, 74, 76 ГПК України.
45. При розгляді цієї справи № 922/2509/24 судами попередніх інстанцій були враховані та оцінені доводи відповідача про наявність обставин, які об'єктивно унеможливлювали використання об'єкта оренди.
46. Зокрема, судами встановлений факт руйнування об'єкта оренди, що підтверджується: листом Управління СБУ від 21.11.2022 № 70/6-10976, витягом з ЄРДР від 21.11.2022, сертифікатом ТПП України від 09.11.2022 № 6300-22-1311 про наявність форс-мажорних обставин, актом фіксації пошкоджень від 05.04.2022 та наказом відповідача від 05.04.2022 № 04.
47. Вказаними доказами підтверджується, що 05.03.2022 внаслідок ракетного обстрілу будівля літ. А-2 зазнала масштабних руйнувань: знищені всі 97 віконних блоків, пошкоджена покрівля, частина комунікацій та внутрішніх конструкцій, меблі та перегородки. Пошкодження основної функціональної будівлі ЦМК унеможливило експлуатацію всього комплексу як єдиного об'єкта оренди. Будівля літ. А-2, площею 1346 кв. м є непридатною до експлуатації до проведення масштабних відновлювальних робіт.
48. Натомість позивач не подав будь-яких доказів, які б спростовували встановлені пошкодження та їх вплив на можливість господарського використання державного майна.
49. З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що неможливість використання відповідачем у період з жовтня 2022 року по 15.04.2024 цілісного майнового комплексу за адресою: м. Харків, вул. Залізнична, 24-А, переданого йому позивачем на підставі договору, в силу приписів частини шостої статті 762 ЦК України зумовлює наявність правових підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати за вказаний період. Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
50. За таких обставин правовий висновок щодо застосування норм права у контексті спірних правовідносин (тобто з підстав, зазначених у касаційній скарзі) наразі сформований і викладений у наведеній вище постанові Верховного Суду.
51. На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою РВ ФДМУ по Харківській області з підстави оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки Верховний Суд уже виклав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків, а Верховний Суд не знайшов підстав відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
53. З огляду на те, що доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, касаційне провадження у цій справі необхідно закрити.
Судові витрати
54. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі № 922/2509/24 закрити.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач