65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4699/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/4699/25
За позовом: Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Аркс» (01133, м. Київ, вул. Іллінська, 8 ідентифікаційний код 20474912)
до відповідача: Приватного підприємства ,,Жилсервіс» (73000, Україна, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Патона, буд. 4а, ідентифікаційний код 37959648)
про стягнення збитків у розмірі 17080,29 грн
обставини справи:
21.11.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Аркс» (далі ПрАТ ,,СК ,,Аркс») до Приватного підприємства ,,Жилсервіс» (далі ПП ,,Жилсервіс»), у якій воно просить суд стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки у розмірі 17080,29 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 17080,29 грн згідно з умовами договору добровільного страхування майна від 04.02.2021 № HET3NBR-211400J.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 26.11.2025: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/4699/25; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Представник відповідача відзив на позов та будь-яких інших пояснень по справі не надав, хоча про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення копії ухвали на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, поштове повідомлення повернулося неврученим з відміткою про відсутність адресата, а також судом здійснено публікацію на сайті Судова влада України.
Щодо строку розгляду справи господарський суд зауважує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.2,4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Отже, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.
установив:
04.02.2021 між ПрАТ ,,СК ,,Аркс» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір комплексного страхування майна № HET3NBR-211400J (Договір).
Предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном за п.5.1 Договору, а також з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну… (п.4.1 Договору).
Згідно з умовами цього Договору і правил страхування, Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику… (п.4.2 Договору).
За цим Договором майном, що страхується, є нерухоме майно, яким володіє, розпоряджається або користується Страхувальник є квартира за адресою: АДРЕСА_1 (п.5.1 Договору).
Строк дії Договору з 05.02.2021 по 04.02.2022. Строк дії Договору може бути автоматично продовжений на наступний період дії Договору згідно з розділом 7 оферти (п.7 Договору).
Як убачається зі змісту акту від 20.08.2025 № 2 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення, складеного директором ПП ,,Жилсервіс'': 1) кв. 189 за адресою вул. Дорофеєва, буд. 20 затоплена з вище розташованої квартири через міжшовне стельове покриття; 2) під час залиття постраждали стеля, шпалери та підлога; 3) причина залиття квартири пошкодження водопровідної системи (гнила труба).
На підставі заяви Страхувальник від 16.08.2024 про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку (залиття квартири сусідами) складено страховий акт від 27.08.2024 № ARX4215026, за яким ОСОБА_1 перераховано 17080,29 грн.
З метою стягнення сплаченої суми страхового відшкодування ПрАТ ,,СК ,,Аркс» звернулось до ПП ,,Жилсервіс» як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків із претензією від 27.06.2025 № 000911/ІНС, ігнорування якої спричинило звернення ПрАТ ,,СК ,,Аркс» з позовом до господарського суду в рамках провадження у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов таких висновків.
Господарський суд вказує, що загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України, відповідно до ч.1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В ч.1 ст.979 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України ,,Про страхування'', інших законодавчих актів.
Згідно з ст.993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п.50 ч.1 ст.1 Закону України ,,Про страхування'' страхова виплата (страхове відшкодування) ? грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Згідно з ст.108 Закону України ,,Про страхування'' страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Приймаючи до уваги наведене, те, що між ПрАТ ,,СК ,,Аркс» (Страховик) та ОСОБА_1 укладено договір комплексного страхування майна, на виконання якого Страховиком виплачена Страхувальнику сума страхового відшкодування внаслідок затоплення квартири через пошкоджену водопровідну систему (гнилі труби), а ПП ,,Жилсервіс» є балансоутримувачем названих труб, господарський суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог у зв'язку з чим задовольняє позов про стягнення 17080,29 грн збитків.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов ПрАТ ,,СК ,,Аркс» задоволено, судовий збір за його подачу слід повністю покласти на відповідача.
Керуючись ст.129,232,233,236-238,240,241 ГПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства ,,Жилсервіс» (73000, Україна, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Патона, буд. 4а, ідентифікаційний код 37959648) на користь Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Аркс» (01133, м. Київ, вул. Іллінська, 8 ідентифікаційний код 20474912) 17080/сімнадцять тисяч вісімдесят/грн 29 коп., 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 23 лютого 2026 року.
Суддя Т.І. Демченко