8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4519/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)
до Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90)
про стягнення 131366,77 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківводоканал", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 70003,07 грн. 3% річних та 61363,70 грн. інфляційних втрат.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
07.01.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №454), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.
12.01.2026 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №767), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 22.12.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 22.12.2025 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.01.2024 між НЕК “Укренерго» та КП “Харківводоканал» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0463-02024-ПП від 01.01.2024 (далі - Договір), п. 1.1 якого передбачено, що даний договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою - приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
З моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами) (далі - КСП), Користувач набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, КСП та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України “Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.
Згідно з п. 2.1. Договору, ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору, планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті https://ua.enerqy/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному веб-сайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити Користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO- E. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.
Згідно з умовами п. 4.2. Договору, при розрахунку вартості наданої послуги застосовується:
- для Користувачів-підприємств “зеленої» електрометалургії, а також електропостачальників, що здійснюють постачання електричної енергії підприємству “зеленої» електрометалургії - тариф на послуги з передачі електричної енергії для підприємств “зеленої» електрометалургії (у випадку підтвердження цим підприємством відповідного статусу та встановлення для ОСП відповідного тарифу згідно з чинним законодавством);
- для Користувачів, що здійснюють експорт/імпорт електричної енергії до/з країн периметру у період після приєднання ОСП до ІТС механізму - ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру;
- для інших Користувачів - тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств “зеленої» електрометалургії).
Відповідно до п. 4.3. Договору, ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.
Відповідно до п. 5.1. Договору, для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги.
Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП. Так, відповідно до п. 5.2. Договору, вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку Користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов'язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до п. 5.3. Договору, кожна зі Сторін має право ініціювати перевірку погодинних обсягів передачі електроенергії спільно з представниками відповідних Постачальників послуг комерційного обліку.
Згідно з п. 6.1. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 6.2. Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків а саме: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Згідно з п. 6.3. Договору, у разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу.
Відповідно до п. 6.4. Договору, Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання- передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Відповідно до п. 6.5. Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої Послуги відображаються в Акті коригування.
Згідно з умовами п. 6.6. Договору, у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Відповідно до п. 7.1. Договору, ОСП має право: отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу, тощо.
Згідно з п. 7.2. Договору, Користувач має право: отримувати від ОСП Послугу з дотриманням установлених показників якості надання цих Послуг відповідно до глави 2 розділу XI КСП, тощо.
Відповідно до п. 9.1. Договору, при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.
Також, згідно з умовами пункту 9.2. Договору, ОСП зобов'язується:
1) забезпечувати надання Послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих Послуг відповідно до глави 2 розділу XI КСП;
2) складати та надавати Користувачу акти, рахунки, повідомлення у терміни та у порядку, що визначені в главах 6 та 10 цього Договору;
3) повідомляти Користувача про зміну тарифу на передачу електричної енергії у терміни та у порядку, що визначені у главі 6 цього Договору, тощо.
Відповідно до п. 9.3. Договору, Користувач зобов'язується:
1) підписувати зі свого боку акти приймання-передачі Послуги, акти коригування до актів приймання-передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги та повертати ОСП;
2) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором, тощо.
Відповідно до п. 10.1. Договору, ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги та в строк до З0 числа місяця, наступного за звітним кварталом, відповідно до форми, наведеної у додатку 3 до цього Договору, надсилає його Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.
Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує та повертає один примірник ОСП.
У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право протягом 3 робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо Сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього Договору.
Відповідно до п. 10.3. Договору, рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання - передачі Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, повідомлення вважаються отриманими Стороною:
- у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником;
- у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
- Електронний документ, який направляється Стороною на виконання цього Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу “Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Згідно з умовами п. 10.4. Договору, будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі Послуги або акт коригування до акта приймання-передачі Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: http://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).
Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.
Також, згідно з п. 10.5. Договору, для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Відповідно до п. 10.6. Договору, при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з умовами п. 10.7. Договору, Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
Систематизуючи положення вказаних положень Договору, наводимо практичну їх інтерпретацію:
- згідно з п. 5.1. НЕК “Укренерго» як АКО визначає відповідно до розділу XI КСП планові обсяги споживання Позивачем електричної енергії на місяць, що складають три планові платежі, які він зобов'язаний сплатити у строки визначені умовами п. 6.2 Договору.
- згідно з п. 6.4. Договору за фактичні надані послуги з передачі електричної енергії за календарний місяць згідно Акту приймання-передачі Відповідач зобов'язаний сплатити не пізніше 15 числа наступного місяця, суму, що становить різницю між фактично спожитою послугою, та замовленою послугою згідно планових платежів. Тобто, акт приймання-передачі послуги за календарний місяць підсумовує обсяг та вартість наданої послуги за відповідний місяць та включає в себе 3 планових платежів, а оплаті підлягає різниця між сумою зазначеною в акті за мінусом оплачених планових платежів.
- згідно з п. 6.4. Договору, у подальшому, враховуючи різницю між фактичними показниками приладів обліку Позивача та Відповідача, складається та підписується відповідний Акт коригування. У випадку, якщо даний акт “на зменшення» суми нарахування, тобто на користь Відповідача, то він враховується у загальний розрахунок у день його складання. У випадку, якщо акт коригування “на збільшення» суми нарахування, то цей акт оплачується до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому його було отримано.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідачем порушено умов пунктів 6.2, 6.4 Договору, в частині здійснення своїх зобов'язань зі своєчасної та повної оплати за надані послуги з передачі електричної енергії у встановлені договором строки за період: квітень 2024, травень 2024, серпень 2024, жовтень 2024, листопад 2024, січень 2025, лютий 2025, квітень 2025, травень 2025, серпень 2025, про що посилається на подані разом з позовом копій документів, а саме: копіями Актів приймання-передачі наданих послуг, Актів корегування до Актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків-фактури та плановими (декадними) нарахуваннями, платіжними інструкціями та актом звірки.
Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу за вих. № 01/57977 від 23.09.2025 про виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, яка залишилася з боку відповідача не задоволеною.
Вищенаведені обставини стали підставою для позивача для звернення з даним позовом до суду, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у розмірі 70003,07 грн. та інфляційних втрат у розмірі 61363,70 грн.
Відповідач проти позову заперечив повністю, у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, зокрема про те, що у зв'язку з покладеним на підприємство відповідача обов'язком у задоволенні потреб територіальних громад Харківської області розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації від 06.06.2023 №249В “Про визначення підприємств, установ і організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», пріоритетом підприємства є забезпечення виробничого технологічного процесу централізованого водопостачання, вод відведення та очистка стічних вод, одним з першочергових завдань в умовах воєнного стану є втілення заходів щодо переходу на альтернативні джерела енергопостачання; значна частка закупівель як матеріалів, так й оплати виконаних робіт (наданих послуг) за вказаним напрямом виконується коштами підприємства відповідача. Внаслідок обстрілів об'єкти та інженерні мережі водопостачання та водовідведення КП “Харківводоканал» зазнали значних руйнувань; в умовах воєнного стану підприємство змушене витрачати кошти не тільки на забезпечення безперебійного функціонування систем централізованого водопостачання та водовідведення; на відновлення об'єктів критичної інфраструктури; першочергових заходів з облаштування інженерного захисту об'єктів водопостачання та водовідведення; зазначені витрати не передбачені тарифами та не мають інших, ніж оборотні кошти, джерел фінансування. Внаслідок здійснення КП “Харківводоканал» ліцензованої господарської діяльності за економічно не обґрунтованими - збитковими тарифами, затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2894 та від 31.07.2024 № 1399, які покривали лише 45% собівартості наданих послуг з централізованого постачання питної води та послуг з централізованого водовідведення, виконання господарських зобов'язань з оплати рахунків за електричну енергію відбувається в першочерговому порядку за наявності грошових надходжень за надані послуги; станом на 25.06.2025 заборгованість у сумі 5285581,99 грн за надані послуги з передачі електричної енергії за договором № 0463-02024-ПП була сплачена в повному обсязі. Також, відповідачем у відзиві зазначено про те, що КП "Харківводоканал" в умовах воєнного стану знаходиться складному фінансовому стані, підприємство несе витрати, які не компенсуються, що зумовлено звільненням у певний період мешканців міста від оплати за надані послуги, а також невиконанням державою обов'язків щодо компенсації різниці між установленим тарифом та реальною вартістю послуг." Таким чином, на переконання відповідача, задоволення позову про стягнення з відповідача як об'єкту критичної інфраструктури інфляційних втрат у розмірі 61363,70 грн. та 3 % річних у розмірі 70003,07 грн. не буде відповідати принципу справедливості в умовах, коли основна заборгованість відсутня.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем зі свого боку належними та допустимими доказами не спростовано, що відповідачем, у порушення умов пунктів 6.2, 6.4 Договору, в частині здійснення відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної та повної оплати за надані послуги з передачі електричної енергії у встановлені договором строки за період: квітень 2024, травень 2024, серпень 2024, жовтень 2024, листопад 2024, січень 2025, лютий 2025, квітень 2025, травень 2025, серпень 2025, про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені докази, а саме: акти приймання-передачі наданих послуг, акти корегування до актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків-фактури та плановими (декадними) нарахуваннями, платіжними інструкціями та актом звірки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).
За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 70003,07 грн. та інфляційних втрат у розмірі 61363,70 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Щодо аргументів відповідача про те, що у позивача відсутні підстави для застосування наслідків, обумовлених частиною 2 статті 625 ЦК України, суд зазначає про те, що з гідно з постановою НКРЕКП “Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» від 26.04.2022 № 413 на час воєнного стану та протягом 30 днів після закінчення його дії зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі № 911/1359/22 винесено постанову від 19.04.2024 р. у якій зроблено висновок, що штрафні санкції у вигляді пені та штрафу слід стягувати до 23.02.2022 р., тобто до моменту введення в Україні воєнного стану.
Отже, на підставі викладеного, позивачем не було нараховано вказані штрафні санкції відповідачу.
Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 зроблено висновок, що “враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Близька за змістом правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.
Таким чином, нараховані НЕК “Укренерго» 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а є особливою мірою відповідальності відповідача за прострочення строків сплати як за планові обсяги, за акти приймання-передачі послуг, так і за акти коригування, що полягає у відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, та отримання компенсації за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати НЕК “Укренерго».
Крім того, стосовно аргументів відповідача про звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань у зв'язку із дією форс-мажорних обставин, суд зазначає про те, що як зазначалося вже судом, 3 % річних та інфляційні витрати не є штрафними санкціями, входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до постанови Верховного суду від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22, форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст. 611 ЦК та ст. 217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст. 617 ЦК та ст. 218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст. 625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.»
Також, відповідно до постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, зазначено про те, що “Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Зобов'язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Отже, суди дійшли висновку про нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до наведених положень чинного законодавства.
Як вже було зазначено вище, 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а є особливою мірою відповідальності відповідача за прострочення строків сплати як за планові обсяги, за акти приймання-передачі послуг, так і за акти коригування, що полягає у відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, та отримання компенсації за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати НЕК “Укренерго».
Особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (відповідна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі N 910/15484/17).
Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
Тому, військова агресія рф проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання, що є загальновідомими фактами, отже позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії рф мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.
Несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами ставить під загрозу виконання Позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі Статутом, що, в свою чергу, може впливати також на забезпечення операційної безпеки об'єднаної енергетичної системи України.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) - 70003,07 грн. 3% річних; 61363,70 грн. інфляційних втрат та 2422,40 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "20" лютого 2026 р.
СуддяЄ.М. Жиляєв