Рішення від 23.02.2026 по справі 922/43/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/43/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд", 61004, Харківська обл., м. Харків, вул. Москалівська буд. 20

до Комунального підприємства "Центральний парк", 61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 81

простягнення 239 455,19 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова “Шляхрембуд» (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства “Центральний парк» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 1 від 01.06.2022 року у сумі 184 518,15 грн., інфляційних втрат у розмірі 41 293,73 грн. та 3 % річних у розмірі 13 643,31 грн.

Також, до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 873,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг № 1 від 01.06.2022 року в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані позивачем роботи.

Ухвалою суду від 13.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/43/26. Задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини позовної заяви про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

22.01.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 1882/26) у якій останній зазначає, що відповідачем - Комунальним підприємством “Центральний парк» визнано вищевказаний позов, про що долучаємо відповідну заяву про визнання позову від 22.01.2026 року. Вищевказана заява про визнання позову долучається у відсканованому вигляді з метою направлення її Позивачу через Електронний суд, а оригінал цієї заяви буде подано до Господарському суду в оригіналі (в паперовому вигляді).

23.01.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 1920/26) про визнання позову, у якій останній зазначає, що ознайомившись зі змістом позовної заяви, фактичними та правовими підставами позову, Комунальне підприємство «Центральний парк», керуючись пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, визнає позов Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» у справі № 922/43/26 у повному обсязі, та просить суд, прийняти визнання позову відповідачем - Комунальним підприємством «Центральний парк» у справі № 922/43/26. Повернути позивачу - Комунальному підрядному спеціалізованому підприємству по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Справу розглядати за відсутності представника відповідача.

27.01.2026 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 2218/26) у якій останній зазначає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, та не порушує прав чи інтересів інших осіб, а також йому зрозумілі наслідки визнання позову.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, обізнаність сторін про розгляд справи у суді, про що свідчать наявні у матеріалах справи відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, та заперечення відповідача на відповідь позивача, з чого слідує, що сторони подали усі заяви по суті справи та з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 01.06.2022 року між Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова “Шляхрембуд» (виконавець, позивач) та Комунальним підприємством “Центральний парк» (замовник, відповідач) було укладено договір №1 надання послуг.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2022 року (пункт 10.1. договору).

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги спеціальними машинами та механізмами (надалі іменується - послуги), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити надані послуги.

Послуги за цим договором надаються машинами: додаток № 1 (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пунктів 3.1.-3.2. загальна вартість послуг за цим договором складає 581 310,00 грн., у тому числі ПДВ - 96 885,00 грн., надалі складається із вартості послуг, фактично наданих у межах строку дії цього договору, відповідно до актів наданих послуг та інших документів до договору.

Вартість надання послуг механізмами за одну годину визначається згідно розрахунку вартості послуг (додаток №1 до договору).

Пунктами 4.1.-4.2. договору визначено, що розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами актів наданих послуг та одержання рахунку на оплату вищевказаних послуг (далі - рахунок). Сторони свідчать, що замовник зобов'язується розрахуватись з виконавцем за надані послуги після підписання акту наданих послуг.

Відповідно до пункту 5.5. договору, сторони погодили, що після надання послуг між сторонами оформлюється відповідний акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

Також, між сторонами підписано додаток № 1 до договору (вартість 1 маш./год.), додаток № 2 (вартість 1 маш./год.).

01.12.2022 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 якою було внесено зміни у розділ ХІІІ місцезнаходження та банківські реквізити сторін.

За твердження позивача останнім умови договору було виконано належним чином, про що свідчать підписані між сторонами акти надання послуг на загальну суму 581 309,47 грн., а саме:

- від 30.06.2022 року № 399 на суму 44 574,00 грн.;

- від 29.07.2022 року № 1069 на суму 52 217,32 грн.;

- від 31.08.2022 року № 598 на суму 61 560,34 грн.;

- від 30.09.2022 року № 769 на суму 73 407,18 грн.;

- від 31.10.2022 року № 905 на суму 195 258,65 грн.;

- від 30.11.2022 року № 1152 на суму 154 291,98 грн.

Проте відповідачем в порушення умов договору, розрахунок за надані позивачем послуги було здійснено частково, а саме на загальну суму 396 791,32 грн, про що свідчать платіжні інструкції, а саме:

- від 19.06.2022 року № 7047 на суму 44 574,00 грн.;

- від 22.09.2022 року № 7 на суму 52 217,32 грн.;

- від 19.03.2024 року № 701 на суму 300 000,00 грн.

У зв'язку зі чим, за розрахунком позивача, у відповідача наявний боргу у загальному розмірі 184 518,15 грн.

Також, позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено претензію від 05.12.2023 року № 1256, проте відповідачем у відповіді на претензію зазначено, що останній просить розглянути можливість повернутись до питання оплати за договором від 01.06.2022 року № 1 щонайменше з початку роботи атракціонів та / або проведення культурно - розважальних заходів, що є передумовою належного та повного виконання зобов'язань за договором.

Оскільки відповідачем не здійснено повного розрахунку за надані позивачем послуги за договором, останній звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, із урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, позивачем були надані відповідачу послуги за договором № 1 від 01.06.2022 року на загальну суму 581 309,47 грн. про що свідчать підписані між сторонами акти надання послуг.

Проте відповідачем в порушення умов договору, розрахунок за надані позивачем послуги було здійснено частково, а саме на загальну суму 396 791,32 грн., про що свідчать платіжні інструкції, а саме:

- від 19.06.2022 року № 7047 на суму 44 574,00 грн.;

- від 22.09.2022 року № 7 на суму 52 217,32 грн.;

- від 19.03.2024 року № 701 на суму 300 000,00 грн.

У зв'язку зі чим, за розрахунком позивача, у відповідача наявний боргу у загальному розмірі 184 518,15 грн.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З аналізу вищевикладеного слідує, що однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктами 4.1.-4.2. договору визначено, що розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами актів наданих послуг та одержання рахунку на оплату вищевказаних послуг (далі - рахунок). Сторони свідчать, що замовник зобов'язується розрахуватись з виконавцем за надані послуги після підписання акту наданих послуг.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом здійснено перевірку заявленої позивачем до стягнення із відповідача суми боргу у загальному розмірі 184 518,15 грн., та встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, та відповідає відносинам та умовам договору що виникли між сторонами.

При цьому, у наданих до суду 22.01.2026 року за (вх. № 1882/26) та 23.01.2026 року (вх. № 1920/26) заявах, відповідачем визнано позов Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» у справі № 922/43/26 у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладене, та визнання позову відповідачем (заяви від 22.01.2026 року за (вх. № 1882/26) та від 23.01.2026 року (вх. № 1920/26), суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині, та про стягнення із відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 184 518,15 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем було заявлено до стягнення із відповідача інфляційні втрати у розмірі 41 293,73 грн. (за загальний період з січня 2024 року по листопад 2025 року) та 3 % річних у розмірі 13 643,31 грн. (за загальний період з 19.12.2023 року по 09.01.2026 року) відповідно до наведеного розрахунку суми позовних вимог у позовній заяві та із урахуванням часткових оплат, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат у розмірі 41 293,73 грн. за загальний період з січня 2024 року по листопад 2025 року, та 3 % річних у розмірі 13 643,31 грн. за загальний період з 19.12.2023 року по 09.01.2026 року (відповідно до наведеного розрахунку суми позовних вимог у позовній заяві та із урахуванням часткових оплат) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та визнання позову відповідачем (заяви від 22.01.2026 року за (вх. № 1882/26) та від 23.01.2026 року (вх. № 1920/26) встановлено, що такі нарахування підлягають до задоволення.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до чистини 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, визнання позову відповідачем (заяви від 22.01.2026 року за (вх. № 1882/26) та від 23.01.2026 року (вх. № 1920/26), господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме про стягнення із відповідача заборгованості за договором про надання послуг № 1 від 01.06.2022 року у сумі 184 518,15 грн., інфляційних втрат у розмірі 41 293,73 грн. та 3 % річних у розмірі 13 643,31 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у наданих до суду заявах від 22.01.2026 року за (вх. № 1882/26) та від 23.01.2026 року (вх. № 1920/26) про визнання позову, просить суд, повернути позивачу - Комунальному підрядному спеціалізованому підприємству по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжної інструкції № 32 від 09.01.2026 року було сплачено судовий збір у розмірі 2 873,46 грн.

За розрахунком суду за вимогу майнового характеру про стягнення суми боргу у розмірі 239 455,19 грн. мав сплатити судовий збір у розмір 3 591,83 грн. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем позовну заяву було подано через підсистему електронний суд, у зв'язку із чим, сума судового збору сплачена позивачем із застосуванням коефіцієнту 0,8, та становить суму розмірі - 2 873,46 грн.

Враховуючи вищевикладене, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, із відповідача підлягає до стягнення 50 % розміру судового збору, що становить суму у розмірі 1 436,73 грн., а позивачу підлягає повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1 436,73 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Центральний парк" (61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 81, ЄДРПОУ 02220763) на користь Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004, Харківська обл., м. Харків, вул. Москалівська буд. 20, ЄДРПОУ 03359182) заборгованість за договором про надання послуг № 1 від 01.06.2022 року у сумі 184 518,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 41 293,73 грн. та 3 % річних у розмірі 13 643,31 грн. та судовий збір у розмірі 1 436,73 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головному управлінню державної казначейської служби України у Харківській області повернути Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004, Харківська обл., м. Харків, вул. Москалівська буд. 20, ЄДРПОУ 03359182) з Державного бюджету 1 436,73 грн. судового збору, сплаченого до Господарського суду Харківської області згідно платіжної інструкції № 32 від 09.01.2026 року, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", про що постановити ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивача: Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004, Харківська обл., м. Харків, вул. Москалівська буд. 20, ЄДРПОУ 03359182);

відповідача: Комунального підприємства "Центральний парк" (61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, буд. 81, ЄДРПОУ 02220763).

Повне рішення складено "23" лютого 2026 р.

СуддяО.О. Ємельянова

Попередній документ
134265335
Наступний документ
134265337
Інформація про рішення:
№ рішення: 134265336
№ справи: 922/43/26
Дата рішення: 23.02.2026
Дата публікації: 24.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.02.2026)
Дата надходження: 09.01.2026
Предмет позову: стягнення коштів