20.02.2026м. СумиСправа № 920/1737/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/1737/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми» (вул.Реміснича, 35, м. Суми, Сумська область, 40004; код за ЄДРПОУ 41884537),
до відповідача Відділу соціальної, ветеранської політики та охорони здоров'я Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (бульвар Свободи, буд. 2, смт. Миколаївка, Сумський р-н., Сумська обл., 41854; код за ЄДРПОУ 41104307),
про стягнення 463152,00 грн
установив:
25.12.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА СУМИ» (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004, Код ЄДРПОУ 41884537), на рахунок: НОМЕР_1 в АБ “УКРГАЗБАНК», заборгованість за спожиту електричну енергію з ПДВ в сумі 463152,00 грн (чотириста шістдесят три тисячі сто п'ятдесят дві грн 00 коп.), а також стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА СУМИ» (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004, Код ЄДРПОУ 41884537), на рахунок: НОМЕР_2 в АБ “УКРГАЗБАНК» судовий збір в сумі 5557,82 грн (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім грн 82 коп.).
25.12.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/1737/25 призначено судді Короленко В.Л.
26.12.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Відділ соціальної, ветеранської політики та охорони здоров'я Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 41104307 та місцезнаходженням: бульвар Свободи, буд. 2, смт. Миколаївка, Сумський р-н., Сумська обл., 41854.
Ухвалою від 26.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1737/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
Відповідно до інформації з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та із системи «Електронний суд» позивач та відповідач мають зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».
На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 26.12.2025 про відкриття провадження у справі №920/1737/25 надіслана позивачу та відповідачу відповідно до вимог ч.ч. 6-7 ст.6 ГПК України до їх електронних кабінетів.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, судом ухвалене рішення у даній справі.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 забезпеченням споживачів електричною енергією займаються різні суб'єкти ринку електричної енергії, зокрема, оператори систем розподілу та електропостачальники, одним з яких є ТОВ «ЕНЕРА СУМИ», яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 № 839.
Пунктом 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ПРРЕЕ), передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Між ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та Відділом соціальної, ветеранської політки та охорони здоров'я Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (далі - відповідач, споживач) діють договірні відносини щодо постачання електричної енергії споживачу на підставі укладеного договору № 1120554 від 29.10.2025 (далі - договір) та Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору.
Умови договору розроблені з урахуванням вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).
У п. 13.2 договору вказано, що цей договір укладається на строк, зазначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору. Відповідно до Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору, договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2025, а в частині проведення розрахунків діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У додатку №1 до договору, яким є заява - приєднання, зазначено, серед іншого, що початок постачання електричної енергії - 30.10.2025.
В результаті укладення договору про постачання електричної енергії відповідачу було відкрито у ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" особовий рахунок за №1120554.
Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати електричну енергію (код ДК 021:2015 - 09310000 - 5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п.п.1 пункту 6.2 договору відповідач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Судом встановлено, що ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» належним чином виконувало умови договору та здійснювало постачання електричної енергії відповідачу, а в свою чергу відповідач здійснював споживання електричної енергії, що підтверджується листами про переданий обсяг розподіленої електричної енергії, поставленої електропостачальником - ТОВ «ЕНЕРА СУМИ», споживачу - Відділу СВПОЗ Миколаївської СР Сумського району Сумської області, № 60-43/3783 від 16.12.2025 Філії «Сумський РЕМ» АТ «Сумиобленерго», який на ринку електричної енергії України виконує функції адміністратора комерційного обліку (АКО), відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, а саме: здійснює надання сертифікованих даних комерційного обліку (остаточного набору даних комерційного обліку за встановлений період для точки комерційного обліку, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії).
Частина 1 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлює функції адміністратора комерційного обліку. До запуску електронної платформи Датахаб функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (ОСР).
Судом встановлено, що відповідачем було фактично спожито електричну енергію, поставлену ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» за листопад 2025, в об'ємі 48 740 кВт*год.
Відповідно до пп. 2 п. 7.2. договору постачальник зобов'язується нараховувати і виставляти рахунки споживачу за електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами та цим договором. Згідно п. 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 ПРРЕЕ).
Споживач, в свою чергу, згідно з пп. 1 п. 6.2. договору зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору. Згідно Комерційної пропозиції до договору («Спосіб оплати»), оплата здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах. Сума переплати/недоплати споживача визначається після завершення звітного розрахункового періоду. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати наступного звітного розрахункового періоду. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня отримання рахунку.
Відповідно до п.5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Відповідно до п.5.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно Комерційної пропозиції до договору («Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати»), рахунок надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня отримання постачальником даних від Оператора системи розподілу про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії споживачу, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Оплата рахунку та акту приймання-передавання електроенергії постачальником за цим договором має бути здійснена споживачем протягом 10 (десяти) календарних днів від дати його отримання споживачем.
За особовим рахунком № 1120554 відповідачу за спожиту активну електричну енергію було нараховано за листопад 2025 року 584880 грн 00 коп. з ПДВ, що підтверджується рахунком №1120554-2511-1 та актом приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №1120554-2511-1, який отриманий представником відповідача 02.12.2025, про що свідчить відповідний підпис на рахунку та на акті.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору та укладених до нього додатків, ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» за листопад 2025 року поставило, а відповідач прийняв електричну енергію в об'ємі 48 740 кВт*год загальною вартістю 584880 грн 00 коп.
Позивач зазначає, що на момент звернення до суду з позовом відповідач частково оплатив вартість спожитої електричної енергії в листопаді 2025 на суму 121728 грн 00 коп., а тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.12.2025 за спожиту активну електричну енергію за листопад 2025 становить 463152 грн 00 коп. (584880,00 - 121 728,00).
У силу положень статті 509 ЦК України зобов'язанням, зокрема, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з нормами ч.1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положень ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не спростував належними доказами відсутність заборгованості перед позивачем за спожиту активну електричну енергію за листопад 2025 року в розмірі 463152 грн 00 коп.
На основі вищезазначеного та з урахуванням всіх матеріалів справи суд зазначає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію з ПДВ в сумі 463152,00 грн, в зв'язку з чим суд задовольняє позов в повному обсязі.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 5557,82 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст.129 ГПК України суд покладає судові витрати на відповідача в розмірі 5557,82грн.
Керуючись статтями 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відділу соціальної, ветеранської політики та охорони здоров'я Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (бульвар Свободи, буд. 2, смт. Миколаївка, Сумський р-н., Сумська обл., 41854; код за ЄДРПОУ 41104307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА СУМИ» (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004, Код ЄДРПОУ 41884537) на рахунок: НОМЕР_1 в АБ “УКРГАЗБАНК», заборгованість за спожиту електричну енергію з ПДВ в сумі 463152,00 грн (чотириста шістдесят три тисячі сто п'ятдесят дві грн 00 коп.), а також на рахунок: НОМЕР_2 в АБ “УКРГАЗБАНК», судовий збір в сумі 5557,82 грн (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім грн 82 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 23.02.2026.
СуддяВ.Л. Короленко